Відставка губернатора Київщини або чому грантоїди мовчать?

Уявімо ситуацію, що людина голови Верховної Ради, губернатор якої-небудь області, проти якої воює олігарх, пише заяву про звільнення під час Порошенко. Який пост написав би Лещенко (в даному випадку Лещенко - це збірний образ грантоеда, який розігрує перед нами роль совісті нації. Так от, заголовок був би таким: "Олігарх Порошенко переміг" або "Порошенко продався олігарху".

Що змінилося за останні півроку (завтра буде шість місяців, як Зеленський при владі)? Грантоїди просто заткнули. Чому? Тому що бояться, що втратять фінансування. І ще втратять можливість заходити в будь-які кабінети і роздувати щоки. Нова влада не шанує грантоїдів, їх спонсори також поки говорять, що поспішати не треба. А тому залишається мімікрувати під ситуацію.

Але це лише частина проблеми. Ось написав губернатор Київщини заяву про звільнення. І я готовий повірити, що на нього натиснули.

Але є інша сторона медалі: ви хоч щось можете сказати про те, що хорошого збирався зробити голова Київської обласної адміністрації? Боюся, що навіть найближче оточення не знає. Була у нього якась стратегія? Я про неї точно не чув, як і майже всі жителі Київщини.

Я не ставлю під сумнів, що він хороший хлопець, але наша політика перетворилася (і задовго до Зеленського або Порошенко) в клуб хороших хлопців.

Але ще гірше те, що з революції 2004 року наша політика перетворилася на футбольний чемпіонат, де фанати вболівають за хороших хлопців, причому вони люблять свої команди безвідносно від результатів.

Саме рішення цієї проблеми треба міняти нашу журналістику і наше громадянське суспільство. Але про це ніхто не хоче навіть думати, адже це набагато складніше ніж просто побитися фанатським груп після футбольного матчу.