Прокляття непрохідності. Чому Гриценко знову пролетить повз Ради

З'їзд партії Анатолія Гриценка "Громадянська позиція" якось загубився на тлі аналогічних заходів його конкурентів по політичному процесу
Фото: УНІАН

І це притому, що на президентських виборах за Анатолія Степановича проголосувало ні багато ні мало-1 млн 300 тис. виборців. Тобто він мав би бути п'ятим політиком в країні та залучати до себе більше уваги, але, мабуть, "прокляття непрохідності" все ще в силі, і, як і в минулі роки, особистий рейтинг Гриценко набагато вищий за рейтинг його партії, і у нього, швидше за все, знову не вийде конвертувати п'яте місце на президентських виборах в мінімально необхідний для проходження в Раду результат.

Однак повернемося до з'їзду. Здавалося б, у "Громадянської позиції" все пройшло не гірше, ніж у конкурентів. Список сформований, патріотичні промови прозвучали, цілі і завдання визначені, відчуття нудьги і вторинності дійства загальну картинку сильно псували. Першу п'ятірку списку партії, крім самого Гриценка, сформували голова партії "Народний контроль" Дмитро Добродомов, лідер партії "Рідна країна" Микола Томенко, лідер Європейської партії України Микола Катеринчук-адвокат Марина Соловйова.

З першими трьома Гриценко пафосно об'єднався ще напередодні президентських виборів, що ж стосується Соловйової, то вона юрист і давня соратниця Гриценко. Була в його списку під номером 3 на виборах 2014 р. Тим не менш широкої громадськості вона мало відома.

У десятку Гриценко з відносно відомих політиків також увійшли нардеп Єгор Фірсов, зі скандалом покинув БПП ще в 2016 р., за що був позбавлений мандата; секретар львівської мерії Анатолій Забарило - старий соратник Гриценко, який був його помічником ще в Раді VI скликання, голова Асоціації споживачів послуг ЖКГ Петро Ладняк - також давній партієць з Тернополя, та інші.

Здавалося б, Гриценко виступає і як об'єднувач демократичних сил, і веде в парламент відносно нові обличчя, ось тільки в цілому виглядає все це не дуже перспективно. Ті, з ким Гриценко об'єднався, скоріше політики з минулого, ніж з майбутнього, а "нові обличчя" насправді просто мало кому відомі, вони і не молоді, і не новачки в політиці, просто не дісталися до всеукраїнського рівня. В цілому і з'їзд, і список виглядають передбачувано і нудно.

Все це смуток кілька скрасила хіба що інформація про можливе об'єднання Гриценко з Михеилом Саакашвілі, але ніякого об'єднання не відбулося, та й сама ідея виглядала вкрай вторинною. Адже до Гриценка Саакашвілі без успіху "об'єднувався" і з Віталієм Кличком, і з Андрієм Садовим. В останньому випадку екс-президент Грузії хоча б на з'їзд прийшов поагітувати за давнього соратника.

Що стосується політичних планів, то і тут все як мінімум вдруге. Гриценко поділився своїм небажанням бути в опозиції до Зеленському, готовністю співпрацювати з новим президентом і амбіціями на прем'єрське крісло. Рівно те ж саме за кілька днів до Гриценка говорила Юлія Тимошенко, так що наполеонівські плани Анатолія Степановича ні на кого справити враження вже не могли.

При цьому, за останніми рейтингами КМІС, у "Громадянської позиції" результат 1,8%, що дуже далеко від отриманих на президентських виборах майже 7%. А це означає, що Анатолію Степановичу потрібно щось робити, щоб повернути шанси на потрапляння в парламент, але всі потуги Гриценко в цьому напрямку виглядають куди менш переконливо, ніж у конкурентів. Навіть Ляшко придбав в якості ВІП-агітатора митрополита Єпіфанія, в той час як Гриценко або повторює сам себе часів президентських виборів, або - Тимошенко. Навіть на минулих парламентських виборах, де в списку "Громадянської позиції" були Віталій Шабунін та Тарас Стецьків, його шанси виглядали куди переконливіше. Ті вибори, нагадаємо, партія Гриценка все одно провалила і в Раду не потрапила.

Таким чином, все йде до того, що феномен "прокляття непрохідності" Гриценко нікуди не подівся і його політичний максимум - відносно непогані особисті результати на президентських виборах. А ось партійне будівництво - явно не сильна сторона Анатолія Степановича.