• USD 41.3
  • EUR 45
  • GBP 53.4
Спецпроєкти

За заповітами Богдана. Рябошапка буде садити "з соціології"

Популізм, що захлеснув Україну в рамках світового тренду, схоже, набуває в нашій країні зовсім нетипові для цивілізованого світу риси
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Піврічне перебування Зе-команди у владі призвела до того, що популізм поширюється тепер не тільки на сферу публічної політики, що за великим рахунком в Україні було завжди, але і на сферу права, у тому числі і кримінального. Останнє можна без перебільшення вважати українським ноу-хау. Юридичних, управлінських і, якщо хочете, метафізичним.

Коли ще кандидат в президенти Володимир Зеленський на рекламних білбордах обіцяв після своєї перемоги на президентських виборах саджати у в'язницю тих, чиє місце біля керма країни він зі своєю командою мав намір зайняти, він якщо і відрізнявся від попередників, то лише формою, а не змістом. Карати тих, хто розкрадає країну" обіцяв і Ющенко, коли при владі був Кучма, і Янукович, коли при владі була Тимошенко, і вся опозиція, коли президентом був Янукович. Власне, слоган Зеленського "весна прийде - садити будемо" - це лише парафраз гасла часів Помаранчевої революції "бандитам - тюрми". Правда навіть у слоганах є суттєва термінологічна різниця - одна справа, коли садити обіцяють "бандитів", і дещо інше, коли обіцяють садити в принципі.

Так от, майже щоразу обіцянки відправити на нари попередників розбивалися на практиці про закон, який хочеш не хочеш, а потрібно хоча б намагатися дотримуватися. Не шанувати Кримінальний кодекс зміг собі дозволити хіба що Віктор Федорович, але для нього нічим хорошим це не закінчилося. Сьогодні ж ми всі спостерігаємо картину, коли необхідність дотримуватися закону і права людини намагаються підмінити дуже ефемерною, але досить ефектною відсиланням до "народної волі". Мовляв, для влади більш ніж достатньою підставою для виправдання будь-яких своїх дій є той факт, що "цього хочуть люди".

І поки подібні заяви роблять особисто Зеленський або голова його офісу Андрій Богдан, сказане ще можна списати на політичний популізм і демагогію, але коли щось подібне дозволяє собі генеральний прокурор України - людина, що здійснює в межах своїх повноважень процесуальне керівництво над всіма розслідуваннями в країні, це вже ламає в державі правовий базис.

І саме це у своєму останньому інтерв'ю зробив генпрокурор Руслан Рябошапка. Зокрема, кажучи про те, якими критеріями він буде визначати свою успішність як генпрокурора, Руслан Георгійович зазначив, що виключно соціологією, тобто рівнем довіри населення до органів прокуратури. Ну а поправити невисокий рівень довіри, за словами Рябошапки, можна "посадками, причому гучними посадками". "Суспільство вимагає крові. Суспільство вимагає посадок", - пояснив генпрокурор. Тобто виходить, що Офіс генпрокурора буде саджати чиновників, не тому що ті, порушили закон, а тому, що цього вимагає суспільство, яке "втомилося від несправедливості".

Справедливості заради потрібно відзначити, що Рябошапка якісь рамки пристойності все ж намагався дотримати, зазначивши крім іншого, що "ми не завжди можемо і повинні дати суспільству те, що вона чекає", але загальну картину це не дуже вплинуло.

І зовсім не випадково, що пасажі Рябошапки про суспільство, яке "хоче крові" та соціології як головному мірило будь-якої управлінської діяльності безпосередньо перегукуються з недавнім інтерв'ю Андрія Богдана, в якому глава президентського офісу наполегливо повторював те, що керується в першу чергу настроями в суспільстві, про яких черпає відомості з звітів соціологів.

Реклама на dsnews.ua

Власне, про те, що Рябошапка пов'язаний з Богданом говорили і задовго до цього інтерв'ю, але зараз генпрокурор практично прямо підтвердив, що регулярно спілкується з головою Офісу президента, назвавши, правда, їх відносини лише "давніми" і "приятельскими". І тут треба згадати, що Богдан - людина зовсім не чужий юриспруденції. Він професійний і дуже успішний адвокат, чиїм головним професійним навиком було вміння використовувати закон для досягнення цілей своїх клієнтів. Щось подібне ми спостерігаємо і зараз, але вже на самому високому політичному рівні. Адже приятель Богдана Рябошапка хоч і має формальну юридичну освіту, але більшу частину свого життя пропрацював чиновником в органах влади і від юридичної практики був трохи далі, ніж Богдан. Ось і виходить, що сьогодні генпрокурор, чия функція спостерігати за дотриманням закону, може бути під впливом помітно більш досвідченого в юридичному плані Богдана, який найкраще в житті вміє користуватися законом.

Чи варто дивуватися, що саме політичною доцільністю і бажанням догодити настроям мас намагається керуватися генеральний прокурор. Якщо суспільство "жадає крові" (а масам завжди приємно спостерігати за падінням сильних світу цього), то треба садити кого вийде, лише б був представником старої влади. Якщо соціологія показує, що накручений виборчою кампанією народ чекає кари для Гладковського-Свинарчука, то його справа стає куди актуальніше, ніж забуту справу Миколи Азарова. А якщо ще один "багаторічний друг і колега Богдана Андрій Портнов зацікавлений перевести стрілки у розслідуванні справ Майдану на злочини проти правоохоронців, то саме в цьому напрямку і почне рухатися слідство.

"Народна воля", до якої апелюють і Богдан, і Рябошапка, може бути одночасно і політичною технологією для досягнення електорального успіху і знищення конкурентів, і юридичним інструментом, що дозволяє обходити закони. Таке політичне "вундерваффе".

    Реклама на dsnews.ua