"Оновлена політична стратегія". Навіщо Зеленському перезавантаження уряду

Більше, ніж новий уряд

Володимир Зеленський схотів не просто нового уряду. Новим урядом вже нікого не здивуєш. Рік тому, 17 липня, Верховна Рада вже замінила уряд Дениса Шмигаля на уряд Юлії Свириденко. І що? Жодних принципових покращень ніхто не помітив. Хіба що Свириденко більше, ніж Шмигаль, витрачала бюджетних грошей на всілякі забаганки Зеленського типу кешбеків, є-бачків, тисячовесни тощо.

Тому Зеленский вирішив оголосити щось більш пафосне, ніж просто заміна уряду. Він назвав це "оновлена політична стратегія".

Звісно, він не вважає за потрібне пояснювати українцям, чому його стара політична стратегія виявилася невдалою, куди вона завела Україну і чому він сподівається, що його нова стратегія виявиться кращою. Зеленський просто сповіщає про майбутні зміни: нехай всі думають, що він так вирішив, йому так захотілося.

Але все відбулося трішки не так. Він завів себе і Україну в ситуацію, де безліч проблем підсилюють одна одну. Щоб вибратися з цієї ситуації, справді необхідно виробити політичну стратегію, підібрати команду людей, здатних її реалізувати, і почати працювати.

Графік оновлення

У вівторок 14 липня відбудеться засідання фракції "слуг народу". Після того Верховна Рада має прийняти п’ять постанов:

Про відставку прем’єр-міністра Юлії Свириденко. Сама Свириденко вже виступила з прощальним "дякую всій урядовій команді за роботу на благо держави у час великих викликів". За словами Зеленського, їй він "запропонував очолити новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером". Всі джерела кажуть, що вона замінить Ольгу Стефанішину на посаді посла в США.
Про призначення когось прем’єр-міністром. Кандидатуру вносить президент за пропозицією правлячої більшості. Всі джерела кажуть, що основний кандидат зараз — голова правління АТ НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький. Саме з ним Зеленський провів розмову одразу після розмови зі Свириденко. "Обговорили сьогодні, які кроки потрібні нашій державі для більшої стійкості України і забезпечення визначених результатів в рамках оновленої політичної стратегії нашої держави", — розповів Зеленський про свою бесіду із Корецьким. Нардеп Ярослав Железняк ("Голос") назвав ще три кандидатури на пост прем’єра: міністр енергетики Денис Шмигаль, міністр оборони Михайло Федоров, мер Харкова Ігор Терехов. З ними Зеленський теж зустрівся, а також із міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком. Звісно, з фракцією "слуг народу" Зеленський ніякі кандидатури не обговорював. Її він поставить перед фактом: кого вона має йому запропонувати, щоб він висунув.
Про призначення когось на посаду міністра закордонних справ. Зараз цю посаду обіймає Андрій Сибіга. Мабуть, Зеленський не хоче його міняти.
Про призначення когось на посаду міністра оборони. Ця посада разом з посадою міністра закордонних справ складає президентську квоту в уряді. Тобто ці дві кандидатури він вносить на розгляд парламенту, виходячи зі своїх власних міркувань. Зараз посаду міністра оборони обіймає Михайло Федоров. 14 січня він набрав 277 голосів, відтоді минуло сім місяців, і його репутація дещо похитнулася, тому повторити січневий результат йому буде важко.
Про формування складу Кабінету міністрів та звільнення з посад членів старого уряду. Кандидатури міністрів вносить прем’єр за пропозицією правлячої більшості. Не факт, що це голосування відбудеться одразу. Нинішні міністри будуть виконувати обов’язки стільки часу, скільки захоче Зеленський, поки не знайде у парламенті 226 голосів за новий склад уряду.

Зеленський оголосив, що зміни охоплять не лише уряд: "Будуть також зміни у складі керівників правоохоронних органів". ТГ-канал Ukraine context каже, що очікується призначення Олександра Поклада повноцінним головою Служби безпеки України (зараз він перший заступник голови СБУ, а обов’язки голови СБУ виконує начальник Центру спеціальних операцій "А" СБУ Євгеній Хмара). Але для цього теж потрібно 226 голосів нардепів.

Підсанкційний екснардеп Борислав Береза поділився інформацією від "деяких злих голосів з Банкової". "Якщо до середи у ВР зберуть голоси, то в Україні на наступному тижні будуть новий прем'єр-міністр, новий міністр оборони, новий секретар РНБО, новий керівник ОП та новий голова СБУ. І декілька нових послів, — каже Береза. — А найскладніше буде зібрати голоси за СБУ. І ви навіть не уявляєте, який рівень торгів йде за кожен голос".

Також, каже Ukraine context, буде звільнено директора ДБР Олексія Сухачова. Для цього згоди нардепів не треба, достатньо бажання Зеленського і заяви Сухачова.

Стратегічні провали Зеленського

Але найважливішими, звісно, є все ж таки не кадрові рішення, а зміни в політичній стратегії. Зеленський назвав кілька напрямків оновлення політичної стратегії, і якщо поглянути правді в очі, то вони охоплюють геть усю сферу його відповідальності. Ось які напрямки він назвав:

Зовнішня політика: "Тепер за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом, яка здатна реалізувати те, про що ми домовляємось на рівні лідерів і що очікує Український народ". Він перелічив: США; "європейський антибалістичний проєкт"; Євросоюз; наші західні сусіди; регіон Близького Сходу та Затоки; Китай; ключові міжнародні організації.
Забезпечення ЗСУ: "Потребує значного посилення вся робота у прифронтових та прикордонних областях України, які щодня зазнають російських ударів. Розраховую на збільшення постачання нашій армії необхідної зброї, усіх типів дронів".
Посилення стійкості: "Надзвичайно важливий напрямок — це підготовка до зими, і Україні потрібна готовність до всіх загроз, які можуть виникнути. Має бути прискорена трансформація державних компаній, від яких значно залежить стійкість України. Окремої, спеціальної уваги потребують і домовленості України з партнерами у сфері відновлення".

Всі ці обіцянки оновлення наразі не означають нічого, окрім піару. 2 січня Зеленський вже публічно обіцяв того ж місяця внести до парламенту проєкт закону про ДБР. Проєкту досі немає.

Версії причин

Але сам факт раптової потреби Зеленського у кардинальних змінах дуже промовистий. Можна шукати тут передвиборчу логіку, але мотиви можуть бути і зовнішніми. Поштовх могли дати і червневі зустрічі Зеленського під час саміту G7 у Франції, і відкриття першого та шостого кластерів на переговорах з ЄС, і проблеми з відкриттям решти чотирьох кластерів.

А найбільш вірогідна версія говорить, що ніяких стратегічних намірів у Зеленського не було. Просто на Банковій стало відомо, що НАБУ готується оголосити підозру послу України в США Ользі Стефанішиній. А на посаду посла в США будь-кого не запропонуєш, потрібна людина, яка має авторитет у команди Дональда Трампа. Свириденко, яка у квітні минулого року підписала у Вашингтоні угоду про українські надра, без сумніву, є підходящою кандидатурою.

Тому довелося терміново шукати нового прем’єра і піар-обгортку у вигляді "оновленої політичної стратегії", щоб "продати" цю історію українцям. Не визнавати же, що все через Стефанішину.

У будь-якому разі зараз знову у грі Верховна Рада. Позиції деяких парламентських гравців, таких як Давид Арахамія, можуть підсилитися — якщо вони справді забезпечать необхідні Зеленському результативні голосування.