Нелыжный інструктор. Чому не беруть британця аудитором "посереднього" НАБУ

Коаліція і опозиція — обидві допустили помилки у ході політичних баталій
Фото: novynarnia.com

Епопеї з зовнішнім аудитором Національного антикорупційного бюро України все не видно кінця. Парламентський клінч привів до патової ситуації, коли і влада, і опозиція не можуть досягти кінцевої мети — призначення на цю посаду або американця Роберта Сторча, або британця Найджела Брауна.

У середу, 15 березня, за справу взявся комітет з питань запобігання та протидії корупції — поділений приблизно порівну між коаліцією і депутатами, относящими себе до протилежного табору, але очолюється Єгором Соболєвим з опозиційної "Самопомочі". Комітет не включив питання про кандидатів до порядку денного. Питання складне, суперечливе, так і з кворумом не склалося. Депутат від БПП, колишній журналіст Сергій Лещенко, в свою чергу, переконаний, що кандидатури Брауна і Сторча не можна повторно виносити на розгляд, так як їх вже забракувала ВР, а тому потрібен новий конкурс.

Зрештою, незважаючи на активний опір голови комітету Соболєва, в четвер більшість його членів рекомендувало Раді розглянути обох кандидатів — і Брауна, і Сторча. Отже, крапку в суперечці зможе поставити тільки сесійний зал.

Депутат Ганна Гопко ще до рішення комітету заявляла, що БПП і "Народний фронт" хочуть провести Брауна через комітет, хоча раніше його кандидатуру цей комітет не розглядав. На її думку, Брауна хочуть бачити аудитором НАБУ, оскільки він "свій". А ще один екс-журналіст Мустафа Найєм (БПП) писав, що, мовляв, соромно, бо як на "гру в наперстки" дивилися представники посольств США, Німеччини, Франції, Великобританії, Японії, Канади та представництва ЄС, присутні на засіданні комітету.

Увагу дипломатів зрозуміло. НАБУ і інші "свіжі" антикорупційні інститути — по суті, візитна картка оновлюваної України. Можна сказати, що партнери відчувають себе причетними до появи нових відомств, що свідчать на користь проведення реформ. Правда, що сумно, як і інші важливі державні питання, боротьба з корупцією на практиці також стала заручницею політичного протистояння. Тобто фактично сам питання антикорупційної діяльності відійшов на другий план, оскільки сторони не припиняють з'ясовувати стосунки.

Головна помилка провладної коаліції в тому, що британця Брауна в число кандидатів ввели без анонсування та аргументування. Чому? Недовіра до колег у Раді, ставка на несподіванка заради результату... Важко сказати. Факт, що Брауна включили без розгляду на комітеті і Рада дала йому лише 205 голосів, а Сторчу ще менше — 76. Обурення опозиції не було меж, і, не маючи можливості домогтися просування американця, опозиція намагалася просто заблокувати процес.

Опозиція тиснула на те, що британець нікому не відомий, незрозуміло звідки взявся. Простіше кажучи, Браун нібито програє в порівнянні з Сторчем. Хоча це не так — обидва кандидати професіонали з солідним резюме.

Для початку, хто такий Роберт Сторч. Це заступник генерального інспектора департаменту юстиції США, який в свій час проводив аудит ФБР і Інтерполу. До цього він сім років працював в управлінні прокурора США по Південному округу Нью-Йорка. А під завісу своєї каденції Барак Обама вирішив відправити його виконувати ті ж функції, але вже в Агентстві національної безпеки. Втім, тоді в Штатах всі органи влади вже застигли в очікуванні наступного президента, і Сторч не став генинспектором. І навряд чи стане, враховуючи "любов" Дональда Трампа до призначенців Обами, особливо з прокурорської середовища. Тому бажання деяких партій дати йому роботу в Україні більше схоже на намір додати ще дьогтю в бочку відносин Банкової з новою адміністрацією США, які тільки-тільки починають виходити на позитив.

Тепер Браун. Настільки він чорт, як його малюють? Найджел Браун має досвід роботи в правоохоронних органах — 13 років служби в Новому Скотланд-Ярді, за яку отримав різні нагороди і грамоти. Звільнився звідти ще 25 років тому. Після чого пішов у консалтинговий бізнес в сфері безпеки. Заснував компанію ISC Global з 30 представництвами в 22 країнах, яка надавала послуги великим компаніям на зразок IKEA або tetrapack, яка. Ще через пару років створив компанію Barrington, яка більше спеціалізувалася на розслідуванні різних корупційних випадків. В цьому напрямку Браун може похвалитися справами про корупцію в корпораціях ABB і Siemens.

Крім того, він двічі ставав "Слідчим року" Британської асоціації слідчих. Причому вдруге за те, що допоміг Конгресу США розкрити нафтогазові схеми, які саме — не розголошується. Також Всесвітня асоціація детективів називала його "Професіоналом року в області безпеки" за допомогу гуманітарних місій ООН і Siemens в секторі Газа.

Виходячи з біографії, очевидно, що влада не намагається підсунути українцям чергового лижного інструктора навроде іспанця Джорді Сарда Бонвехі, який, не маючи на те права, від імені компанії Gas Natural 3 грудня 2012 р. підписав угоду з екс-головою Держінвестицій Владиславом Каськівим про будівництво ЗПГ-терміналу вартістю $1 млрд. До бізнесу Бонвеі мав таке ж відношення, як який-небудь Християнський науковий інститут десь на півдні США безпосередньо у самій науці.

У ситуації з британцем, якого пророкують на посаду аудитора НАБУ, ситуація кардинально інша. Браун — досить досвідчений розслідувач, який насправді широко відомий в інших точках світу, крім Грушевського. І в принципі він ні в чому не поступається Роберту Сторчу.

Сам Браун, до речі, зізнався, що реакція депутатів, ЗМІ та суспільства його шокувала. "Коли мене запросили приїхати в Україну, я погодився, виходячи з міркувань прозорості та щирого бажання допомогти вашій країні. І як тільки я погодився на це, мене буквально закидали різними звинуваченнями щодо моєї професійної нечесності, недостатньої кваліфікації і так далі. І ці звинувачення лунають звідусіль — в парламенті, в суспільстві, в ЗМІ", — сказав він.

І проблема в тому, що зараз в парламенті забувають — процес становлення антикорупційних відомств ще не завершений. Аж надто багато викликів для молодих НАБУ і САП і протидії з боку представників старої системи. Тому є ще над чим працювати. "Я вважаю, що НАБУ є дуже важливим органом у системі боротьби з корупцією, але якщо врахувати всі ресурси, які витрачаються на її діяльність, — гроші, людські ресурси, то тоді треба, мабуть, зробити висновок про те, що результати діяльності на сьогоднішній день є посередніми", — зазначив британець.