Орган із необмеженими повноваженнями. Чи має РНБО займатися ДТП та п'яницями за кермом

Радбез і ДТП

"Говорили з Ігорем Клименком: найближчим часом відбудеться РНБО по ситуації, яка, на жаль, є на українських дорогах. Треба посилювати відповідальність тих, хто систематично порушує правила на дорозі та зневажає життя. І потрібні не косметичні зміни до правил і відповідальності, а дієві кроки", — заявив президент. Зеленський також згадав про резонансну пригоду, яка сталася у столиці, коли автомобіль на великій швидкості зіткнувся з іншим і вилетів на тротуар. "За кермом була людина, яка вже дуже давно мала б втратити, якщо чесно, право бути водієм", — зазначив він.

Нагадаємо: у центрі Києва два автомобілі зіткнулися через те, що водій одного з них проігнорував вимоги дорожніх знаків та не пропустив іншу автівку. Фігурантом ДТП виявився Кирило Островський, який у 2018 році насмерть збив дівчинку на пішохідному переході. У вересні 2022 року суд виніс йому вирок — 4 роки і шість місяців позбавлення волі. Але Островський не лише на свободі, а й, схоже, нічому не навчився.

Зеленський згадав про петицію Олексія Глушича, батька 12-річного Григорія, який загинув внаслідок страшної ДТП 5 червня на Чоколівському бульварі столиці. Тоді 49-річний водій автомобіля Mercedes-Benz, мешканець Херсонщини Павло Плешивцев, на високій швидкості не впорався з керуванням та в'їхав у підземний перехід. На місці загинуло двоє чоловіків-поліцейських, жінка та 12-річний хлопець, ще троє людей отримали травми. Батько загиблого хлопця — військовий "Хартії", 26 червня зареєстрував петицію з вимогою посилити відповідальність для водіїв-порушників, звернення набрало необхідну кількість підписів. Зеленський відреагував на петицію 7 серпня: доручив уряду й РНБО опрацювати посилення відповідальності за порушення ПДР в Україні. Якщо тепер скликатимуть Радбез, це означає, що або на засіданні мають схвалити вже готові пропозиції та ініціативи, або вони досі не готові і тоді виникає питання, чому.

"Я розраховую, що секретар РНБО залучить і парламентарів, і громадські організації, і всі необхідні державні інституції, щоб підготувати відповідні зміни", — наголосив президент у своєму зверненні у понеділок, 17 серпня.

Згідно з офіційною статистикою, в ДТП в Україні за 2022–2025 роки загинуло 12 295 людей, із них 678 дітей. У відповіді на запит "Української правди" патрульна поліція повідомила статистику за перше півріччя цього року: через порушення швидкості руху зареєстровано 4564 ДТП із загиблими та/або травмованими, у яких 645 осіб загинуло та 5 804 — травмовано. Тобто, загалом майже 13 тисяч загиблих! Для порівняння: із 24 лютого 2022 року Управління Верховного комісара з прав людини підтвердило загибель через російську агресію щонайменше 16 874 цивільних осіб, зокрема 820 дітей, а також поранення 51 273 цивільних осіб, зокрема 3 126 дітей. Тож кількість загиблих у ДТП справді шокує.

Які законопроекти є, і як насправді слід боротися з порушниками ПДР

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які посилюють штрафи за перевищення швидкості. Перший "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах" (№15348), зареєстрований 24 червня цього року групою нардепів на чолі зі "слугою" В’ячеславом Медяником. Зараз штрафи за перевищення швидкості такі: понад 20 км/год — 340 грн., понад 50 км/год — 1700 грн. Пропонують наступні зміни: понад 20 км/год — 680 грн., понад 40 км/год — 2040 грн., понад 60 км/год — 2720 грн., понад 80 км/год — 3400 грн., перевищення п'ять і більше разів за рік — 17 000 грн.

У цього законопроекту є альтернативний під №15348, його першим автором указаний "слуга" Роман Грищук. Цей документ суворіший: окрім встановлення нової сітки штрафів у ньому пропонується позбавляти прав за повторне порушення ПДР, а також посилити відповідальність водіїв, які сіли за кермо після позбавлення прав. Проте в парламенті висловлюють сумніви щодо наявності голосів як за перший законопроект, так і за другий. За другий — особливо. Логіка скептиків проста і популістська: поки війна, то не можна збільшувати штрафи взагалі, а не тільки за порушення швидкості. Мовляв, народ і так втомлений та сердитий.

Окрім законопроектів, які стосуються переважно швидкісного режиму, є ще окремо законопроект про врегулювання пересування самокатників (№3023) — авторами є нардепи з фракції "Голос". Цьому законопроекту шість з половиною років, його навіть ухвалили за основу 4 вересня 2020 року. Що заважало депутатам ухвалити документ, який міг запобігти сотням ДТП, залишається загадкою, на яку, мабуть, не дасть відповіді РНБО. Невже проблема в тому, що автори — не з монобільшості?

Отже, всі наче й розуміють, що без "драконівських" штрафів ситуація зміниться несуттєво. Водночас, в Україні, приміром, діють чималі штрафи за п’яне водіння, а за скоєну ДТП під "мухою" із загиблими і травмованими п’яниця за кермом мав би невідворотно отримати тюремне ув’язнення. Та в Україні вистачає випадків, коли впливові особи викручуються і з таких історій. Відразу згадується п’яна ДТП за участю ексголови Броварської РДА Володимира Майбоженка, яка сталася у квітні 2024 року, — внаслідок аварії постраждали дитина і троє дорослих. 27 січня 2025 року Броварський суд виніс м’який вирок, оскільки між винуватцем і постраждалими було укладено угоду про примирення. Прокуратура вирок оскаржила й інший суддя повернув справу до суду першої інстанції. Що нині з цією справою — невідомо.

Експерти вважають, що напівкроками ситуацію не врятуєш. Потрібно кілька важливих рішень. Перше: водій, який порушує швидкість і наражає на небезпеку життя людей, в принципі є потенційним злочинцем, тож його не потрібно жаліти, а слід превентивно карати дуже значними штрафами. Втім, пропоновані в законопроекті Медяника штрафи назвати непідйомними складно.

Друге: давно тривають розмови про введення бальної системи за порушення ПДР. Ігор Клименко ще на посаді глави МВС у червні після аварії на Чоколівському бульварі анонсував застосування бальної системи, зауваживши, що для цього має бути розбудована величезна цифрова інфраструктура. Принагідно нагадаємо, що український парламент досі таку систему балів для порушників ПДР не ухвалив. У парламенті припадають пилюкою кілька законопроектів, а без узаконення нарахування балів порушниками поліція робити цього не зможе.

Третє: потрібна політична воля. Можна збирати РНБО, давати вказівки, але є, приміром, зовсім свіжа історія з ДТП за участю впливово "слуги народу" Іллі Павлюка. Про неї багато пишуть ЗМІ, але майже повна мовчанка від влади. Спроможність робити невідворотнім покарання для своїх буде маркером для суспільства.

Чи має РНБО займатися всім 

Наостанок кілька слів про РНБО. Згідно зі ст. 107 Конституції України, цей орган є координаційним, його сфера – питання національної безпеки й оборони, а його рішення вводяться в дію указами президента. Питання безпеки на дорогах — украй важливе, але воно за законом не входить до компетенції Радбезу. Для цього є МВС, уряд, законодавці. Із законодавчою ініціативою на основі підготовлених проектів РНБО може виступити президент. Приміром, більшість експертів сходяться в думці, що лише законами про штрафи ситуацію не покращиш, потрібна системна державна програма, в якій будуть і штрафи, і стимули. Ось — неоране поле для РНБО.

5 серпня відбулося інше його засідання, там обговорювали "плани стійкості" для регіонів. Загалом важлива і потрібна подія, там заслуховували звіти керівників регіонів та окремих мерів. Та у нас є уряд, який зараз очолює Сергій Корецький, людина, чудово обізнана в енергетиці, поруч із ним Денис Шмигаль, ще одна людина, обізнана в енергетиці, і цілком вистачило б їхнього звіту перед президентом, або навіть на ставці. Радбез – важливий інструмент, особливо під час війни, але він не повинен бути інструментом політичного піару. І не повинен вирішувати те, що за своїми функціями вирішують інші органи державної влади.