Перший пішов. Тимошенко запланувала перевибори в Раду на травень

Минулої п'ятниці народний депутат Сергій Міщенко покинув фракцію Блоку Петра Порошенка. Його відхід, здається досить непримітним, тим не менш здатний спровокувати нову хвилю "шатуна" навколо нинішньої коаліції на двох", яка начебто є, а ніби її і немає.

Варто зазначити, що перебування пана Міщенка у фракції БПП виявилося недовгим. У Раду цей народний обранець пройшов по мажоритарному окрузі №98 у Київській області і до квітня 2016 року залишався позафракційним. Власне, його входження у фракцію було викликано весняним коаліційною кризою, коли після виходу з коаліції "дрібночленів" - "Батьківщини", Радикальної партії і "Самопомочи" більшість втратила заповітні 226 мандатів і формально перестало бути таким. Саме входження в БПП Міщенко разом ще з трьома внефракционниками - Юрієм Бубликом, Сергієм Рудиком та Андрієм Немирівським та дозволило говорити про наявність коаліції з двох фракцій у складі 226 депутатів. Як заявляв сам Сергій Георгійович, саме його підпис у квітні стала вирішальною 226-й "під створенням коаліції", поставленої, щоб "не гратися і не розхитувати країну".

Тепер же вихід Міщенко знову дозволить опозиції заявляти, що коаліція мертва, адже без Сергія Григоровича сума депутатів БПП і "НФ" складає всього 223, плюс спікер Парубій і віце-спікер Геращенко, тобто 225 багнетів. Плюс нібито ще якісь не названі внеыракционные депутати, підписів яких під коаліційною угодою так ніхто і необнародовал. А видимих 225 багнетів це, як не крути, вже ніяк не більшість від конституційного складу Ради.

Примітно, що про причини свого рішення покинути БПП Міщенко так нічого офіційно і не сказав, а в кулуарах парламенту підозрюють, що мажоритарник покинув фракцію як раз для того, щоб пограти в розхитування країни і створити привід для дострокових виборів, яких дуже хочуть деякі нинішні опозиціонери. В першу чергу мова йде про "Батьківщині" і Оппоблоке.

Якими ж будуть наслідки рішення Міщенко і скорочення коаліції нижче критичної позначки в 226 голосів? З точки зору формально-юридичної - нічого особливого не станеться. По-перше, відсутність коаліції впродовж 30 днів жодним чином не зобов'язує президента розпускати парламент, а лише дає йому таке право, яким він може скористатися, а може і не скористатися. Про парламентську кризу можна було б сміливо говорити, якщо б після відходу Міщенко коаліція більше не могла набирати потрібної кількості голосів, проте, як показало голосування за держбюджет-2017, влада цілком здатна залучити потрібну кількість мандатів. Так що, навіть якщо слідом за Міщенко з коаліційних фракцій вийдуть ще кілька депутатів, це ніяк не вплине на результативність майбутніх голосувань.

Таким чином парламент цілком здатний існувати далі і без формальної коаліції. Однак ризик криється не у формально-юридичної, і не в практичній площині, а скоріше в політико-етичної. Адже відсутність формальної більшості дозволить зацікавленим у дострокових виборах політсилам ставити під сумнів легітимність Верховної Ради, нехай не юридично, а етично, і з одного боку звинувачувати владу в узурпації (раз більшості формально немає, то і рішення не можуть бути легітимними), політичної корупції (відсутніх депутатів просто купують для голосувань) і "зраді" (влада влаштувала неформальну "ширку" і співпрацює з колишніми регіоналами).

Як бачимо, можливості для спекуляцій відкриваються досить широкі і вимоги дострокових виборів будуть виглядати для незадоволеного будь владою обивателя цілком обґрунтованими. Сили всім цим аргументам може надати вихід ще кількох народних обранців з коаліції, і опозиціонери цілком здатні кількох депутатів на таке рішення мотивувати.

Зараз піднімати шум навколо "нестачі" в коаліції Юлії Володимирівні та її партнерам не зовсім з руки - і пересічні громадяни, і парламентарії вже перебуває у новорічно-різдвяному настрої і їм не до парламентських розборок. А ось після новорічних свят, особливо якщо відразу після відновлення роботи Ради коаліції вийде ще хто-небудь, ситуацію можна і почати розгойдувати. Там і до 23 січня буде зовсім недалеко - саме з цього дня можна буде говорити про закінчення формального терміну для формування нової коаліції. Плюс три місяці на передвиборчу кампанію, і Тимошенко може розраховувати на дострокові травневі вибори.

Так що пускати ситуацію на самоплив, покладаючись, що парламент без коаліції проживе, влада зовсім не з руки, і недостачу у коаліціянтів для влади було б непогано відновити в найкоротші терміни. Благо, у коаліціантів є місяць для дотримання формальної законності.

Способів для поповнення коаліції також вистачає. По-перше, можна прийняти в одну з коаліційних фракцій ще кількох позафракційних - з 48 чоловік цілком можна знайти достатньо кандидатів, з якими можна домовитися. По-друге, не можна виключати повернення в коаліцію когось з "дрібночленів". Тут, в першу чергу приходить на розум партія Олега Ляшка, враховуючи помітне потепління відносин цієї фракції з владою останнім часом на тлі відвертої війни з Тимошенко.