• USD 28.1
  • EUR 34
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

Нова казка про "Армата". Куди поїде російський танк Т-14 без імпортної електроніки

За словами глави "Ростех" Сергія Чемезова, "серійні поставки танка Т-14 на платформі "Армати" почнуться в 2021 р.". Скільки тут правди?

Російський танк Т-14 «Армата»
Російський танк Т-14 «Армата» / EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Технологічне відставання російського військово-промислового комплексу не тільки від провідних країн Заходу, але навіть від Китаю, стає все більш очевидним. Про це свідчить, наприклад, історія з прийняттям на озброєння нових зразків техніки.

Перший і найбільш очевидний приклад — це історія з танком Т-14 на базі універсальної гусеничної платформи «Армата». Цей перспективний зразок, розроблений «Уралвагонзаводом», з 2015 р. регулярно катають на парадах на честь чергової річниці перемоги.

З року в рік більшість офіційних осіб, так чи інакше пов'язаних з оборонкою, стверджували, що ось-ось танк буде запущений у серійне виробництво, а держава готова купувати його тисячами. Спочатку мова йшла про 2300 танків, але потім кількість було зменшено до 100, а там і зовсім стали говорити про закупівлю дослідної партії в 20 танків.

І ось 7 грудня глава держкорпорації «Ростех» Сергій Чемезов заявив про те, що «серійні поставки танка Т-14 на платформі «Армата» почнуться в 2021 р.». При цьому конкретна кількість танків названо не було, як не сказав Чемезов і про те, через скільки років (десятків років?) реалізується його прогноз про те, що «ця машина буде новим основним танком російської армії».

Також було оголошено про просування танка на міжнародний ринок озброєнь. Але навряд чи варто чекати черги з арабських шейхів, поки танк не прийнятий на озброєння російської армії.

Така довга сумна історія Т-14 при, здавалося б, ідеальних умовах — адже Москва має повний цикл розробки і виробництва основних бойових танків — пов'язана з відставанням Росії в галузі електроніки. При розробці «Армати» російські конструктори не винаходили велосипед, а взяли за основу радянський проєкт кінця 1980-х «Боксер», родзинкою якого була безлюдна вежа, керована тільки за допомогою електронно-оптичних засобів.

При такій компоновці танка є дві величезні проблеми: низька надійність управління всіма системами вежі — тільки за допомогою електричних сигналів — і неможливість реалізації оптичного каналу для спостереження й прицілювання і ведення вогню з танка. Адже візуальний огляд місцевості здійснюється через три оглядових прилади, а основну інформацію командир танка (і інші члени екіпажу) можуть отримувати тільки через розташовані по периметру корпусу танка телевізійні камери і приціл, він же прилад спостереження.

Реклама на dsnews.ua

Для реалізації такого досить сміливого технічного рішення потрібна наявність сучасної електроніки. Однак якраз цього росіянам і не вистачає — після розпаду СРСР вся електронна начинка стала закуповуватися за кордоном, але після введення секторальних санкцій за анексію Криму в 2014 р. ця можливість була перекрита.

І, судячи з усього, вирішити проблему використання тільки телевізійного каналу для водіння танка так і не змогли. Повного звіту, ясна річ, у відкритій пресі немає, але якщо судити по західним напрацюванням у цьому напрямку, то найбільша проблема полягає в тому, що через плоску телевізійну картинку водій просто не відчуває трасу.

На Заході від цього рішення в підсумку відмовилися. Більш-менш робочими виявилися тільки ізраїльські напрацювання у вигляді системи Iron Vision, яка обмежено застосовується на танку «Меркава». Фактично це ціла система відеокамер, встановлених по периметру корпусу танка, яка посилає сигнали на спеціальний комп'ютер. І вже він створює тривимірну картинку, яка виводиться на нашлемний дисплей оператора.

До речі, розробка аналогічної системи кругового огляду з елементами доповненої реальності існує і в Україні — від компанії Limpid Armor Inc. У 2019 р. система під назвою Land Platform Modernization Kit була встановлена на БТР-4Е і демонструвалася військовим на Яворівському полігоні. За твердженням розробника, основою комплексу є вісім камер з оптичною стабілізацією, розташованих на зовнішньому корпусі, інформація з яких спеціальними програмними засобами «склеюється» в потоковому вигляді і видається на окуляри-монітор спеціального шолома. При цьому окуляри — цивільна технологія від Microsoft HoloLens.

Судячи з того, що інформації про передачі системи на державні випробування (хоча озвучувалися плани передати в 2020 р. п'ять комплектів «прозорої броні» для випробувань на різних типах бронетехніки), вона не повністю задовольнила військових, і фірма займається доопрацюванням свого дітища.

Але якщо говорити в цілому, то зараз, коли багато армії входять в еру електромагнітної зброї, це просто тупикова гілка розвитку. Мало того, як показав досвід останніх локальних війн, вразливість оптичних систем становить одну з величезних проблем танків (і бронетехніки взагалі).

Нині багато фахівців говорять про дублювання оптичних ліній, як це робиться на авіаційній техніці, проте таке рішення виглядає вкрай неоднозначним. Адже танк — це машина поля бою і будь-яке дублювання призведе як до загального ускладнення всієї системи, так і зростання бойової маси. Яка на сучасних танках і так немаленька.

    Реклама на dsnews.ua