Новий Верховний суд. Чому Романюка не пустили в колеги до снайперу з АТО

Серед 120 переможців конкурсу в Верховний суд – менше 25% не з судової системи. Але 75% мають позитивний висновок Громадської ради доброчесності
Фото: УНІАН

Майже дев'ять місяців знадобилося для відбору суддів Верховного суду. Конкурс розпочався 7 листопада 2016 р. Зареєструвалися для участі 1436 осіб, з них 846 подали документи на участь. Були допущені до конкурсу 653 претендента, з них 625 - до проходження кваліфікаційного оцінювання, в ході якого учасники конкурсу здали професійні і психологічні тести, пройшли перевірки Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та Громадської ради доброчесності.

На другому етапі Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) провела співбесіди в колегіях з 381 кандидатом. І нарешті 27 липня ВККСУ затвердила рейтинг 320 кандидатів на посади суддів Верховного суду. Згідно з цим рейтингом ВККСУ направить до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення 120 кандидатів суддями адміністративного, господарського, кримінального та цивільного касаційних судів у складі Верховного суду - по 30 суддів у кожному касаційному суді.

Детальний аналіз персонального складу Верховного суду і можливих груп впливу в ньому "ДС" проведе після обрання керівництва Верховного суду і касаційних судів. Поки ж можна поділитися загальними враженнями від майбутнього найвищого судового органу України.

Це схоже на класичний випадок, коли "стакан наполовину порожній, наполовину повний", і кожен вільний вибирати, на якій половині зосередити увагу. Тільки в даному випадку Верховний суд "наполовину старий, наполовину нов".

Для любителів "зради" новообраний Верховний суд свідомо огидний. Наприклад, "Українська правда" повідомила відверту брехню: "За результатами конкурсу у склад нового Верховного суду потраплять 80% старих суддів з сумнівною репутацією". В дійсності зі 120 кандидатів-переможців лише 30 осіб, або 25%, мають негативний висновок Громадської ради доброчесності. Тобто, кожен четвертий майбутній суддя Верховного суду порушував права людини, або брав політично мотивовані рішення, або не може пояснити власні доходи. Але 25% - це все ж точно не 80%. Три чверті майбутніх суддів Верховного суду отримали від Громадської ради доброчесності позитивний вердикт.

Звичайно, це зовсім не гарантує, що всі вони ніколи в житті не йшли в розріз з законом. Але зараз у них є шанс заробити справедливими законними рішеннями репутацію чесних і непідкупних суддів Верховного суду. Чи вдасться їм це, не дискредитують вони самі себе - передбачати поки рано.

Напевно Верховний суд буде відчувати тиск - хоча б у вигляді м'яких побажань з боку інших гілок влади: президентської, виконавчої, законодавчої. А також з боку різних партій, фінансово-промислових груп, лобістських структур. Але судячи по зверненню Петра Порошенка у зв'язку із завершенням конкурсу у Верховний суд, президент дуже зацікавлений у підтримці високого реноме новообраного вищого судового органу. І тому можна припустити, що зовсім вже кричущих випадків проштовхування через Верховний суд явно незаконних рішень в інтересах президентської команди не буде.

До речі про реноме. Джерела в майбутньому Верховному суді розповідають, що саме за настійною порадою з Банкової знявся з конкурсу в цей суд голова старого Верховного суду України Ярослав Романюк, який отримав цю посаду за Януковича. Відповідну заяву було оголошено під час пленарного засідання ВККСУ вже після того, як був зачитаний рейтинг кандидатів і стало відомо, що Романюк пройшов у цивільний касаційний суд, зайнявши 25-е місце з 30 прохідних. Комісія заяву Романюка задовольнила і припинила його участь у конкурсі.

Мабуть, на Банковій за це щось Романюку пообіцяли. Але те, що його не буде у Верховному суді, - це позбавить репутацію реформованої судової системи від занадто очевидного плями.

Що ж стосується оновлень, то майже 80%, або 93 з 120 кандидатів-переможців, є або були суддями. І тільки 27 прийшли на конкурс не з судової системи: є вченими чи адвокатами. Але в країні, де найбільш відомі адвокатські угруповання асоціюються з прізвищами Медведчука і Портнова, а один з найбільших юридичних вузів - з прізвищем Ківалова, взагалі наївно припускати, що тотальна заміна суддів на адвокатів і вчених вилікувала б судову систему від її вад.

Важливо те, що Верховний суд пробилося чимало суддів з нижніх ланок судової системи. Зрозуміло, що серед них є різні люди, але саме тому не можна до всіх їм клеїти однакові ярлики.

Наприклад, можна тільки вітати, що третє місце на конкурсі в касаційний господарський суд зайняв ветеран АТО, снайпер - і в той же час суддя Харківського обласного господарського суду, кандидат юридичних наук Олександр Мамалуй. Він відправився служити в українську армію з першим закликом - в березні 2014 р. У складі роти снайперів 93-ї окремої механізованої Харківської бригади воював в Авдіївці, Донецькому аеропорту, Пісках, Досвідченого. Після другої мобілізації став снайпером у Прикордонних військах. І коли на його адресу кидають презирливе "старий суддя" шабунины, які самі не воювали, це ганебно характеризує їх, але не його.

Варто відзначити ще одну важливу обставину. Верховний суд почне роботу у вересні, і після цього прокуратура та слідчі органи вже не зможуть звинувачувати в розвалі кримінальних проваджень та програних судах недолюстрированную і нереформовану судову систему. Принаймні у вищому ешелоні судової влади, як стверджує Порошенко, все змінилося. А значить, слідчі і прокурори тепер мають можливість посадити будь-яких спійманих корупціонерів, сепаратистів і інших негідників, нехай навіть для цього доведеться доводити справу до Верховного суду.

І це ставить правоохоронців в абсолютно нову психологічну ситуацію. Нарікати на судову систему вже не можна, бо це означає ганьбити судову реформу - улюблене дітище президента. Доведеться або краще працювати - або розписуватися у власній профнепридатність.