Чому Зеленський ледве нашкріб голосу на судову реформу і при чому тут Портнов
При цьому за відповідний законопроект, підготовлений Русланом Рябошапкой ще до того, як він опинився в кріслі генерального прокурора, турборежимное монобольшінство проголосувало напрочуд невпевнено. Законопроект №1008 отримав всього 236 голосів за. Цього, звичайно ж, більш ніж достатньо з формально-юридичної сторони, але після голосувань, які складали понад 300 голосів нардепів, результат, лише на 10 голосів перевищує необхідну більшість, явно не вражає.
По-перше, за судову реформу проголосували лише 219 депутатів монобольшинства, з решти 33 четверо утрималися, 14 не голосували, а 15 взагалі не були присутні при прийнятті цього вкрай важливого для країни рішення.
Всі інші фракції дали за судову реформу Зеленського аж нуль голосів, не виявивши ні найменшого бажання "підставляти плече" "народному президенту" і його фракції. Багато хто при цьому демонстративно голосували проти. Відсутні голоси "Слузі народу" довелося старої української парламентської традиції добирати у позафракційних нардепів. Таких в нинішньому парламенті 33, і 17 з них реформу підтримали. При цьому це були люди досить різної політичної орієнтації. Наприклад, пов'язані з Рінатом Ахметовим Сергій Магера з Маріуполя, Дмитро Шенцев з Харкова і Муса Магомедов з Авдіївки. Ну, або родич Віктора Балоги Василь Петьовка із Закарпаття та Сергій Вельможний з Луганської області з Фонду Сергія Шахова.
Загалом, голосували нардепи якось непереконливо, що змушує в черговий раз замислитися про те, що в монолітному монобольшинстве все далеко не райдужно. При цьому примітно, що реформу підтримали люди з команди Ахметова, у якого далеко не райдужні стосунки з колегою по олігархічному цеху Ігорем Коломойським, чиї позиції нинішньої влади куди сильніше. При цьому орієнтуються на Коломойського депутатів голосували за реформу далеко не всі. Зокрема, голосування пропустили, напевно, найбільш розкручені парламентарії з цієї групи — Олександр Дубинський і Максим Бужанський.
Власне, можна було б припустити, що саме Коломойський і буде максимально зацікавлений у проведенні судової реформи. Не даремно він вважає своїм другом одіозного юриста Андрія Портнова, який прославився в тому числі і як спеціаліст з судової реформи, курируючи подібний захід в якості співробітника Адміністрації президента Віктора Януковича. Правда, Портнову довелося бігти з країни разом з Януковичем, але, на відміну від Віктора Федоровича, Андрій Володимирович повернувся одразу ж після перемоги Зеленського, і логічно було б припустити, що він як досвідчений фахівець знову докладе свою руку до реформування українського правосуддя.
Але, як бачимо, великого завзяття підтримувати судову реформу Портнов не проявив, а говорять з ним в унісон останнім часом Бужанський і Дубинський навіть не знайшли часу за неї проголосувати. Все це наштовхує на думки, що в нинішній ситуації судова реформа може виявитися не дуже-то і вигідною ні Портнову, ні Коломойському.
Справа в тому, що реформа передбачає швидке і радикальне", як казав Зеленський, оновлення кадрового складу судових органів. Причому як судів першої інстанції, так і вищої. Зокрема, планується повністю замінити складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка в оновленій якості вже буде змінювати склад Верховного суду і судів нижчих інстанцій. Коли судова реформа тільки замислювалася, лояльні до Зеленському експерти говорили, що головна мета реформи — очистити судову систему від людей екс-президента Петра Порошенка, що зробить суди по-справжньому незалежними і чесними. Але ситуація така, що таким же чином систему можна очистити і від людей Портнова, якщо у Зеленського вважатимуть, що так буде краще.
При цьому зараз відносини Портнова з командою Зеленського не надто довірливі. З одного боку, Портнов почав справжню політичну війну з генпрокурором Рябошапкой, щохвилини публічно вимагаючи відправити у відставку, ніж Портнова підтримують згадані Бужанський і Дубинський. Разом з Рябошапкой нападкам Портнова піддається і прем'єр-міністр Олексій Гончарук. З іншого — сам Зеленський намагається дистанціюватися і від Портнова, і в деякому роді від його "друга" Коломойського. Якщо цей конфлікт буде розвиватися і далі, то у Зеленського цілком може виникнути бажання максимально нівелювати вплив Портнова на судову систему. Ну а для Портнова зараз кращим рішенням було б збереження в судовій системі статусу-кво, при якому він має досить сильний вагу, а от у випадку проведення реформи все може змінитися і не тільки на його користь.
