Позитив тижня. У ПЦУ перейшли перші парафії в центрі і на сході країни

У центрі і на сході країни почався перехід церков УПЦ МП в ПЦУ

Віруючі храму Святої великомучениці Параскеви села Скибин (Черкаська обл.) перейшли з колишньої УПЦ Московського Патріархату в Православну Церкву України. Про це повідомляє місцеве видання "Сіверщина". У Скибине проживає майже 2 тис. осіб, переважна більшість з яких є парафіянами цього храму. Бажання перейти до ПЦУ висловили ще три села в цьому районі, вони вже готують для цього відповідні документи.

Нагадаємо, перед самим Новим роком перехід під юрисдикцію Православної Церкви України підтримали віруючі Свято-Покровського храму колишньої УПЦ Московського Патріархату в селі Рубанівському Васильківського району Дніпропетровської області. Як повідомляє "Радіо Свобода", настоятель церкви отець Василь після служби виніс на суд віруючих пропозицію про приєднання до храму ПЦУ, і ця пропозиція була підтримана шляхом голосування підняттям рук. Відео спілкування священика з парафіянами і голосування за перехід у юрисдикцію української церкви було оприлюднено на Facebook.

З часу проведення Об'єднавчого Собору в Києві 15 грудня 2018 р. в ПЦУ перейшли понад 30 парафій колишньої УПЦ МП. Найбільше у Вінницькій, Чернівецькій, Хмельницькій та Львівській областях. Громади в Скибине і Рубанівському стали першими у своїх регіонах, які прийняли рішення про перехід в ПЦУ.

Як пояснив митрополит Київський Епіфаній, в Православній церкві в Україні розуміють, що в нашій країні і далі буде існувати Російська православна церква. При цьому він підкреслив, що після Собору "двері ПЦУ відкриті для всіх православних України".

Також відзначимо, що Вселенський патріарх Варфоломій під час святкової церемонії розповів про історичність створення єдиної Православної церкви України і підтвердив намір надати Томос 6 січня предстоятелю ПЦУ Епіфанію.

Спецслужби затримали кулеметника терористів і видворили "ватного" білоруса

СБУ затримала на лінії розмежування в Донбасі кулеметника терористів, якого тренували кадрові військові РФ. Про це повідомляє прес-служба відомства. Уродженець Горлівки приєднався до бойовиків у вересні 2014 р. і став кулеметником "народної міліції". Він брав безпосередню участь у боях проти сил АТО. У лютому 2015 р., після навчання кадровими військовими РФ, його призначили оператором протитанкової керованої ракети. У минулому році він повернувся на "посаду" кулеметника одного з підрозділів терористів.

Нагадаємо, 2 січня співробітники СБУ видворили з країни громадянина Білорусі, політолога Павла Казарницького за поширення антиукраїнської пропаганди. Також йому заборонили в'їзд в Україну на три роки. Як відомо, Карназицький неодноразово публікував антиукраїнські матеріали на медиаресурсах, підконтрольних терористичним організаціям ДНР і ЛНР.

У відомстві також повідомили, що в 2018 р. на території України було попереджено вісім терактів, п'ять із них розкрито. Всього в 2016-2018 роках було попереджено 28 терористичних актів.

Порошенко закликав спільно захистити вибори від гібридних викликів

"Висока якість виборчого процесу - візитна картка нової України. У 2014 році ми разом встановили гідний стандарт вільного і чесного волевиявлення. Закликаю всі політичні сили та кандидатів на вищий державний пост засвідчити це своїм прикладом", - зазначив глава держави на своїй сторінці в Facebook.

В цьому році, наголосив він, ми повинні підтвердити зрілість демократичної системи, забезпечити належне спостереження за президентською кампанією з боку всіх визнаних міжнародних організацій. Петро Порошенко вважає, що міжнародне спостереження за виборчими перегонами є нашою додатковою гарантією чистоти демократичних процедур і змагальності виборчого процесу, а також стримуючим фактором проти зовнішнього втручання.

Нагадаємо, 31 грудня в Україні стартувала президентська передвиборча кампанія. Вона триватиме 90 днів, перший тур голосування відбудеться 31 березня. Якщо жоден кандидат не набере більше 50% голосів, другий тур повинен відбутися 21 квітня. До 3 лютого партії можуть висувати кандидатів і подавати їх на реєстрацію в Центральну виборчу комісію.

У Польщі пропонують призначити спецпосла ООН в Україні

Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович в інтерв'ю німецькому виданню Handelsblatt запропонував призначити спеціального посла Генсека ООН з питань України і розширити "Нормандський формат" за рахунок США і ЄС (зокрема, включити до складу переговорної групи Верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки). Чапутович також висловився проти реалізації російського проекту "Північний потік - 2", оскільки він "руйнує наслідки санкцій" і "вбиває Україну".

Також нагадаємо, що уповноважений уряду Німеччини з контактам з Росією Дірк Візі прогнозує новий спад у відносинах з РФ в 2019 р. Про це він сказав в інтерв'ю німецькому виданню Pfälzischer Merkur.

За словами Візі, минулий рік показав, що політика Володимира Путіна "непередбачувана". Він нагадав про хімічної атаки ГРУ в Солсбері, відмову Росії від договору про РМСД і про її провокації в Азовському морі. У зв'язку з цим Візі вважає, що Німеччині необхідно бути готовою до того, що відносини з РФ в цьому році будуть не менш складними. Однією з причин цього німецький політик назвав майбутні президентські вибори в Україні, які залишать "мало місця для компромісів". Також, за його словами, вплинути на німецько-російські відносини може невизначена політична ситуація в самій РФ, де зростає невдоволення політикою Путіна.

Україна передала в ЄСПЛ документи для розгляду позову до РФ про анексію Криму

В Європейському суді з прав людини зареєстровані документи, які уряд України підготував до слухання по об'єднаній скарги щодо порушення прав людини в аннексированном Криму. Про це повідомив в Facebook урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ, заступник міністра юстиції Іван Ліщина.

Він зазначив, що участь у підготовці правової позиції України в ЄСПЛ взяли Українська гельсінська спілка з прав людини та авторитетний британський юрист Бен Еммерсон.

Нагадаємо, на засіданні Генасамблеї ООН 22 грудня прийняли резолюцію, в якій засуджуються порушення прав людини в окупованому Криму. "За" проголосували 65 держав-членів, "проти" - 27, 70 делегатів утрималися.

Генасамблея закликала всі міжнародні організації та спеціалізовані агентства Організації Об'єднаних Націй користуватися формулюванням "Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, Україна, тимчасово окуповані Російською Федерацією" коли мова йде про Крим в їх офіційних документах, комунікаціях і публікаціях, включаючи ті, в яких йдеться про статистичних даних РФ. У резолюції також згадали про українських політв'язнів Олега Сенцове та Володимирі Балухе.