Зелені демократи. У чому головна помилка патріотів з "Слуги народу"
Заява більш ніж півсотні народних депутатів з "Слуги народу" про незгоду з підписаною в Мінську Андрієм Єрмаком протоколом про створення Консультативної ради, який де-факто легалізує бойовиків на переговорах, позначило "фронду" в монобольшинстве. Частина підписантів потім видалили свої прізвища з файлу, поширеного в мережі, або написали коментарі в "примирливому" дусі. При цьому друга група зробила наступний крок, закликавши звільнити радника секретаря РНБО Сергія Сивохо, демонструючи "лібералізм" поглядів серед слуг і намагаючись підказати Зеленському "правильний шлях".
Ще в понеділок, 16 березня, опозиційно налаштовані "слуги" провели закриту нараду, на яке народний депутат Микита Потураєв приніс декларацію, яку "опозиціонери" перетворили в офіційну заяву внутрішньофракційного об'єднання "Демократична платформа".
Депутати, які об'єдналися в цю групу, зобов'язалися "неухильно і послідовно сприяти політиці президента". До цієї політики "демократи" віднесли перелік з 10 напрямків, в яких, на їх думку, потрібно підтримувати Зеленського. Досить процитувати кілька пунктів, а саме "прагнення до миру і повернення тимчасово окупованих територій", "очищення влади від корупційного й олігархічного впливу" і навіть "рішучу протидію популізму". У підсумку весь перелік "березневих статей" опозиціонерів - "слуг" цілком вкладається в стандартні реляції про те, що "економіка має бути економною, "за мир у всьому світі" і тому подібних безглуздих речей, яких українці наїлися за 29 років предостатньо.
Сам факт написання декларації та заявка на межфракционнное об'єднання говорять про те, що "слуги" не хочуть позбутися свого мандата, вийшовши з фракції. Крім того, примітна і різниця настроїв на самому нараді, про яку повідомляли ЗМІ, і в який з'явився в результаті документі. Зокрема, присутні нардепи не соромилися фраз на кшталт "Офіс Президента ламає фракцію через коліно", "була надія, що у фракції почнуться демократичні процеси, але цього не сталося. Стало ще гірше", "парламенту, по суті, немає", "схоже, що сформувалася коаліція з ОПЗЖ. Це - неприпустимо!".
Підписали декларацію люди досить різношерста публіка, як і вся фракція "слуг". Це і прагматики, заточені на гроші, конформісти, люди Ігоря Коломойського, є просто ображені головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, або самим Зеленським. Президент вже відреагував на "Демплатформу" і підняв питання, чи правильно депутати обрали метод боротьби за "дотримання курсу", при цьому заявивши, що готовий розмовляти, але пізніше, коли "розрулити" ситуацію, що склалася навколо коронавіруса.
Звичайно, вся історія з "демплатформой" в "Слуги народу" - в цілому позитивний момент, який доводить, що деякі члени монобольшинства все-таки не згодні з нівелюванням ролі парламенту в політиці і зведенні Нормандської і Мінської переговорних майданчиків до "договорнякам" з Росією.
Мабуть, на хвилі відвертості у фракції, один з підписантів декларації, Гео Лерос, дав досить відверте інтерв'ю журналісту Юрію Бутусову, якого багато колег Лерос по фракції називають не інакше, як "упоротым порохоботом". У ньому Лерос абсолютно відверто, без зайвої дипломатичності, яка була присутня в офіційних заявах "опозиціонерів", змалював ситуацію такою, як він її бачить. Тобто світ ціною здачі національних інтересів та легалізації терористів на українській землі або амністія вбивць, які разом з російськими військовими вбивали українців, - абсолютно неприйнятний.
Колега Лерос Богдан Яременко, єдиний по-справжньому авторитетний дипломат серед "слуг", підтвердив, що висловлена в інтерв'ю позиція його колеги підтримується й іншими нардепами з "демплатформи". Крім того, він правильно розставив акценти у реакції Офісу президента на події. За словами Яременка, там замість діалогу з нардепами відразу ж почали шукати, хто проплатив і організував заяву проти капітуляції в Мінську, з-за якого так засмутився Єрмак.
Мабуть, не знайшовши організаторів та спонсорів, у президента вирішили вдарити по спікеру групи. Буквально на наступний день після інтерв'ю Лерос вийшов указ президента про його звільнення з посади радника глави держави. Посада, звичайно, малозначна, так і фактів, які б говорили про те, що Зеленський прислухався до якихось ідей Лерос, немає, але символічно саме звільнення. Таким кроком президент, по суті, показав, що його обіцянка поговорити з стурбованими Мінським курсом Єрмака депутатами, про який згадував у інтерв'ю його вже колишній радник, нічого не коштує, і чути точку зору, альтернативну мейнстріму "зеленої" влади, господар Банкової не хоче.
Ніхто, звичайно, не сперечається, що Зеленський як глава держави повинен чути не тільки Андрія Єрмака з Сергієм Шефиром, які, по суті, узурпували доступ до президента. Але ритуальні згадки про демократичність Зеленського навряд чи допоможуть "слугам-опозиціонерам", які хочуть представити почалася здачу національних інтересів у класичному вигляді "бояри погані - цар хороший". Тобто президент мудрий, а ось нехороший голова ВП норовить його підставити, тому не все втрачено, треба лише викрити шкідливі задумай Єрмака, після чого президент, звичайно, розбереться з винними, а ситуацію відіграє назад. Але на превеликий жаль Лерос, Яременко та інших, все не так просто.
Справа в тому, що президент не тільки прислуховується до порад глави своєї канцелярії, спеціаліста по дипломатії "договорняків". Зеленський і справді досі вірить, що потрібно "просто перестати стріляти", відносини з Росією все одно слід відновити, адже росіяни, мовляв, не хочуть українцям нічого поганого, а Консультаційна рада в Мінську з бойовиками реально може наблизити кінець війни.
Всі ці погляди у глави держави сформувалися не сьогодні і не вчора, це результат багаторічного життя в парадигмі "русского міра", для якого "кварталівці" Зеленського майже два десятки років створювали свій продукт. Основна проблема колишнього коміка, а з весни минулого року і всіх українців, що Володимир Олександрович таки не вийшов з цієї совково-російської порядку, з-за якої українська армія спочатку не могла дати відсіч Росії. Навесні 2014-го нашим солдатам було важко воювати проти тих, хто, здається, для Зеленського і по сьогодні залишається "братами"...