Забезпечити інтим. Чого хочуть Шабунін і Ко від Порошенка і парламенту

Підписавши закон про внесення змін у Закон "Про попередження корупції", президент тут же пообіцяв створити робочу групу, яка узгоджує поправки до прийнятих змін
Фото: УНІАН

В українському суспільстві з'явилася нова довга тема для дискусій: які потрібні поправки до прийнятого 23 березня поправками до Закону "Про запобігання корупції". Про те, що поправки до поправок будуть, Петро Порошенко пообіцяв послам ЄС і країн Великої Сімки ввечері 27 березня. Ця термінова зустріч, за інформацією з різних джерел, запобігла поява офіційної заяви цих послів з вимогою скасувати поправки в частині, що стосується громадських організацій.

На зустріч з послами президент прийшов, маючи на руках результати зустрічі з громадськими активістами, на якій обговорювалася та ж тема і були досягнуті домовленості про подальші дії. Згідно з офіційним повідомленням, сторони за пропозицією Порошенко домовилися створити робочу групу за участю представників громадських організацій, народних депутатів і представників президентської адміністрації з метою розробки погоджених змін у закон, прийнятий 23 березня. В цьому законі записано, що зобов'язання заповнювати електронні декларації у представників громадських організацій з'являться лише з 2018 р. Тому час для створення компромісного законопроекту про поправки до поправок є.

Офіційну інформацію підтверджує і один з провідних учасників тієї зустрічі, голова правління "Центру протидії корупції" (ЦПК) Віталій Шабунін. За його словами, Порошенко пообіцяв внести створений робочою групою законопроект як невідкладний. Таким чином, зараз питання не в тому, чи будуть поправки, а в тому, якими вони будуть.

Закон від 23 березня стосується кількох різнорідних категорій осіб. Насамперед він виводить з-під е-декларування військовослужбовців, покликаних по мобілізації, контрактників рядового, сержантського, старшинського та молодшого офіцерського складу (майже всі вони зараз служать в зоні АТО), а також курсантів військових вузів і військових інститутів, факультетів, кафедр, відділень у складі цивільних вузів. Згідно із Законом "Про попередження корупції", всі вони були зобов'язані подавати електронні декларації з 1 січня 2017 р. Саме для виправлення цієї помилки президент вніс свій законопроект (інша справа, що 23 березня в ході прийняття проекту в другому читанні і в цілому депутати його значно розширили). І саме тому президент не міг не підписати прийнятий закон. Цей факт змушені визнати (або принаймні змиритися з ним) і громадські активісти, з якими Порошенко зустрівся 27 березня, і посли ЄС і країн G -7.

Доповнення до первинного проекту, внесені депутатами, поширили е-декларування на кілька нових категорій осіб. І знову-таки, не всі вони викликають суперечки. Зокрема, згідно з прийнятим законом, будуть зобов'язані подавати е-декларації члени наглядових рад держбанків, держпідприємств, держорганізацій, що мають на меті отримання прибутку. Також під цю норму підпали кандидати на пост президента України, кандидати у депутати Верховної Ради та місцевих рад, кандидати на посади мерів міст і т. п.

Головні суперечки будуть навколо інших категорій — тих, хто вважається представниками громадськості. Ось на них і зупинимося докладніше.

Контролери держорганів

Після прийняття закону від 23 березня швидко поширився міф про те, що Закон "Про попередження корупції" зачіпав тільки чиновників і депутатів, а не громадських активістів. А тепер, мовляв, депутати вирішили "помститися". Насправді цей закон стосувався і представників громадськості теж. В 3 ст., де перераховуються суб'єкти, на яких поширюється дія цього закону, згадані особи, які для цілей цього закону (тобто для попередження корупції) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і до числа цих осіб включені представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону "Про державну службу".

Тобто представники громадськості, включені до складу конкурсних комісій, що вже підпадали під е-декларування ще до прийняття поправок від 23 березня. До речі, той же Шабунін за пропозицією фракції "Самопомочі" був включений Верховною Радою до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованої антикорупційної прокуратурі. І Шабунін спокійно заповнив е-декларацію, чим зараз і хвалиться. Як бачимо, така норма існувала і раніше, і ніхто з цього приводу не плакав (принаймні, вголос) і західні посольства не скаржився.

Поправки від 23 березня поширили цю норму також на осіб, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування", та на членів Громадської ради доброчесності (який бере участь у доборі суддів), громадських рад і рад громадського контролю при державних органах. Можна згадати нещодавні скандали навколо громадської ради Міноборони, в який пробралися представники прокремлівських організацій, які організовують на гроші з українського держбюджету акції з російського репертуару типу "безсмертний полк" з колорадскими стрічками. Є й економічні лобісти, які намагаються використовувати громадські ради при міністерствах як інструмент свого впливу, в тому числі і корупційного. Тому поширення е-декларування на членів цих рад не просто логічно, а необхідно, якщо ми справді хочемо зламати корупційні механізми в держорганах.

Одержувачі грантів

Сама спірна категорія — це представники громадських організацій, які спеціалізуються на боротьбі з корупцією і мають грантову підтримку. Поправки від 23 березня сформульовані так, що дозволяють трактувати цю категорію надто широко, виходячи за межі здорового глузду.

Справді, після прийняття поправок під е-декларування підпали "фізичні особи, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів), технічної або іншої, в тому числі безповоротної допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом); систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики — якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної допомоги у сфері запобігання, протидії корупції; є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління, громадських об'єднань, інших непідприємницьких товариств, що провадять діяльність, пов'язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидією корупції".

ЦПК після прийняття цього закону вибухнув гнівною заявою, в якому сконцентрувався, однак, саме на цьому пункті: "Ми, члени громадської організації у сфері протидії корупції, наші донори — міжнародні проекти, наші лектори та експерти — посольські працівники і дипломати, наші підрядники — від кур'єрів до орендодавця офісу — повинні представити електронні декларації". Виконавчий директор ЦПК Дарина Каленюк підкреслила: "Тепер закон прописаний так, що зобов'яже декларувати активи і всіх підрядників громадських організацій, які отримують донорське фінансування на антикорупцію. Тобто наші постачальники води в офіс також будуть зобов'язані декларуватися".

Насправді проблема, звичайно, не в постачальників води, а в тому, що в Україні є ряд організацій, через які проходять мільйонні гранти на боротьбу з корупцією. І їм не хотілося б підвищеної уваги суспільства до своїх бюджетам, а воно неминуче з'явиться. Також одержувачам грантів не хотілося б публічних дискусій про ефективність своєї роботи, коли з'ясується, приміром, що на адміністрування громадської організації йде до 50% гранту. Спілкування грантоотримувача з грантодавцем - справа тонка, якщо не сказати інтимне, тут чужі очі ні до чого.

З іншого боку, коаліція неурядових організацій "Реанімаційний проект реформ" углядела у наведеному пункті формулювання, що дозволяє вимагати е-декларування навіть від будь-якого учасника мітингу проти корупції. Дійсно, у цьому пункті йдеться буквально про всіх фізичних осіб, які беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидією корупції", а до таких заходів можна віднести кожний мітинг, пікет, збір підписів тощо

Швидше за все, норми про декларування контрагентів і про надто широкому колі суспільних декларантів дійсно будуть прибрані з закону. А законопроект про таких поправки до поправок з'явиться, швидше за все, не чекаючи кінця 2017 р.