Погрози Україні з Ірану і фейк від посадовця Іраку. Чим ці історії схожі і як на них грає Москва

25 липня МЗС Ірану звинуватило Україну в ударі по своєму судну у Каспії та пообіцяло "не залишити це без відповіді". А відучора мережею шириться заява радника з нацбезпеки Іраку Касіма аль-Абуді, котрий закидає України причетність атак на території його країни

В кінці червня в Іраку гостював глава МЗС Ірану Аббас Арагчі (на фото в центрі)

Для чого іракці брешуть про причетність України до нападів на Саудівську Аравію

Почнемо з другої заяви, що є очевидним фейком, який поширив офіційний іракський посадовець в ефірі телеканалу Dijlah TV. Касіма аль-Абуді стверджує: розвідка його країни дійшла висновку про причетність України до певних подій. "Ми заарештували обмежену кількість груп, які здійснювали напади на території Іраку та атакували кілька об'єктів. Під час допиту вони зізналися в роботі на Україну", — заявив чиновник. При цьому аль-Абуді не назвав об'єкти, які нібито були ціллю угруповань, і не повідомив, чи проводили вони атаки за межами країни. Він уточнив: напади "потребують ретельного розслідування", перш, ніж влада зможе визначити відповідальних або офіційно звинуватити будь-яку сторону.

Тобто, посадовець не першої величини дозволив собі запустити фейк, який охоче підхопила кремлівська пропаганда. Ще б пак: нечасто почуєш таку дурню з вуст чиновників, якщо це не росіяни. Український МЗС назвав слова аль-Абуді "безпідставними та бездоказовими", а їхнє поширення без доказів — безвідповідальним. "Прикметно, що озвучені тези збігаються з наративами російської пропаганди, спрямованими на дискредитацію України та підрив її відносин із державами Близького Сходу. Не можна виключати, що цей епізод є наслідком зовнішнього інформаційного впливу або елементом скоординованої інформаційно-психологічної операції, спрямованої на підрив українсько-іракського партнерства", — кажуть в українському дипломатичному відомстві.

Спробуємо уточнити, про які події казав цей балакун з Іраку. Днями з іракської території невідомі БПЛА атакували нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії. Дрони збили, але Ер-Ріяд вимагав від Багдаду розслідування інциденту. Прем’єр-міністр Іраку Алі аз-Заїді доручив розслідувати атаку безпілотників на Саудівську Аравію та наголосив: якщо слідство підтвердить причетність конкретних осіб або угруповань, проти них розпочнуть судове переслідування. Поки голова уряду Іраку обіцяв знайти і покарати винних, єменські хусити заявили, що це вони атакували об’єкти на саудівській території. Чому аль-Абуді замість вказати на хуситів, які самі взяли відповідальність за атаки, придумав фейк про Україну?

У червні цей діяч у Багдаді брав безпосередню участь у переговорах із главою МЗС Ірану Аббасом Арагчі. Той також зустрічався з прем’єром аз-Заїді та президентом Іраку Нізаром аль-Аміді. За офіційними даними, іранський дипломат обговорював питання регіональної безпеки. З огляду на війну, яку Іран веде проти Ізраїлю та США, неважко здогадатися, які питання могли зачіпатися під час цієї зустрічі. До неї атак на Саудівську Аравію з території Іраку не було, а тут дивним чином полетіли дрони. Тож випад аль-Абуді проти України чудово лягає в одну лінію з діями іранців.

У чому сенс брехні? На території Іраку діє розгалужена мережа шиїтських проксі Ірану, до якої належать такі радикальні угрупування, як "Катаїб Хесболла", "Харакат Хесболла", "Ансар Алла аль-Авфія" та інші. Всі ці угрупування не підпорядковуються владі Багдаду. З початком війни на Близькому Сході проіранські угрупування активізувалися повсюдно — в Ємені, Лівані, в Іраку тощо. Не виключено, що іракська влада підіграє іранській для того, щоб війна не перекинулася до них.

Щоб далі не казали такі, як аль-Абуді, фейк про дотичність України до проіранських формувань настільки абсурдний, що в це не повірить ніхто, крім зомбованих росіян. Але це не означає, що у Києві відмахнулися заявою МЗС — мовляв, цього досить. Для всіх очевидно, що слова аль-Абуді — елемент медіа-кампанії на користь Ірану й Росії. Тож потрібно уважно відстежувати, в яких ЗМІ продовжуватимуть розкручувати цю тему у вигідному для Москви і Тегерану вигляді, та негайно реагувати на такі випадки. Йдеться передовсім про медіа країн Близького Сходу. Адже Росія та Іран прагнуть зірвати домовленості України з країнами регіону про сприяння дронами для боротьби із "шахедами".

Страшилка про ракетний удар Ірану по Україні

Після погроз іранців за їхнє підбите судно у Каспійському морі (доказів вони не надали), активно заговорили про те, чи може Іран атакувати нашу країну. Зауважимо, що це не перші такі погрози з Тегерану й, вочевидь, не останні. Ми вже чули подібне, коли Україна ініціювала допомогу країнам Перської затоки дронами-перехоплювачами. Щодо атаки на іранський корабель, то, як повідомляв президент Володимир Зеленський, наша країна "досягла дуже потужних результатів завдяки ударам великої дальності в районі Каспійського моря — зокрема по суднах, що використовувалися для перевезення військових вантажів за участю Ірану". Тобто, це було судно, яке везло не мирний вантаж.

У контексті цих подій Зеленський у суботу, 25 липня, зробив ще одну важливу заяву – про передачу Росією іранцям супутникових даних для коригування ударів в ході конфлікту на Близькому Сході. Президент США Дональд Трамп відреагував на це у притаманний йому спосіб: особисто спитає у Путіна, а якщо такі дані й передавали, це "не мало значного впливу, бо американські військові все повністю вивели з ладу". Можна припустити, що під час учорашніх зустрічей у Вашингтоні також піднімалася тема сприяння кремлівського режиму іранському. І навпаки.

У західних ЗМІ почали аналізувати ризики прямої конфронтації між Україною та Іраном. Зокрема, американське видання New York Times опублікувало статтю з промовистою назвою "Удар України по іранському кораблю може зблизити дві війни". Схожа за напрямком думки публікація з’явилася у британському виданні Financial Times. І там, і там пророчать ескалацію. Але і нашим, і західним аналітикам не варто забувати, що кремлівська пропаганда використовує нагнітання страхів, зводячи все до примітивної загрози: Іран помститься ракетним ударом. Це розноситься телеграм-каналами, військові експерти обговорюють, чи є в іранців ракети, здатні долетіти до України (балістика середньої дальності є, наприклад, Khorramshahr, та чи вона в бойовому стані — невідомо), але Кремлю цього й треба, щоб потенційний приліт від Ірану посилював страх. Й Ірану треба, щоб його погрози лякали. Це не означає, що можна легковажити. Просто наративи, вигідні Москві і Тегерану, не повинні ставити зброєю в їхніх руках — нехай годують фейками своє населення.

Вчора глава МЗС України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з іранським колегою Арагчі. "Наша мета — протидіяти російській агресії, яка є корінною причиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви", — підкреслив Сибіга. Він також наголосив на необхідності "утримуватися від будь-яких кроків, що призводять до ескалації, а також припинити будь-яку підтримку війни Росії проти України". Залишається сподіватися, що представник іранського режиму добре почув останню фразу.