Нові "Кольчуги". Як вони посилять нашу армію
Держпідприємство "Іскра" випускає модифікацію "Кольчуга-КЕ", а приватна фірма "Таргет" пропонує варіант Kolchuga RDF-360
Сучасну війну складно уявити без широкого використання комп'ютерної техніки — як для управління військами, так і, зокрема, у системі наведення високоточної зброї. Важливим елементом бойової ефективності будь-якої сучасної армії є можливість вести радіоелектронну боротьбу та розвідку. Після розпаду СРСР у розпорядженні України залишився технологічний та науковий потенціал для розробки та виробництва засобів РЕБ. Завдяки затребуваності такого обладнання на світовому ринку, за роки незалежності вдалося не тільки зберегти, а й примножити радянську спадщину. Хоча доля станції "Кольчуга" склалася вельми непросто.
Днями приватна компанія "Спеціальне конструкторське бюро "Таргет" заявила про те, що отримала від Міністерства оборони контракт на ремонт і модернізацію станції радіотехнічної розвідки "Кольчуга".
"Кольчуга" є найбільш відомим зразком української оборонки в галузі радіоелектронної розвідки. Роботи над проєктом донецьким ВАТ "Топаз" розпочалися у 1993 р. і завдяки радянським напрацюванням завершилися в рекордно короткі терміни — вже у 1998-му станція була прийнята як елемент ППО на озброєння ЗСУ.
"Кольчуга" оснащена п'ятьма антенами метрового, дециметрового і сантиметрового діапазонів, які забезпечують високу радіочутливість у межах 110–155 дБ/Вт. Але найголовніше — принцип роботи "Кольчуги" заснований на пасивному відпрацюванні радіосигналу засобів радіолокації противника. На думку більшості фахівців, така технологія дозволяє звести нанівець встановлені на літаках і вертольотах елементи стелс-технологій. Мало того, пасивний принцип дозволяє говорити про те, що ймовірність виявлення позиції комплексу вельми низька, оскільки сучасні засоби виявлення опромінення з землі заточені на активний варіант.
Вперше комплекс "Кольчуга" представили на виставці "SOFEX-2000" в Йорданії. Після чого посипалися експортні замовлення — для Китаю, Туркменістану, Грузії, Азербайджану та Ефіопії. При вартості однієї станції у $5,6 млн їх було поставлено близько 80-ти.
До двох десятків комплексів було закуплено для української армії. При цьому навесні 2014 р. один був захоплений росіянами в Криму, ще дві "Кольчуги" стали російськими трофеями у травні-червні — при окупації Донецька.
Влітку того року наші спецслужби провели безпрецедентну операцію, коли буквально з-під носа сепаратистів з підприємства-виробника була вивезена частина документації і, що найголовніше, евакуйовані основні фахівці з сім'ями. Планувалося, що на потужностях запорізької "Іскри" вдасться не тільки відновити виробництво унікального комплексу, а й запустити модернізацію. Однак з різних причин цього не сталося — все, що вдалося до 2019 р., так це забезпечувати ремонт і деяку мінімальну модернізацію комплексів, поставлених за кордон.
Тим часом у 2017 р. з'явилося "Спеціальне конструкторське бюро "Таргет", яке організував і очолив доктор технічних наук Віталій Яковлєв, власник патенту на винахід станції радіотехнічної розвідки, виданого у 2012 р. Судячи з усього, на цьому підприємстві зібралися фахівці з Донецька, які побачили можливість для реалізації проєктів з удосконалення "Кольчуги". У результаті і з'явився варіант Кolchuga RDF-360.
Якщо судити з дослідного зразка, який був представлений на виставці в Києві "Зброя та безпека — 2019", в цілому ідеологія комплексу залишилася колишньою. Змінилася антена, додалися комплектуючі та деякі пристрої, що дозволяють легше знаходити цілі. За словами представників "Таргету", за рахунок збільшення чутливості вдалося збільшити дальність виявлення морських і стаціонарних цілей, і тепер оновлена "Кольчуга" здатна виявляти їх на дальності 600-700 км, а повітряні на дальності до 450 км. Мало того, комплекс може в режимі реального часу супроводжувати до 200 цілей.
Спроби вийти на міжнародний ринок з оновленою "Кольчугою" поки що були невдалими. Але ось з'явився перший контракт від держави, який, можливо, зрушить питання з новою модифікацією "Кольчуги" з мертвої точки.
Крім програми модернізації раніше вироблених комплексів, "Таргет" пропонує і зовсім новий варіант з установкою на новій базі. За словами Яковлєва, його фірма пропонує армії Кolchuga RDF-360 за ціною $8 млн за один комплекс. При цьому у "Таргету" немає виробничих потужностей для масового виробництва комплексу.
А що ж "Іскра"? Це держпідприємство змогло до 2019 р. видати на-гора власну модифікацію — "Кольчуга-КЕ". І у 2021 р. армія вже закупила чотири модернізовані станції. Яким чином військові бачать наявність на озброєнні відразу двох варіантів модернізованої "Кольчуги" — поки не зовсім зрозуміло. Але два — це краще, ніж нічого, так що посилення боєздатності ЗСУ в такому важливому компоненті, як радіотехнічна розвідка, можна тільки вітати.