В опозицію і назад. Навіщо Тимошенко знову підставляє плече Зеленському

Юлія Тимошенко вирішила поставити на паузу свою опозиційність, розраховуючи на бонуси від влади, якою вона буде попутно роздавати мудрі поради досвідченого управлінця
Фото: Getty Images

Несподіване комплементарне заяву лідера "Батьківщини" на адресу прем'єра Дениса Шмигаля, що прозвучало в ефірі "Свобода слова", змусило задуматися, який маневр приготувала найдосвідченіша українська популістка.

У ситуації управлінської дезорганізації і загальної наростаючої паніки і хаосу, викликаних поширенням у нашій країні коронавіруса, не дивно, що зневажлива критика обрушується на владу не лише з боку опозиції, але й підриває команду Зе зсередини. Однак досвідчена Юлія Володимирівна приєднуватися до викривачам некомпетентною команди не поспішає. Навіть більше, Тимошенко публічно пообіцяла під час епідемії влада не критикувати.

"Я абсолютно чітко розумію, який зараз ком проблем ліг на плечі української влади. І тому наша команда свідомо вирішила призупинити опозиційність, призупинити взагалі будь-які політичні пікетування, протистояння. Ми зараз прийняли рішення зробити все, щоб допомогти і вам, і уряду, і президенту", - сказала Тимошенко Шмыгалю, за що почула у відповідь подяку від прем'єра, який оцінив її "конструктивну позицію".

Тут варто нагадати коротку історію взаємин Тимошенко і нинішньої української влади на чолі з Володимиром Зеленським. Відразу ж після приголомшливого успіху Володимира Олександровича на президентських виборах Юлія Володимирівна всіма силами давала зрозуміти, що в опозицію зовсім не поспішає і як більш досвідчений і старший товариш налаштована "підставити плече" молодому президентові і його команді. І навіть тоді, коли стало очевидно, що ніякі партнери по коаліції нової влади абсолютно не потрібні, Тимошенко продовжувала перебувати в якомусь полуоппозиционном стані. Мовляв, формально "Батьківщина" як би в опозиції, але дуже ніжною, з подальшою готовністю підставляти плече. І тільки коли Зе-команда почала активно просувати законопроект про ринок землі, риторика Тимошенко змістилася у бік більш-менш жорсткої опозиційності. І ось зараз Юлія Володимирівна знову готова "призупинити пікірування" і допомагати уряду і президенту.

І треба зізнатися, що така позиція Тимошенко виглядає досить привабливою, на що явно і був розрахунок. Адже лідер "Батьківщини" як би відкидає особисті політичні амбіції, демонструючи пріоритет загальнонаціональних інтересів над індивідуально-політичними. Та ще й в умовах серйозної небезпеки для всього народу, яку несе пандемія коронавіруса. Втім, Тимошенко не була б собою, якби ця позиція не несла їй прямої політичної вигоди як в найближчій, так і у віддаленій перспективі.

Сьогодні для президентської фракції у Верховній Раді, незважаючи на статус монобольшинства, все вже далеко не так райдужно з наявністю необхідної кількості голосів. Мало того, що і без того далеко не монолітної фракції почалися "раскольничьи" руху у вигляді формування "Демократичної платформи", так ще й коронавірус встиг пробратися в ряди депутатів. З-за чотирьох хворих парламентаріїв багато народні обранці просто бояться приходити на запланований на найближчу суботу позачергове засідання. Але навіть якщо кворум на цьому засіданні і збереться, то дуже ймовірно, що кожен голос буде на цьому засіданні на вагу золота. І ось тут плече Юлії Володимирівни може виявитися дуже до речі, і у неї з'являється можливість виторгувати за це плече щось необхідне і приємне.

А влада на позачерговому засіданні потрібно не тільки прийняти "антикоронавирусные закони", але і так званий "антиколомойский" закон, який вкрай необхідний для продовження життєво важливого, особливо в умовах епідемії та пов'язаної з нею економічної кризи, співпраці з МВФ.

Зараз люди Коломойського всіма правдами і неправдами намагаються переконати "слуг" не голосувати за цей проект, а вірнопідданий депутат Ігоря Валерійовича Олександр Дубинський навіть депутатам загрожує кримінальною відповідальністю, якщо вони візьмуть горезвісний закон не на своїх робочих місцях у Раді, а, наприклад, голосуючи дистанційно. В таких умовах кожен голос для Офісу президента має дуже високу ціну, і Тимошенко це чудово розуміє.

Втім, рішенням призупинити свою опозиційність Тимошенко переслідує не тільки сьогохвилинні інтереси. У більш віддаленій перспективі така позиція цілком може принести їй свої політичні дивіденди. Зазвичай будь-яка кризова ситуація в країні грає на руку опозиції, яка отримує можливість, ні за що не відповідаючи, критикувати владу і заробляти на цьому популярність. Але у випадку з пандемією коронавіруса, надто вже зловтішатися з приводу провалів Зе-команди буде і не етично, і не патріотично. Як не крути, а епідемія - це біда такого масштабу, що боротися з нею потрібно без огляду на політичні чвари.

І тут Тимошенко обрала для себе ідеальну позицію. Вона все так же не буде ні за що відповідати, проте з висоти свого досвіду, в тому числі й у боротьбі зі "свинячим грипом", зможе давати нинішньої влади рад. До неї, звичайно ж, особливо дослухатися на Банковій не будуть, а тому ці поради можуть бути цілком популістського толку, ніж Юлія Володимирівна відомий майстер. А коли епідемія пройде, а економічна криза тільки розгориться, лідер "Батьківщини" отримає можливість розповісти "зубожілому" населенню, що її-то якраз Зеленський і не послухався, в той час як вона попереджала, радила і всіма силами намагалася достукатися до "народного президента".

Може бути, колишньої популярності Тимошенко таким чином і не поверне, але хороший шматок розчарованого в Зеленском електорату цілком зможе перехопити.