"Погано розташований шматок льоду". Чому США передумали захоплювати Гренландію

"Для захисту необхідне володіння"

Виступаючи в Давосі, Трамп підтвердив свої претензії на Гренландію і присвятив їх обґрунтуванню мало не половину своєї промови. Деякі оптимісти почули в його словах відмову від вирішення гренландського питання військовим шляхом.

Але це радше була погроза домогтися бажаного: "Ми ніколи нічого не просили й ніколи нічого не отримували. Ймовірно, ми нічого не отримаємо, якщо тільки я не вирішу застосувати надмірну силу — тоді ми, чесно кажучи, будемо непереможними. Але я цього робити не буду. Добре? Тепер усі кажуть: "О, чудово". Це, мабуть, найважливіша заява, яку я зробив, бо люди думали, що я застосую силу. Але мені не потрібно застосовувати силу. Я не хочу застосовувати силу. Я не буду застосовувати силу. Усе, про що просять Сполучені Штати, — це місце під назвою Гренландія".

Далі він чітко пояснив, у чому суть цього прохання: США хочуть заволодіти островом, щоб побудувати на ньому систему протиракетної оборони "Золотий купол".

"Усе, про що ми просимо, — це Гренландія, включно з правами власності, титулом і володінням, бо для її захисту необхідно володіння. Її неможливо захистити на основі оренди. По-перше, юридично це абсолютно неможливо. А по-друге, психологічно — кому, чорт забирай, захочеться захищати ліцензійну угоду або оренду, що являє собою величезний шматок льоду посеред океану? Ну, якщо почнеться війна, більша частина бойових дій відбуватиметься саме на цьому шматку льоду. Тільки уявіть. Ці ракети пролітатимуть прямо над центром цього шматка льоду. Усе, що нам потрібно від Данії для національної та міжнародної безпеки, а також для стримування наших дуже енергійних і небезпечних потенційних ворогів, — це ця земля, на якій ми збираємося збудувати найбільший "Золотий купол" в історії".

Він багаторазово повторював це прохання. "Я прошу шматок льоду — холодний і погано розташований, який може відіграти життєво важливу роль у забезпеченні миру й захисті миру в усьому світі. Ви можете сказати "так", і ми будемо дуже вдячні, або ви можете сказати "ні", і ми це запам’ятаємо."

З цих цитат чітко видно, що Трамп використовував свій план встановлення в Гренландії "Золотого купола" (для захисту США і Канади від російських ракет) як привід для захоплення всього острова. До речі, це був щойно вигаданий привід. У 29-сторінковій Стратегії національної безпеки, оприлюдненій Білим домом півтора місяця тому, Гренландія не згадується жодного разу.

Торгова війна скасовується?

Щоб досягти бажаного, Трампу не обов’язково було застосовувати військову силу. Він розраховував, що вистачить торговельної війни. 15 січня в Гренландії розпочалися данські навчання "Арктична стійкість" за участі кількох десятків військовослужбовців із восьми європейських членів НАТО: Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Швеції та Великої Британії. А 17 січня Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social оголосив про намір покарати ці вісім країн своїм улюбленим способом — торговельними митами. За словами Трампа, починаючи з 1 лютого 2026 року, з цих восьми країн стягуватиметься 10% тариф на всі товари, що постачаються до США. З 1 червня 2026 року тариф буде підвищено до 25%. "Це мито діятиме доти, доки не буде досягнуто угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив він.

У своїй промові в Давосі 21 січня Трамп не згадав про цю погрозу, але зажадав негайних переговорів. "Лише Сполучені Штати можуть захистити цю величезну територію, цей величезний шматок льоду, освоїти та покращити її, зробити її корисною для Європи, безпечною для Європи й корисною для нас. Саме тому я домагаюся негайних переговорів, щоб ще раз обговорити придбання Гренландії Сполученими Штатами".

Тон Трампа помітно змінився, коли він вийшов кілька годин потому після тривалої зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте. Президент США оголосив у Truth Social, що він і Рютте "сформували рамки майбутньої угоди щодо Гренландії і, по суті, всього Арктичного регіону". У зв’язку з цим він заявив, що не запроваджуватиме мита, які мали набути чинності 1 лютого. За його словами, нині тривають додаткові обговорення "Золотого купола" в Гренландії, а за переговори відповідатимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, спеціальний посланник Стів Віткофф та інші особи за потреби.

Тобто Трамп домігся переговорів лише щодо встановлення "Золотого купола", але не щодо продажу Гренландії. І цим задовольнився. Що сталося?

"Майстер укладання угод"

У медіа змагаються дві версії: Трамп перехитрив Європу і Трамп злякався. Першу версію, звісно, просуває Білий дім, а другу — Європа.

"Якщо ця угода відбудеться, а президент Трамп дуже на це сподівається, США досягнуть усіх своїх стратегічних цілей щодо Гренландії з мінімальними витратами, назавжди, — заявила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт виданню Axios. — Президент Трамп вкотре доводить, що він — майстер укладання угод (the Dealmaker in Chief)".

Два джерела, обізнані з пропозицією Рютте, заявили Axios, що вона не передбачає передачі загального суверенітету над Гренландією від Данії до Сполучених Штатів. План включає оновлення "Угоди про оборону Гренландії" 1951 року між США і Данією, яка дозволяла США будувати військові бази на острові та створювати "оборонні зони", якщо НАТО вважатиме це необхідним. За словами джерел, угода також містить розділи про посилення безпеки в Гренландії та активності НАТО в Арктиці, а також про додаткові роботи з сировинними ресурсами. Пропозиція також містить формулювання щодо розміщення "Золотого купола" в Гренландії та протидії "зловмисному зовнішньому впливу" Росії й Китаю.

Ідеї, висунуті Рютте, перегукуються з давньою данською пропозицією: Данія зберігає суверенітет, але США можуть збільшити свою військову присутність. Очікується, що найближчими тижнями США розпочнуть переговори на високому рівні з Данією та Гренландією щодо потенційної угоди.

Пропозиція, озвучена Рютте, вочевидь, була узгоджена з Данією. "Ми перебуваємо в тісному діалозі з НАТО, і я постійно спілкувалася з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте до і після його зустрічі з президентом Трампом у Давосі, — заявила 22 січня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. — НАТО повністю поінформоване про позицію Королівства Данія. Ми можемо вести переговори з усіх політичних питань: безпеки, інвестицій, економіки. Але ми не можемо вести переговори про наш суверенітет. Мені повідомили, що цього не було".

Сам Рютте в інтерв’ю Fox News заявив, що на його зустрічі з Трампом питання про те, хто контролюватиме Гренландію, взагалі "не порушувалося". Прессекретарка НАТО Еллісон Харт підтвердила, що генеральний секретар "не пропонував жодних компромісів щодо суверенітету" під час зустрічі.

Таким чином, "успіх" Трампа полягає в тому, що він "домігся" того, на що Данія була готова від самого початку (а цього йому було замало — він прагнув суверенітету США над островом). І заради цього "успіху" він посварився майже з усіма союзниками по НАТО. Тепер вони бачать у ньому — і справедливо — хижака, готового відкусити будь-який "погано розташований" шматок території.

Помилка в розрахунках

Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Тереза Рібера в інтерв’ю іспанській газеті La Vanguardia зазначила, що важливу роль відіграла негайна заява трьох основних груп Європейського парламенту, голови Європейської ради Антоніу Кошти та більшості національних лідерів, а також голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Британська газета The Guardian цитує європейського дипломата, який підтвердив, що сильна реакція Євросоюзу вплинула на Трампа. "Твердість і єдність ЄС сприяли тому, що він змінив свою позицію, — сказав дипломат. — Очевидно, що свою роль також відіграли внутрішній політичний тиск у США та реакція ринку".

Тут можна згадати опитування Yahoo/YouGov, проведене з 8 по 12 січня. Лише 14% американців підтримали б окупацію Гренландії американськими військами; натомість 62% заявили, що виступають проти. Навіть республіканці частіше виступають проти (36%), ніж підтримують (32%) військові дії в Гренландії.

Газета Financial Times повідомила, що республіканці починають протидіяти прагненню Трампа захопити Гренландію. Сенатор-республіканець Том Тілліс 20 січня заявив, що намагається "деескалувати" ситуацію з Гренландією. "Я не критикую президента. Я критикую погані поради, які він отримує щодо Гренландії", — сказав він CNBC, додавши, що спроба військової анексії острова спровокує резолюцію про військові повноваження, яку підтримає більшість республіканців у Сенаті. "Я думаю, що ми легко можемо отримати більшість, стійку до вето", — сказав Тілліс, припустивши, що щонайменше дві третини зі 100 сенаторів підпишуться під цим.

Того ж дня сенатор-демократ Пітер Велч заявив, що наступного тижня внесе резолюцію, яка зобов’яже Сенат проголосувати за заборону президенту використовувати мита для покарання союзників по НАТО. Втім, залишалося незрозумілим, скільки республіканців підтримають ці зусилля.

Можливо, Трампа попередили, що серед республіканців ширяться бунтівні настрої, і порадили відступити.

"На заяву Трампа також могло вплинути обвалення фінансових ринків у вівторок на тлі перспективи серйозного розколу в західному альянсі через Гренландію та погроз Трампа запровадити мита. Ринки відновилися після виступу Трампа в середу", — зазначає CNN у редакційній статті.

Отже, на Трампа вплинули реакція Європи, реакція багатьох республіканців і реакція ринку. Це свідчить про те, що він і його команда помилилися в розрахунках. Вони просто не чекали від Європи опору через якийсь шматок льоду, що "погано лежить". А Трамп, як показує досвід, хоч і авантюрист, але боягузливий.