Перші 100 днів "Слуги народу". Секретний план штабу Зеленського

Головна проблема нашої політології та журналістики полягає в тому, що вони хочуть шукати правила, за якими житиме Зеленський. Насправді він не збирається дотримуватися ніяких правил, які існували досі

Почнемо з самого простого. На питання, хто головний ідеолог у Зеленського, зараз - відповідь дуже проста: Ігор Коломойський. Якщо хтось буде ставити питання, в чому полягає ця ідеологія, то вона складається з однієї фрази: "Створити проблему, а потім змусити йти на переговори".

Хто складає антураж Зеленського? Усіх їх ми вже бачили: Разумков-молодший, Данилюк, Абрамявичус і т. д. Важливіше, чи є вони членами команди? Поки можна чітко сказати, що ні. Поки це попутники, з якими вигідно йти. Дещо менш засвіченими є Бродський, Корбан, Шевченка і т. д., але вони поки не потрібні. Чому? Та тому, що на першому етапі Зеленському команда просто не потрібна. Йому вистачить двох десятків технічних фігур, які будуть його командою в Адміністрації президента (якщо він переможе). Його стратегія - увійти в АП, почати війну на всіх фронтах проти "олігархату" й завести в парламент свою більшість.

Які для цього будуть зроблені кроки (варто відзначити, що система планування тут поняття досить умовне, абсолютна більшість навіть стратегічних рішень буде прийматися на марші)? Як кажуть наші джерела в штабі Зеленського, поки в планах наступне:

1. В парламент буде внесено п'ять-сім законів, які подобаються людям, але за які не проголосує парламент (про зменшення кількості депутатів, про референдум тощо). Парламент стане в черговий раз місцем зла, і на нього будуть сипатися всі можливі прокляття команди Зеленського.

2. Парламентські вибори повинні співпасти з референдумом про щось. Що саме це буде Конституція, хоча це і заборонено Конституційним судом, або мандат на переговори з Донбасу чи щось інше, поки незрозуміло.

3. Ключове питання - швидка зміна силовиків. І тут є дві можливі опції: робити у всьому винним Юрія Луценка, який тримається за крісло, чи ламати парламент і примушувати до пакетного голосування за відставку генпрокурора та низки інших питань. На посаду міністра оборони Зеленський буде пропонувати одного з комбатов від фракції "Народний фронт", а на посаду глави МЗС - Олександра Данилюка, тому що він має свої зв'язки з послами G7.

4. Зеленському потрібні кілька гучних посадок, і тому зараз на перший план може вийти НАБУ, керівництво якого знаходиться в підвішеному стані через скандали в США по роботі на перемогу Клінтон. Ключовим апологетом зеленого світла для НАБУ в команді Зеленського є Лещенко. Проте безпосередньо до самого НАБУ є глибинне недовіру у головних бенефіціарів. Поки, звичайно, прізвища перших жертв" невідомі, але можна не сумніватися, що команда Зеленського спробує педалювати посадки кількох знакових політиків чи бізнесменів.

5. Поки немає консенсусу щодо відставки уряду. Тут також є два варіанти: або звернутися до уряду з вимогою терміново піти у відставку і, зламавши парламент, поставити нового прем'єра, або ж, навпаки, кивати на парламент і уряд, які тримаються за крісла.

6. В НБУ будуть проведені дві ключові заміни: до відставок і навіть до можливих посадкам повинні готуватися Рожкова і Чурий (перша є подругою Гонтарєвої і, що не менш важливо, одним з героїв плівок по зливу інформації по банку "Платинум").

7. Керівництво НАК "Нафтогаз" поки не знімається, воно повинно провести реструктуризацію "Укрнафти", коли міноритаріям повинні відійти нафтові активи, а державі - газові. Плюс, звичайно ж, вирішення питання про повернення 2 млрд кубів технічного газу. Тим більше, що це питання зараз знаходиться у вирішальній фазі.

8. Перша поїздка поки тільки обговорюється. Але схиляються до поїздки на фронт, де Зеленський скаже щось просте і нехитре про Мінську і продовження переговорів.

9. У міжнародному плані поки в думках тягнути час, вести переговори, але тримати Захід під дамокловим мечем можливого референдуму. Головне завдання: змусити Захід (США) зняти питання "Привату". І тут буде дуже висока гра для всієї України.