За прикладом Хорватії: Дипломат підказав, як розвалити "ЛДНР" і повернути Донбас
У той же час він зазначив, що пункту про прощення або амністії не було в Эрдутских угодах, підписаних Хорватією та місцевими сербами. В іншому ж той договір має багато спільного з Мінськими угодами.
"Хорватські експерти, які займалися реинтеграцией (а Хорватія має єдиний такий успішний кейс), зазначили, що Мінські угоди мають багато спільних моментів з Эрдутскими, і їх можна розглядати як мирний план для реінтеграції тимчасово окупованих територій. Так, хорватська сторона користувалася Эрдутскими угодами від 12 листопада 1995 року, які потім підтвердила резолюцію Ради безпеки ООН у січні 1996-го. У них не був передбачений, наприклад, питання прощення або амністії. Це було окреме зобов'язання Республіки Хорватія. Ще до підписання угод в Эрдуте держава вже провело дві хвилі амністії та зобов'язалося провести ще одну загальну амністію. Загреб наполягав, що це показує дієвість уряду і те, що він може прощати тих, хто не вчинив злочинів проти людства і людяності, звичайно. Як у хорватському випадку, так і в нашому, такі особи не можуть підлягати звільненню від відповідальності, оскільки це суперечило б міжнародним зобов'язанням обох держав відповідно до міжнародного права", - пояснив дипломат.
Крім того, амністія є важливим способом не тільки мирно реінтегрувати окуповані території після закінчення бойових дій, але й наблизити їх кінець через внесення розбрату в ряди бойовиків.
"Вважалося, що кожен сепаратист розмірковує про своє майбутнє, думає про те, що буде через рік, два або п'ять. Оскільки багато з них є місцевими, то їм не дуже хотілося кудись їхати, тому питання було в тому, в якому статусі вони там залишаються. Якщо у людини, яка хоч і знаходиться по інший бік лінії фронту зі зброєю в руках, але не є військовим злочинцем, є гарантія безпеки на майбутнє, він має мотивацію і в подальшому не вчиняти злочинів", - сказав дипломат.
"Якщо ж хтось має елементи кримінального переслідування, то робота ведеться з кожним конкретним випадком. Тому для хорватської сторони питання амністії не було великою проблемою. Були тактичні дискусії в суспільстві і парламенті, але в цілому політичне керівництво прийняло для себе рішення, що плюсів набагато більше, ніж мінусів. Тим більше, що інститут амністії придумали не вчора - він існує століттями, і це, вони вважають, допомогло в реінтеграційних процесах", - додав Левченко.
