Путіну на радість. Коли Саакашвілі влаштує "чопский прорив"
Вчора повернення свого лідера анонсувало "Рух нових сил". Давид Сакварелідзе, який зараз залишився на партійному господарстві, заявив: "Ми будемо готуватися до осені. Що найголовніше - будемо зустрічати Міхеїла на кордоні. Ми його по-любому заведемо в країну, він зайде з двома ногами, з двома руками". Ну, добре, хоч не на чотирьох...
Обіцянки Сакварелідзе можна було б списати на популізм і літню спеку, яка заважає стрункості мислення, якби не наполегливе бажання самого Саакашвілі спровокувати конфлікт на кордоні. Звідки такий висновок? У цього політика після позбавлення українського громадянства є чотири варіанти: перший - отримати підданство іншої держави, от литовці пропонували йому своє, другий - повернутися в США, де у нього є впливові друзі, які щось придумають з посвідченням особи для Саакашвілі, третій - мстити, шукаючи приводи, щоб підривати авторитет України. Не Порошенко, на якого ображається, а всієї держави. І четвертий - показати українцям, що він дійсно патріот і хоче добра нашому народові, пише Depo.ua.
Перший варіант Саакашвілі відкинув, хоча придбання того ж литовського підданства давало б йому можливість абсолютно легально, та ще й без візи приїжджати в Україну. Його поїздки по світу з недійсним закордонним паспортом нашої держави скоро припиняться, він сам змушує відповідні органи проінформувати прикордонні служби інших країн про порушення цією особою правил перетину кордону. Можливо, саме з цим і пов'язане бажання Саакашвілі та його соратників чим швидше зіграти виставу "Міхо з боєм повертається в Україну". Тому що вже дуже скоро його не буде приймати у себе жодна країна.
Варіант з Сполученими Штатами виглядає для опального політика непогано, якби не кілька "але". По-перше, там він не зможе хоч куди прикласти свою кипучу енергію. Максимум, що йому зможуть запропонувати, - читати лекції, писати мемуари і виступати в пресі. А для людей типу Саакашвілі - це неймовірна нудота. По-друге, він вже намагався закріпитися за океаном і навіть звітував про $200 тис. зарплати в Новому міжнародному інституті лідерства у Вашингтоні, проте в травні 2015-го все ж вибрав Україну і покинув Штати.
Очевидно, причини були не тільки в бажанні допомогти реформувати нашу країну. На сайті інституту сказано, що він створений в 2015 році і має намір щорічно збирати кілька груп для тренінгів з лідерства в США, концентруючись на країнах "Східного партнерства". Саакашвілі значиться в якості голови правління інституту, серед членів правління також конгресмен-республіканець Ден Бертон, екс-глава апарату спікера палати представників, екс-глава протокольної служби США, колишній грузинський посол в Німеччині ерцгерцогиня Габріела фон Габсбург і віце-президент американської оборонної компанії Lockheed Martin Деніел Фата. І незважаючи на імена у складі правління, цей інститут важко назвати успішною і перспективною аналітичної структурою. Швидше, місцем заробітку (і не факт, що стабільного) для людей з команди Саакашвілі, які втекли з Грузії. Може, ми й помиляємося, але якщо б в травні 2015 року Михеилу Николозовичу не дали українське підданство і солідну посаду, то про нього мало хто сьогодні згадував.
Зараз ми бачимо спробу реалізувати варіант помсти. Спочатку Саакашвілі промацав грунт у Польщі, де у владі вистачає людей, які прагнуть до конфлікту з Україною і тому піднімають на свої знамена неоднозначні історичні теми. Однак його візит в польській пресі пройшов майже непоміченим, що може свідчити про невдачу: охочих відкрити для Саакашвілі польсько-український кордон не знайшлося. Зараз цей політик перебрався до Угорщини. "Поїхали з сім'єю на озеро Балатон. Біля пам'ятника угорському королю Андрашу та його дружині, українській княгині Анастасії", - підписав він фото з відпочинку. Не секрет, що в Угорщині також є політики, вельми недружні щодо нашої держави. І якщо в угорського прем'єра Віктора Орбана є стримуючий фактор у вигляді його посади, націоналісти з партії "Йоббік" цілком здатні підставити Саакашвілі плече, адже скандал на угорсько-українському кордоні, ще й на День незалежності України - це ж просто подарунок долі. Саме 24 серпня фігурує в соцмережах в якості дати повернення "вигнанця". Подейкують, що російські журналісти, які працюють в ЄС, вже отримали з Москви наказ рухатися в Угорщину для висвітлення цієї провокації.
У Саакашвілі ще є час відмовитися від ролі "корисного ідіота" московських пропагандистів. І довести, що він отримував українське підданство не для того, щоб влаштовувати інтриги і боротися за владу. Насправді, українцям він міг би принести багато користі, якби не грав у скривдженого, а розповідав про нас на Заході хороші речі. Яких, насправді, дуже багато. Але це, мабуть, з області фантастики. Не того "розливу" цей політик.
