Гордий Вакарчук, самотній Кличко і зайві "люди". Хто і з ким іде на дострокові вибори

Рішення нового президента Володимира Зеленського розпустити парламент і призначити дострокові парламентські вибори змусило серйозно заметушився всі політичні сили, але найбільшу спритність змушені виявляти нові й невеликі партії
Фото: УНІАН

Якщо "мастодонтам" української політики на кшталт "Батьківщини", Оппоблока, БПП "Солідарність" або навіть Радикальної партії перейти в "виборчий режим роботи" можна досить швидко, оскільки у них давно оформилися партійні структури, то умовним "новим обличчям" треба у дуже стислі строки організувати своє просування. Непросто і тим політсилам, які не володіють високими рейтингами і ризикують не потрапити у новий парламент. Їм потрібно дуже швидко шукати союзників і партнерів, які дозволять їм різко наростити рейтинг. І саме від того, як поведуть себе в найближчі тижні нові політсили, і буде багато в чому залежати склад майбутнього парламенту.

"Слуга народу". Ставка на ім'я і ніяких союзників

Перша партія в цьому списку нових, зрозуміло, президентська політсила "Слуга народу", яка поки що існує лише у віртуальності. Сама партія є, але немає ні кадрів, ні регіональних штабів, ні навіть людей для представлення їх інтересів у виборчих комісіях. "Слуги" хоч і нові, але далеко не бідні, соціологи вже сьогодні малюють партії Зеленського захмарні рейтинги, що цілком логічно з огляду на високої популярності нового президента. І поки Володимир Олександрович свою популярність не розгубив (що неодмінно раніше чи пізніше відбудеться), його команді потрібно братися за партійне будівництво.

При цьому потрібно розуміти, що для успіху на виборах ні штаби, ні структура партії Зеленського не надто потрібна. Якщо сам комік зумів, по суті, без команди перемогти "в одні ворота" на президентських виборах, то на парламентських йому достатньо набрати в список "молодих і перспективних" кого попало, лише б вони в майбутньому правильно голосували, і продовжити все те, чим займався штаб Зеленського на президентських виборах. Тобто намагатися подобатися всім, обіцяючи і роблячи те, чого чекає "простий народ".

Схоже, саме тому штаб Зеленського не шукає попутників на парламентські вибори, резонно розраховуючи, що може і поодинці "взяти касу", аби після перемоги якщо і ділитися владою, то мінімально. І це при тому, що пропозиції про партнерство нноа парламентських виборах Зеленському надходять. Так, партія "важливі Люди", що складається з молодих і перспективних "реформаторів" і "нових осіб", найвідомішим з яких є перший заступник міністра економрозвитку України Максим Нефьодов, нібито вже пропонувала партії Зеленського об'єднати свої зусилля, але отримала відмову.

Таким чином, швидше за все, головна партія майбутнього парламенту не буде занадто сильно заморочуватися розгортанням штабів і побудовою структури і вже тим більше не буде шукати союзів з іншими гравцями, а стане розраховувати виключно на популярність бренду "Зеленський" і "Слуга народу".

"Народний фронт". Зметикувати на трьох

Набагато гірше справи у партії "Народний фронт", яка, на відміну від проекту Зеленського, далеко не нова, але політично збанкрутіла. Навіть з огляду на те, що дострокові вибори, швидше за все, пройдуть без мажоритарки, але з прохідним бар'єром у три, а не п'ять, як зараз, відсотків, розраховувати на проходження в парламент під теперішнім брендом "фронтовикам" явно не варто. Цю політсилу явно очікує розділ на три великі групи, кожна з яких буде вирішувати свою політичну долю самостійно. Власне, цей процес вже почався.

Одна частина "Народного фронту" на чолі з екс-прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком явно тяжіє до чинному прем'єру Володимиру Гройсману. Сам Володимир Борисович після оголошення про відставку після інавгурації Зеленського заявив про намір брати участь у парламентських виборах, і об'єднання зусиль з Яценюком може піти йому на користь.

У Гройсмана є впізнаваність і імідж чесного господарника, в прем'єрському багажі три роки зростання економіки, а у Яценюка партійна структура, в тому числі і на місцях, і команда. Втім, структури є вже і у Гройсмана - це "Українська стратегія". Так що найближчим часом слід очікувати старт проекту Гройсмана і Яценюка під новим брендом. Розкрутити його в стислі терміни буде непросто, але це краще повністю дискредитованого "Народного фронту".

Однак крім Яценюка, в нинішньому "Народному фронті" є й інші групи впливу. З одного боку, це донедавна секретар РНБО Олександр Турчинов та спікер Андрій Парубій, обидва вони тяжіють до екс-президенту Петру Порошенку, який, у свою чергу, націлений на лідерство в опозиції до Зеленському і розраховує на хороший результат на дострокових виборах, який повинен вивести з президентської кампанії. При цьому Порошенко, за наявною інформацією, має намір замінити викликає негарні асоціації вивіску БПП на "Солідарність", і цілком ймовірно, що під цим брендом з Порошенком на вибори підуть і групи Турчинова і Парубія.

Третю велику групу в "Народному фронті" очолює міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який на президентських виборах спочатку орієнтувався на Юлію Тимошенко, а після другого туру - на Зеленського. Однак, незважаючи на все хороше, що зробив Аваков для Зеленського, в "Слуги народу" він навряд чи буде особливо корисний, так що єдиний вихід для Авакова - це повертатися до відносин з Тимошенко і спробувати провести своїх людей в новий парламент в її списку.

УДАР. В активному пошуку

Свої плани на дострокові парламентські вибори має і київський мер Віталій Кличко, який вже давно планує конвертувати свій столичний рейтинг і щодо позитивний імідж мера у всеукраїнський рейтинг. Зараз група Удару перебуває у складі фракції БПП, але планує йти на вибори вже без партії Порошенко.

В один час Кличко розглядав варіант створення власної "партії мерів", куди мав намір притягнути мера Вінниці, Житомира та інших невеликих обласних центрів, проте перспективи цього проекту з самого початку виглядали сумнівно. Тим більше, що сьогодні цю ідею вже реалізують мер Харкова Геннадій Кернес і його одеський колега Геннадій Труханов. Що ж стосується Кличка, то він, як стверджують джерела "ДС", нещодавно провів переговори зі Святославом Вакарчуком, який після утомившего багатьох періоду нерішучості нарешті представив свій проект під дострокові вибори "Голос" і його першу п'ятірку. Однак, за інформацією джерел, Вакарчук Кличко відмовив. Як і личить рок-зірці, ділити свою славу з ще однією зіркою, нехай і спортивної, Вакарчуку явно не хочеться. Тим більше що Кличко і фізично і іміджево обов'язково би перекрив частину образу Вакарчука.

Таким чином, перед Кличко зараз стоїть вибір - або відроджувати УДАР як самостійну партію і пробувати щастя на виборах в поодинці, або шукати інших політичних партнерів. В якості таких можуть бути Анатолій Гриценко зі своєю "Громадянською позицією" і непоганим результатом на президентських виборах, але він погано поєднується з будь-якими партнерами, так і стійкий імідж "непрохідного" від президентських виборів ніяк не похитнувся. Є ще мер Львова Андрій Садовий, але справи у його "Самопомочі" йдуть з рук геть погано, і замість корисного союзника він може виявитися баластом.

Святослав Вакарчук. Подав "Голос"

Особливо гостро питання партійного будівництва стоїть перед згадуваним вище лідером "Океану Ельзи" Святославом Вакарчуком. Він так довго тягнув з рішенням йти в політику, що презентував свою політсилу "Голос" безпосередньо перед початком дострокової виборчої кампанії. А враховуючи, що рейтинги Вакарчука поки не дуже вражають, завдання партійного будівництва і розкручування нової політсили стоїть перед ним особливо гостро. При цьому об'єднуватися з ким-небудь Вакарчуку теж явно не хочеться. Крім Кличка, за нашою інформацією, до Вакарчука зверталася і "важливі Люди", однак і тут, як і у Зеленського отримали відмову. Можливо, цих "людей" все-таки пригріє Гройсман, так як багато з них працювали в його Кабміні.

Союзу з Вакарчуком вже давно хоче і Андрій Садовий і його "Самопоміч", у якого якась ніяка партійна структура є, але Вакарчук вже пообіцяв, що в його списку не буде діючих нардепів, і його союз з Садовим стане якоїсь зрада власним принципам. Крім того, навряд чи дихає на ладан партія львівського мера може дати Вакарчуку щось позитивне в іміджевому плані.

Є ще і Гриценко, але амбіції цих двох політиків навряд чи можна безболісно для обох об'єднати в одному проекті. Так що найбільш ймовірні можливі союзники Вакарчука - це дрібні реформаторсько-антикорупційні організації.

Труханів-Кернес і "Наш край". Альтернатива Зеленському для Коломойського

Окреме місце на майбутніх виборах буде у ще одного молодого проекту - партії мера Одеси Геннадія Труханова та його тезки і колеги з Харкова Кернеса. У кожного з них є своя партія - парламентська "Відродження", пов'язана з Кернесом, а місцева одеська "Довіряй справах"- з Трухановим. За останньою інформацією, ці партії об'єднаються в якусь партію мерів". Долучитися до неї нібито збирається і мер Ужгорода Богдан Андриив і, можливо, хтось ще з мерів. Але головний акцент ця партія буде робити на Харків і Одесу, адже тільки в цих двох регіонах достатньо потенційних виборців, щоб подолати 3%-вий бар'єр. Допомагати цього проекту, за інформацією ЗМІ, буде патрон "Слуги народу" Ігор Коломойський, щоб мати в парламенті якоюсь противагою партії Зеленського і мати можливість грати на протиріччях між ними.

Аналогічну функцію може спробувати виконати і партія "Наш край", досить успішна на місцевих виборах і має у деяких регіонах досить сильне представництво в місцевих владах і партійну структуру.

Таким чином, на дострокових парламентських виборах ми, з одного боку, побачимо якісь нові конфігурації з старих гравців, але з іншого - масштабних об'єднавчих проектів, швидше всього, не буде. Чому не в малій мірі буде сприяти те, що прохідний бар'єр буде серйозно зменшено, і багато партій, які раніше не могли і думати про парламент, отримають свій шанс.