Відбулася перемир'я. Що змусило "гібридів" перейти на Донбасі до нової тактики
Причому вперше за останні чотири роки війни, сторони не змогли домовитися навіть про ритуальному перемир'я на ці дні. За словами представника ОБСЄ Мартіна Сайдика, сторони "в принципі підтримували ідею великоднього перемир'я, але не змогли прийти до єдиного тексту заяви".
І як підсумок - безперервний обстріл з боку бойовиків навіть у великодню ніч. Природно, що нашим військовим довелося відповідати вогнем як стрілецького озброєння, так і артилерії. У цілому статистика за останні дні вкрай невтішна. Так, за 23 квітня наші військові зафіксували 9 обстрілу, за 24-е - 14, 25-е - 9, 27-го - 13. Своєрідним антирекордом останніх пару місяців стало 26 квітня, коли противник здійснив 23 обстрілу.
При цьому в період з 23 по 28 квітня втрати нашої угруповання склали 1 військовослужбовець загиблим (застрелений снайпером) і 5 чоловік пораненими. Ворожі втрати за цей період за даними розвідки оцінюються як мінімум в 6 чоловік загиблими і десятком поранених.
"Гарячі точки" досить "стандартні" - це насамперед Приморське напрямок. Регулярно обстрілюються наші позиції на всі протягом лінії зіткнення від Сартани до Миколаївки. Причому частини морської піхоти і десантно-штурмових військ дають вкрай адекватну відповідь.
Зі зрозумілих причин дуже багато чого з того, що відбувається не потрапляє в офіційні зведення від прес-служби ООС, зате пропагандисти, близькі до окупаційній владі деяку інформацію видають. Так, наприклад, у "донецьких" досить повно описаний бій 19 квітня в районі н. п. Жовтень (після деокупації - Верхнешироковское) Новоазовського району. Опускаючи відверто фантазійні моменти типу "героїчної загибелі санинструктора, яка намагалася витягнути поранених з поля бою", в "сухому залишку" залишається троє загиблих, в тому числі і командир роти. Причому в умовах крайньої нестачі офіцерського складу-це вкрай болюча втрата, та й взагалі командиром роти був чоловік зі званням "лейтенант", що вже саме по собі свідчить про багато що.
І, судячи з усього, цей випадок потрапив у друк лише тому, що приховати такі втрати в одному епізоді навіть в умовах повної інформаційної закритості окупованих територій вельми непросто. А судячи з соціальних мереж поодиноко" гинуть досить багато - принаймні в рази більше, ніж у нас. Тут вже волею-неволею починаєш з увагою ставиться до втрат противника, які потрапляють в офіційні зведення з позначкою "за даними розвідки".
Не бачачи можливості реально змінити ситуацію на "нулі" противник поступово переходить до розгортання диверсійної боротьби якщо не на "великій Україні", на прифронтових територіях вже точно. І "дзвіночків" переходу війни на цю стадію за останні півроку вже більш, ніж достатньо. Так, буквально, у четвер, 25 квітня під Донецьком при спробі проникнення в тил однією з механізованої бригад в районі населеного пункту Новомихайлівка був затриманий диверсант. За словами уродженця Донецька 1977 року народження, він з 2016 р. "проходить службу в 1 армійському корпусі з 2016 р." і його завданням була підготовка та проведення диверсій на військових об'єктах. Він збирав розвідувальну інформацію про місце знаходження складів з боєприпасами ЗСУ, системи їх захисту та охорони.
І це тільки один випадок, який потрапив у відомості - за словами військових таких диверсантів останнім часом затримується досить багато, крім того регулярно розкриваються цілі мережі інформаторів і просто неймовірна кількість схронів зі зброєю та боєприпасами - зрозуміло, що частина з цих закладок ще з 2014 р., однак все частіше зустрічаються і свіжі.
Говорячи про ситуацію на лінії зіткнення на Донбасі не можна не торкнутися ще одну проблему, яка найближчим часом стане не менш, а може навіть більш важливою для населення окупованих територій. Мова йде про екологічні наслідки 5 років війни на высокоурбанизированной території з наявністю просто величезної кількості екологічно небезпечних підприємств і шахт. У окупаційної влади просто немає фінансового ресурсу, щоб підтримувати їх у належному стані. І приходить час, коли закладений при Україні ресурс міцності закінчується.
Так, 25 квітня на окупованій території Луганської області стався вибух на шахті "Схидкарбон" у населеному пункті Юр'ївка. По суті, це була копанка - розкопаний стовбур однією із зупинених шахт. За повідомленням місцевих жителів прозвучало 5 вибухів, причому їх потужність була настільки великою, що з шахти викинуло вагонетку, яка пролетіла 200 м як снаряд з гармати.
За різними даними загинуло від 17 до 19 осіб. Причому, судячи з усього, їх можна було врятувати, якби окупаційні власті звернулися за допомогою до рятувальників в Лисичанськ (всього 200 км від місця катастрофи). Але "лугандонцы" вирішили звернутися до Росії і в результаті на погодження було втрачено дорогоцінний час і в підсумку операцію почали тільки через майже добу.
Іншою проблемою, яка може "вистрілити" вже дуже скоро є забезпечення окупованих територій, а по суті і всього регіону, водою. Справа в тому, що в ході війни частина каналу "Сіверський Донець - Донбас" і обслуговуючих його станцій знаходиться в "сірій" зоні або під контролем бойовиків, що ускладнює його обслуговування. Так, буквально нещодавно (9 квітня) при спробі розмінування підірвалася група піротехніків МНС України, за це загинув старшина служби цивільного захисту Олег Бійців. Були поранені старший лейтенант цивільного захисту Дмитро Слєпкань і старший сержант служби цивільного захисту Євген Безкоровайний.
Другою проблемою є фінансовий стан КП "Вода Донбасу", що забезпечує водою всю Донецьку область. При тому, що 75% від загального обсягу води, що надходить в населені пункти Донецької області, йде на окуповані території, оплати звідти просто немає. Нині борг споживачів становить 3,8 млрд гривень, що ставить під загрозу взагалі яке-небудь функціонування водних мереж. Як вирішити це питання в існуючих реаліях абсолютно незрозуміло.
В цілому можна сказати, що ситуація на лінії зіткнення і на Донбасі в цілому досить тривожна - фактично з дня на день можна очікувати якщо не локального загострення, то якихось провокацій з боку окупаційних властей і Російської Федерації вже точно. Сподіваємося, що це тільки відчуття...