• USD 36.6
  • EUR 38.6
  • GBP 44.7
Спецпроєкти

Новий регіональний лад від Зеленського: смерть райцентрів і префекти

Реклама на dsnews.ua
Сьогодні на засіданні уряду на чолі з Олексієм Гончаруком міністри повинні розглянути проект адміністративно-територіальної реформи

Дана ініціатива, мабуть, є гібридом реформи, коли-то запропонованої екс-президентом Петром Порошенком, і децентралізації, яка триває в країні останні п'ять років, пише Depo.ua.

Базової адміністративною одиницею в Україні повинні стати громади. У той же час райони планують ліквідувати, відповідно, райради припинять своє існування. Владою в регіонах будуть облвиконкоми. За задумом, це буде полегшувати процес управління і взаємодію регіонального центру з КОЖНИМ. Облвиконком буде розпоряджатися виключно місцевими бюджетам, а витрати на регіони з державного бюджету будуть контролювати префекти - такі собі государеві очі, вуха і руки на місцях. Дуже "жирна" посада виходить.

У свій час бачення владою адміністративно-територіальної реформи озвучив народний депутат від "Слуги народу", член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко. Він розповідав: планується, що після проведення реформи райони збільшать у сто округів, в яких не буде обраної влади, а буде префект, у віданні якого - 10-15 громад його округу. Ще одне заплановане нововведення - створення ЦНАП (Центрів надання адміністративних послуг) в кожній громаді, щоб адмінпослуги надавалися без вимушених поїздок людей в обласні центри.

В ідеалі все виглядає красиво, але, по-перше, укрупнення районів у нашій історії були і раніше, в радянські часи, і це призвело до масового відтоку людей з неперспективних населених пунктів, які втратили статус райцентрів, а, по-друге, потрібно розуміти, яка кінцева мета цієї реформи - дострокові місцеві вибори навесні або влітку 2020 року. Нагадаємо, процес децентралізації повинен завершитися в наступному році адміністративно-територіальною реформою і восени планувалося провести перші вибори в нові органи місцевої влади. Але "слуги" поспішають. Результатом чого стане об'єднання зверху тих громад, які ніяк не можуть злитися самі.

Тепер давайте подивимося, чим реформа Зеленського та "слуг" відрізняється від тієї, яку проводила попередня влада. Володимир Гройсман, який всі ці роки був головним натхненником децентралізації, в грудні минулого року говорив наступне: потрібно сформувати трирівневу частина адміністративно-територіального устрою: громада - район - регіон. При цьому базовим напрямком має бути побудова ефективної системи місцевого самоврядування, забезпечення його матеріальної і фінансової основи. Таке базове напрям - формування інституту префекта, тобто державного нагляду і контролю. Гройсман також зазначав: ключовий пріоритет - створення повноцінних виконавчих комітетів районних і обласних рад. Тобто мова не йшла про ліквідацію районів, повинен був відбутися природний процес створення ОТО в межах існуючих районів і областей. Завдання префекта - державний нагляд і контроль, а не роздача бюджетних грошей в ручному режимі.

Інститут префектів до Конституції планував ввести ще Петро Порошенко. 1 липня 2015 року він вніс до парламенту законопроект про внесення змін в основний закон щодо децентралізації. У цьому документі пропонувалося прибрати облдержадміністрації та ввести префектів. Вони повинні були виконувати такі функції: нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування; координацію діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за дотриманням ними Конституції і законів України; забезпечення виконання державних програм; спрямування та організацію діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечення їх взаємодії з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації. Префектові надавалося право призупиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам з одночасним зверненням до суду. А президент отримував повноваження розпускати місцеві ради, якщо ті будуть зазіхати на цілісність України. Таке рішення повинен був підтверджувати Конституційний Суд, а парламент - призначати перевибори розпущеного ради. Цей механізм виглядав логічним запобіжником від повторення в інших регіонах сепаратистських шабашів.

Однак тодішні опозиціонери звинуватили Порошенко в планах узурпувати владу, отримавши можливість призначати префектів і розпускати місцеві ради. Хоча префект призначався президентом за поданням Кабінету Міністрів, цей факт мало кого в той час цікавив - всі підняли прапори на слово "узурпація". Також апелювали до неможливості вносити зміни до Конституції в умовах воєнного або надзвичайного стану і звинувачували Порошенко в спробі зафіксувати "особливий статус" Донбасу. Зрештою доля цього законопроекту виявилася невтішною: після того, як Рада підтримала постанову про направлення його до Конституційного Суду, а той оперативно дав позитивний висновок, 31 серпня 2015 року документ внесли на голосування. І прийняли, однак у цей час під стінами парламенту вирував мітинг проти "особливого статусу". Ті події закінчилися трагічно - почалися масові зіткнення, в бік правоохоронці полетіла граната. Внаслідок цього четверо нацгвардейцев загинули, 141 чоловік був госпіталізований. Далі до законопроекту про децентралізацію вже не поверталися.

Зараз у "слуг народу" є монобольшінство, проте чи є у влади конституційну більшість для внесення змін в основний закон? Як показують останні голосування, іноді для проходження законопроектів доводиться звертатися за допомогою до позафракційним. Так сталося з "судовою реформою" Зеленського. Якщо в проекті, який сьогодні буде обговорюватися урядом, залишаться спірні моменти, про які йшлося вище, зокрема про надання префектам права розпоряджатися бюджетними коштами, або ж там з'явиться положення про розширення функцій президента щодо розпуску місцевих рад, тоді плани влади щодо швидкого узаконення нової адміністративно-територіальної реформи мають всі шанси зірватися. Більш того, враховуючи зацікавленість регіональних еліт і їхніх лобістів-мажоритарників у Верховній Раді в негативному сценарії, цілком очікуваними є обурення людей на місцях. Тому навіть якщо уряд представить реформу і її активно будуть піарити "слуги" та лояльні до влади ЗМІ, це ще не означає, що все піде, як по маслу.

    Реклама на dsnews.ua