"Путін про це пошкодує". Навіщо Росія напросилася на ядерну відповідь США

Трамп і Путін обидва спокушали один одного спільними проектами, які збільшать могутність США та Росії. Кульмінацією цієї гри стала зустріч в Анкориджі 15 серпня, на якій обидва гравці розраховували легко отримати від свого візаві поступки з українського питання. І обидва помилилися у розрахунках.

Але паралельно з цією грою Білий дім та Кремль обидва завчасно готувалися до її провалу. Точніше, обидва готували один для одного "батоги" на випадок, якщо не спрацює "пряник". У чому полягав план "Б" Трампа, всі бачили: він сам багаторазово показував свого "батога", розповідаючи, що запровадить санкції проти Росії та покупців її нафти. Росія не могла пред'явити аналогічний "батіг". Якби вона пообіцяла покарати США та їхніх торгових партнерів економічними санкціями, це викликало б не страх, а сміх.

"Батіг" Путіна для Трампа

І Кремль не вигадав нічого кращого, ніж лякати Трампа війною. Спочатку він зробив це вустами Медведєва, який 28 липня написав у своєму англомовному X-акаунті: "Трамп грає з Росією в ультиматум: 50 днів або 10… Йому варто пам'ятати дві речі: 1. Росія — це не Ізраїль і навіть не Іран 2. Кожен новий ультиматум — це погроза і крок до війни. Не між Росією та Україною, а з його власною країною". Добрі люди в команді Трампа показали йому цю погрозу від Медведєва, і пояснили її сенс: Кремль упевнений у тому, що Білий дім злякається, адже Трамп не буде насправді ризикувати життями мільйонів американців заради якоїсь там України.

Трамп відреагував адекватно. "Грунтуючись на вкрай провокаційних заявах колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який зараз є заступником голови Ради безпеки Російської Федерації, я наказав розмістити два атомні підводні човни у відповідних регіонах про всяк випадок, якщо ці дурні і провокаційні заяви будуть чимось більшим, ніж просто заявами. Слова дуже важливі і часто можуть привести до непередбачуваних наслідків, сподіваюся, це не буде один з таких випадків", — написав він у Truth Social 1 серпня. А 3 серпня в ефірі C-SPAN він підтвердив, що ці атомні підводні човни вже "перебувають у цьому регіоні, так, там, де вони й мають бути".

Напевно, Трамп припускав, що Кремль адекватно сприйме це попередження і більше не вдаватиметься до таких погроз. Проблема в тому, що у Кремлі все зрозуміли з точністю до навпаки. Там вирішили, що вони слабо налякали Трампа, ось той і не злякався. Тому там вирішили підготувати більш переконливу страшилку, ніж слова Медведєва.

З другої спроби

Після провалу в Анкориджі обидві сторони ще не вважали, що гру завершено. Вони дали одна одній ще один шанс у вигляді зустрічі в Будапешті. Проте вона зірвалася ще на етапі підготовки: 20 жовтня державний секретар США Марко Рубіо в телефонній розмові з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим переконався, що Будапешт стане Анкориджем-2.

Трамп нарешті вирішив застосувати до Путіна свій "батіг". 22 жовтня США ввели санкції проти "Роснефти", "Лукойла" і 34 дочірніх компаній.

Путін 24 жовтня відправив до США свого посланця Кирила Дмитрієва з "пряником". А 26 жовтня для переконливості продемонстрував свій "батіг" Трампу. Він заявив, що РФ провела випробування крилатої ракети "Буревісник" із ядерною силовою установкою, завдяки якій ракета нібито має необмежену дальність і здатність перебувати в повітрі годинами й навіть днями. Дмитрієв похвалився, що він "встиг донести до американських колег інформацію про зустріч Путіна з генштабом, де президенту доповіли про успішні випробування ракети абсолютно нового класу з ядерною установкою".

Та ні "пряник", ні "батіг" не спрацювали. Дмитрієв повернувся до Росії ні з чим, а Трамп посміявся з погроз Путіна. "Вони знають, що у нас є атомний підводний човен, найбільший у світі, прямо біля їхніх берегів, — заявив він на борту Air Force One, вирушаючи до Малайзії. — Йому слід припинити війну, війну, яка мала тривати один тиждень, а тепер триває вже четвертий рік, — ось що йому слід робити замість випробувань ракет".

Але в Кремлі пофігізм Трампа розцінили як ознаку слабкості й вирішили здійснити ще одну спробу. 29 жовтня Путін заявив, що напередодні Росія провела випробування нового підводного апарата "Посейдон", потужність якого нібито перевищує потужність найбільшої російської балістичної ракети "Сармат".

З другої спроби він таки зачепив Трампа. Президент США, який вважає себе найвидатнішим діячем історії, помітив (за допомогою Рубіо, який зобов’язаний звертати увагу на такі дрібниці), що Путін кинув виклик особисто йому, ну і величі Америки також.

"Путін про це пошкодує"

Вранці 30 жовтня дорогою на зустріч із Сі Цзіньпіном у південнокорейському місті Пусан Трамп повідомив у Truth Social: "У зв’язку з програмами випробувань, які проводять інші країни, я доручив міністерству війни розпочати випробування нашої ядерної зброї на рівноправній основі. Цей процес почнеться негайно". Після переговорів, вирушаючи назад до США на борту Air Force One, Трамп підтвердив журналістам, що він не передумав.

"У нас більше ядерної зброї, ніж у будь-кого. Ми не проводимо випробувань. Знаєте, ми припинили їх багато років тому, але оскільки випробування проводять інші, я думаю, буде доцільно, якщо ми теж це зробимо", — заявив він. Його запитали про деталі: наприклад, де, коли? "Ну, ми про це повідомимо. Знаєте, у нас є випробувальні полігони. Про це буде оголошено", — відповів Трамп.

Як повідомляє The Hill, його слова викликали захват республіканців у Конгресі. Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що директива президента США відновити випробування ядерної зброї — це "потужний сигнал" противникам США. "Головнокомандувач хоче, щоб ми були повністю готовими. Ми — остання велика наддержава на Землі, — наголосив він. — Але для підтримання миру в усьому світі необхідно демонструвати силу, і саме в це вірить президент. Саме це він демонструє знову і знову".

"Це не ескалація", — підкреслив голова сенатського комітету із міжнародних відносин Джеймс Ріш. Він назвав Путіна "божевільним", який намагається підірвати позиції Трампа. "Ніхто не вірить, що він застосує ядерну зброю, хоча він і намагався весь цей час залякувати цим Трампа. Думаю, Трамп хотів сказати: "Мене це не лякає", — припустив сенатор.

Його колега Ліндсі Грем в інтерв’ю The Hill заявив, що директива президента є "відповіддю" Путіну, якого Трамп підштовхує сісти за стіл переговорів у надії покласти край російсько-українській війні. "Я думаю, Путін недооцінює Трампа, — сказав Грем і звернувся до Путіна: — Ви загрожуєте нашій країні. Ви про це пошкодуєте".

Три опції Трампа

Яких випробувань хоче Трамп? Ймовірно, він хоче чогось такого, що виглядало б переконливою відповіддю Путіну і на цьому прикладі показало б усьому світу, що намагання лякати президента США є контрпродуктивними. У такому разі в Трампа є одразу три опції. Він може скористатися якоюсь однією, а може — двома або всіма трьома.

Перша опція — це підземні випробування ядерної зброї на полігоні в Неваді, який контролюється Національною адміністрацією ядерної безпеки (NNSA) міністерства енергетики. "У нас великий арсенал. Іноді доводиться його випробовувати, щоб переконатися, що він функціонує та працює справно, — пояснив віцепрезидент Джей Ді Венс, відповідаючи 30 жовтня на запитання журналістів у Білому домі. — Якщо говорити точніше, ми знаємо, що він працює справно, але потрібно постійно тримати його під контролем, і президент просто хоче переконатися, що ми це робимо".

Міністр війни Піт Гегсет назвав директиву Трампа "відповідальним" кроком. "Нам потрібно надійне ядерне стримування. Це основа нашого стримування, — заявив він журналістам 31 жовтня в кулуарах регіонального оборонного саміту Південно-Східної Азії в Малайзії. — Розуміння ситуації і відновлення випробувань — це дуже відповідальний підхід". За його словами, Пентагон діятиме оперативно й співпрацюватиме з міністерством енергетики.

Однак ця опція може не задовольнити Трампа, якщо NNSA скаже йому, що на підготовку до випробувань знадобиться багато часу. Востаннє США проводили випробування ядерної зброї 23 вересня 1992 року. Йдеться про підземні випробування, адже випробування в інших трьох середовищах (в атмосфері, у космосі та під водою) заборонені договором 1963 року, ратифікованим США. Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань 1996 року США підписали, але не ратифікували (як і Росія та Китай), тому Трамп цілком може його порушити. Але це може виявитися тривалою справою.

Ядерний полігон США — це безлюдна територія в пустелі Невада, площа якої перевищує площу штату Род-Айленд. Експерти-ядерники бачать значні труднощі в підготовці до нових підземних випробувань, оскільки більша частина ключового обладнання на величезному полігоні вийшла з ладу або була втрачена. Тим не менш, у документі міністерства енергетики 2013 року зазначено, що "дуже обмежене випробування, покликане продемонструвати готовність американського ядерного стримування або відповісти на випробування іншої країни, може бути проведене через шість–десять місяців", — пише New York Times.

Та є й більш песимістичні оцінки. Виконавчий директор вашингтонської Асоціації з контролю над озброєннями Дерил Кімбалл заявив BBC News, що потрібно не менше ніж 36 місяців, аби знову підготувати полігон у Неваді до експлуатації.

Як претендента на випробування медіа називають термоядерну боєголовку W93, якою планують оснастити балістичні ракети на нових підводних човнах класу "Колумбія". Ще один цікавий варіант — термоядерна бомба B61-13, призначена для використання бомбардувальниками-невидимками B-2 Spirit і майбутніми B-21 Raider. Про створення її першого серійного зразка міністерство енергетики США повідомило в травні цього року.

Друга опція — субкритичні випробування, коли боєголовки перевіряють без ядерного вибуху. У травні минулого року NNSA повідомила про проведення субкритичного експерименту в підземній лабораторії PULSE на полігоні Невада.

Третя опція — випробування носіїв ядерної зброї. Цю опцію можна організувати швидко, але питання в тому, чи є чим Трампу здивувати світ. У США немає аналогів російських "Буревісника" і "Посейдона" — немає з тієї простої причини, що США десятиліття тому вирішили, що розробка таких систем непродуктивна, заявив CNN колишній співробітник адміністрації Трампа, який займався ядерними питаннями. Тому Трампу доведеться шукати асиметричну відповідь.

З точки зору українських інтересів, не має великого значення, яку опцію вибере Трамп і чи вибере взагалі. Важливий сам факт, що Путін почав йому погрожувати, і сам Трамп розцінив це саме як погрозу. Це зменшує ймовірність того, що він вимагатиме від України поступок Росії, аби Білий дім і Кремль могли розпочати спільні проєкти.