Вовк та 38 хворих суддів. Хто заблокував перейменувати УПЦ МП
Чи не головним ньюсмейкером першої післявиборчої тижня став Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). 22 квітня він повідомив відразу про двох своїх рішеннях, і обидва вони мають густий політичне забарвлення.
По-перше, ОАСК задовольнив заяву Київської Митрополії УПЦ (тобто української філії Російської православної церкви) про забезпечення позову по справі про скасування наказу Міністерства культури України, згідно з яким Київська Митрополія УПЦ має в своєму статуті змінити офіційну назву і подати ці зміни до статуту на реєстрацію до 26 квітня 2019 р. Це означає, що суд призупинив дію наказу до тих пір, поки суд не вирішить, скасовувати цей наказ.
Прес-служба ОАСК повідомила, що, на думку суду, реалізація в даний час (до вирішення справи по суті) оспорюваного акта "може призвести до невиправданого втручання держави у сферу діяльності релігійної організації як юридичної особи".
По-друге, ОАСК розглянув заяву про забезпечення позову про заборону призначення за президентською квотою членів Вищої ради правосуддя (ВСП). В результаті розгляду суд заборонив конкурсної комісії по відбору кандидатів для здійснення президентом України призначення членів ВСП приймати рішення про визначення кандидатів, рекомендованих для здійснення главою держави даного призначення. Крім того, суд заборонив голові конкурсної комісії Володимиру Буткевичу або іншій особі, виконуючому його обов'язки, подавати на розгляд президента України список кандидатів для відповідного призначення. Знову ж таки ці заборони діють до тих пір, поки суд не прийме рішення по суті справи.
Прес-служба ОАСК повідомила, що судом вже відкрито провадження за даним адміністративним позовом. Позивач вимагає від конкурсної комісії повторно провести відповідний конкурс.
Особистість цього позивача в повідомленні прес-служби ОАСК не розкривається. Але ці дані є на офіційному порталі судової влади України. Позивач — ректор Хмельницького університету управління та права Олег Омельчук, який в цьому році безуспішно претендував на місце у ВСП від з'їзду представників юридичних вузів і наукових установ. З'їзд відбувся 14 березня, в ньому взяли участь 95 делегатів, але тільки 11 з них проголосували за Омельчука.
Тут можна було б сказати, що сюжет цієї історії зрозумілий: Омельчук провалився на одному конкурсі у ВСП (за квотою з'їзду представників юридичних вузів і наукових установ) і захотів пробратися в ВСП через інший конкурс (за квотою президента України). Для цього у нього був один спосіб: через суд зупинити вже йде конкурс і примусити конкурсну комісію оголосити новий.
Але це тільки те, що лежить на поверхні. А якщо копнути глибше, відразу виникає питання про те, чому раптом ОАСК пішов назустріч невдачливому конкурсанту. Адже кадрових конкурсів у різних державних органах проводиться безліч, і якщо кожен з них зупиняти на вимогу будь-якого провалився або спізнився претендента, то вся ця конкурсна система в держорганах просто зупиниться назавжди. Малоймовірно, щоб престижний і впливовий столичний суд прогнувся заради задоволення амбіцій якоїсь людини з Хмельницького. Набагато більш правдоподібно, що людиною з Хмельницького скористалися більш круті люди.
Саме до такого висновку приходить Фонд DEJURE — громадська організація, створена експертами-юристами з метою сприяння верховенству права та реформ у сфері правосуддя в Україні. "Це чергове свідчення явно політично заангажованою роботи ОАСК, — прокоментував рішення суду голова правління Фонду DEJURE Михайло Жернаков. — Фактично цей суд не дає ще чинному президенту Петру Порошенку здійснювати його повноваження призначати членів ВСП. Причому робить це спосіб, який явно не відповідає встановленим порядком: формально — шляхом прийняття і розгляду позову в конкурсну комісію, фактично забороняючи вчинювати певні дії саме президенту". Заборонити будь-які дії чолі держави безпосередньо ОАСК б не зміг, оскільки позови до президента (як і відповідні заяви про забезпечення позовів) може розглядати тільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду.
Очевидно, що це рішення ОАСК має густий політичне забарвлення. Нагадаємо, що у ВСП зараз кожен голос на рахунку. А ВСП — це орган, через який проходять всі призначення і звільнення суддів. Контроль над ним — це ключ до контролю над усією судовою системою. І є велика різниця — чи пройдуть у ВСП за президентською квотою двоє переможців конкурсу, проведеного при президентові Порошенко, або ж це будуть двоє переможців нового конкурсу, проведеного вже при президентові Зеленском.
Зазвичай для прийняття "потрібного" рішення підбирається "потрібний" суддя. Зробити це не так просто, оскільки зараз розподілом справ між суддями не займається голова суду, а автоматична система. Тим не менше при творчому підході цю проблему можна подолати.
"Професійні спостерігачі відзначають, що, для того щоб "допомогти" системі автораспределения "правильно" визначити суддю для прийняття рішення про забезпечення позову, 38 суддям ОАСК в цей день довелося піти на лікарняний", — констатує Фонд DEJURE. Дійсно, на офіційному порталі судової влади можна знайти протокол автоматичного розподілу судової справи, в якому зафіксовано, що з процедури автораспределения були виключені 38 суддів, майже всі — з причини хвороби, і залишився тільки один-єдиний суддя Ігор Погрібніченка, якому система і передала цю справу.
Оглядачі висловлюють різні версії щодо вищезазначених рішень ОАСК — то хтось був у них дуже зацікавлений, то таким чином показано вміння чути "вітер змін" і продемонстровано негативне ставлення до Петра Порошенка. У цьому зв'язку можна відзначити, що, як повідомила прес-служба ОАСК 23 квітня, один із суддів ОАСК подав позов до президента Порошенка з вимогою видати указ про призначення судді на посаду і відшкодувати матеріальний збиток. Справа буде слухатися Касаційним адміністративним судом Верховного суду.
Його позов розглядали судді ОАСК Ігор Качур, Володимир Келеберда і Віталій Амелехін. Як підкреслив Фонд DEJURE, в їх добропорядності "є обґрунтовані сумніви". Навівши відповідні факти, Фонд DEJURE вказав на ще одну обставину: "Цікаво, що ці судді в минулому місяці повинні були проходити кваліфікаційне оцінювання, щоб підтвердити свою професійну спроможність, проте Вища кваліфікаційна комісія суддів відклала відповідні співбесіди з невідомих причин".
"Прийняття політично мотивованих рішень — дуже яскравий ознака цього суду, — зазначив Михайло Жернаков. — Саме тому життєво необхідним для країни є проведення якісного оновлення судової влади, щоб в судах були тільки такі судді, які готові приймати рішення, незалежно від того, хто президент чи хто стане їм через три дні". Тому буде дуже цікаво подивитися, як буде забезпечувати незалежність судів Володимир Зеленський.
Як ОАСК домігся слави
Окружний адміністративний суд Києва був створений ще 16 листопада 2004 р. указом Леоніда Кучми. 30 травня 2015 р. на зборах суддів ОАСК головою суду шляхом таємного голосування був обраний Павло Вовк. Він працює в цьому суді з 2007 р., а до того був помічником-консультантом народного депутата Сергія Ківалова. Павло Вовк двічі удостоювався антипремії "Не.Честь" Фонду DEJURE — за "використання політичних зв'язків" і за "невідповідність способу життя судді його доходами".
ОАСК прославився низкою скандальних рішень. Одне з останніх — про зупинення конкурсу на зайняття посади глави Державної митної служби. Раніше ОАСК скасував заборону серіалу "Свати", продюсером якого є Володимир Зеленський, дозволив в'їзд в Україну російському акторові Федору Добронравову і російського політтехнолога Ігоря Шувалова. Також ОАСК задовольнив позов нардепа від Радикальної партії Олега Ляшка Ігоря Мосійчука про відсторонення від роботи в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.