Онуфрій оголошує війну: Навіщо УПЦ МП йдуть в ООН і ОБСЄ

Колишня УПЦ Московського патріархату хоче покликати на допомогу міжнародні організації. Паралельно російська агентура активізувала нападу на культові споруди в Україні

Процес поступового переходу парафій з філії РПЦ в нашій країні в помісну Українську православну церкву триває. На сьогоднішній день вже 335 парафій змінили юрисдикцію. За вчорашній день таких було 15. Темпи українізації церкви не можуть не турбувати Москву і її церковне агентуру в Україні. Там розуміють, що міжконфесійні конфлікти в період передвиборної кампанії здатні стимулювати парафіян колишньої УПЦ МП підтримати на виборах потрібного Кремлю кандидата, передає "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Саме тому, мабуть, почастішали випадки нападів на храми. Зокрема, 15 лютого у Кривому Розі невідомі підпалили двері храму Вознесіння Господнього, який на даний момент належить колишній УПЦ МП. Крім того палії залишили після себе настінні розписи - цифри 14/88, відомі як кодового гасла білих расистів (14 - кількість слів у девізі ідеолога цього руху Девіда Лейна, 88 - закодоване привітання німецьких нацистів). Що, за задумом провокаторів, повинно було свідчити про причетність до підпалу правих радикалів. Повинно було свідчити, але не свідчить, оскільки українські націоналісти ніколи не використовували зазначені цифрові символи. Але звідки про це знати эфэсбэшным кураторам...

Поліція розслідує підпал у Кривому Розі. А от у Запоріжжі правоохоронцям вдалося зловити провокаторів, які намагалися пустити "червоного півня" у церкву УПЦ МП. Як заявив сьогодні глава СБУ Василь Грицак, спецслужбам відомо, що плани з дестабілізації ситуації на релігійному грунті узгоджуються з російською Федеральною службою безпеки. При цьому він додав: "немає підстав говорити, що церква Московського патріархату бере участь у цьому процесі. А ось її священиків ФСБ залякує.

Втім, впевненість глави СБУ про непричетність батюшок можна поставити під сумнів. Принаймні, підстави для цього дають вони самі. Сьогодні було опубліковано звернення голови представництва УПЦ МП при європейських міжнародних організаціях єпископа Баришівського Віктора (Коцаби) до офіційних представників ООН, ОБСЄ, ЄС та інших країн у зв'язку з "фактами масових порушень прав людини в Україні і реальною загрозою ескалації релігійних конфліктів". Він, зокрема, пише про "численні сутички на релігійному ґрунті", які стали наслідком "політичної гри перших осіб держави, залучених у ці процеси і Константинопольського Патріарха Варфоломія". Жодного прикладу "численних зіткнень" єпископ не призводить, в той же час весь текст його звернення зітканий з "переконливих доказів самостійності УПЦ МП від РПЦ.

Отець Віктор пише: "Ми ніколи не заперечували нашу духовну зв'язок з Руською Православною Церквою, від якої Українська Православна Церква отримала незалежність у всіх адміністративно-управлінських і фінансово-господарських питаннях, відповідно до томосу про незалежність і самостійність, дарованого нашої Церкви ще в 1990 році". Однак представлене твердження потребує пояснення.

На архієрейському соборі РПЦ, який відбувся 25-27 жовтня 1990 року в Москві, було прийнято ухвалу Української православної церкви, а на його основі складена і оголошена грамота патріарха РПЦ Алексія II. Її проголосили 28 жовтня 1990 року в Києві. Тобто, мова йде не про томосі, а про грамоті. Саме тому УПЦ МП не була внесена в церковний диптих ні у варіанті РПЦ, ні у варіанті Константинопольської церкви. Її не було там навіть в автономному статусі.

У визначенні УПЦ МП, зокрема, сказано: "Предстоятель Української Православної Церкви обирається українським єпископатом і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі". А в тексті грамоти Алексія II присутня наступна фраза: "Українська Православна Церква, з'єднана через нашу Руську Православну Церкву з Єдиною Святою, Соборною і Апостольською Церквою". Простіше кажучи, Києву було надано ерзац автокефалія. Таким чином, єпископ Віктор, м'яко кажучи, дезінформує світове співтовариство про статус УПЦ МП.

Але це не єдина дезінформація. Він звинувачує владу, що та, нібито, розвішує ярлики, зокрема, дорікає церква в неіснуючих зв'язках з Москвою. І це при тому, що Київський митрополит є постійним членом священного синоду РПЦ. Якщо це не пряма зв'язок, то що? Нас звинувачують в сепаратизмі, скаржиться Баришівський батюшка. Хоча доказів співпраці попов цієї конфесії з бойовиками на Донбасі і з російськими окупантами в Криму достатньо. Так само як і доказів пропаганди "русского мира" в Україні. Однак ті, кому написав лист отець Віктор, за логікою автора, повинні або ж відразу повірити у легенду про "гоніння на віруючих, або надіслати сюди своїх ревізорів.

Єпископ так і пише: віруючі "виступають із закликом до офіційним особам європейських і міжнародних інституцій підняти свій вагомий голос і втрутитися в події, що відбуваються в даний час в Україні". Втрутитися без з'ясування всіх нюансів вони не можуть, тому, не виключено, реакцією на звернення УПЦ МП стане делегування в Київ якоїсь групи спостерігачів. Очевидно, що УПЦ МП є надія, що до її складу включать осіб, заангажованих Росією, і саме вони будуть піднімати голос".

Однак, ці сподівання виглядають досить примарними - міжнародні організації вважають церковні справи виключно внутрішньою справою і не втручаються. Що ж стосується підпалів та інших провокацій, то з цим поліція і СБУ повинні боротися дуже жорстко. І не тільки з виконавцями, але і з підбурювачами. Навіть, якщо вони в рясах...