П'яна поножовщина або замах на вбивство. Що насправді відбувається в 92-й бригаді

В останні дні в центрі уваги знаходиться 92-а окрема механізована бригада

Незважаючи на те, що 92-а окрема механізована бригада (92 ОМБр) 12 листопада повернулася із зони проведення АТО до місця постійної дислокації в Башкировку Чугуївського району Харківської області, новини про неї перевершують по своїй резонансності навіть 54-ю бригаду, яка героїчно звільняє населені пункти на Светлодарской дузі, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Почалося все з повідомлення про те, що під час святкування Дня Збройних сил України, у ніч з 6 на 7 грудня, у Чугуєві на території військової частини А0501 92-ї ОМБр командир бригади кинувся з ножем на свого заступника.

Взагалі, військові кажуть, що подібних випадків на побутовому ґрунті трапляється чимало в армії, але зазвичай обидві сторони конфлікту роблять все для того, щоб не виносити сміття з хати. Однак на цей раз розголосу уникнути не вдалося. Не в останню чергу із-за позиції потерпілого — заступника командира 92-ї бригади підполковника Дмитра Бизонича.

Звичайно, всіх подробиць цього інциденту нам ніхто зараз не повідомить, але певні висновки можна зробити, проаналізувавши ту інформацію, яка вже просочилася в ЗМІ, а також надходить від інсайдерів.

Отже, першим про подію повідомило харківське інтернет-видання NewsRoom. А саме, що в Харківській області поліція відкрила кримінальне провадження за фактом спроби вбивства військовослужбовця.

"З матеріалів справи нам стало відомо, що ЧП сталося в Чугуєві на території військової частини А0501 92-ї ОМБр в ніч з 6 на 7 грудня. Близько 18:00 командир бригади подзвонив своєму заступнику, підполковнику Б., і звинуватив у тому, що той не привітав його з Днем Збройних сил України. Після цього комбриг наказав заступнику їхати в навчальний центр. У вказане місце Б. прибув близько 21:00. Через чотири години комбриг наказав п'ятьом офіцерам, присутніх у приміщенні, вийти назовні. Замість них всередину зайшли двоє військовослужбовців, які зачинили за собою двері. Тоді командир бригади спробував вдарити підполковника ножем, але той ухилився. Після цього старший за званням наказав двом бійцям вбити свого заступника, а сам пообіцяв обставити це як дезертирство. Один з присутніх схопив залізний стілець і вдарив жертву по голові. Коли замкомбрига впав, зловмисник наніс йому ще декілька ударів, однак потерпілий зміг піднятися, вибити двері і втекти. Надалі чоловік звернувся за медичною допомогою. Поліція відкрила кримінальне провадження за ст 115 КК України ("спроба вбивства"). На місце виїжджали співробітники військової прокуратури", — йдеться в повідомленні.

Новина швидко підхопили українські ЗМІ, і стало остаточно зрозуміло, що зам'яти справу не вдасться. Що цікаво: по-різному відреагували на цю новину безпосередні учасники інциденту.

Командир 92-ї бригади підполковник Володимир Кокорєв в коментарі "Громадському радіо" спростував інформацію про те, що він намагався вбити свого заступника в ніч з 6 на 7 грудня. За його словами, у зазначений період у нього не було конфлікту з заступником. 10 грудня Кокорев повідомив, що сьогодні спілкувався з усіма своїми заступниками, вони доповідали йому про стан справ, і він не розуміє, про що йдеться. Більш того, на питання журналіста, чи є у Кокорева заступник з прізвищем на букву Б, він сказав, що такого заступника у нього немає.

Однак 11 грудня видання Rus.Media з посиланням на "джерело в бригаді" сообщилј деталі інциденту: "Там була звичайна п'янка, присвячена Дню ЗСУ — з командиром праздновалb ще кілька офіцерів. О 21:00 Бизонич приїхав і приєднався до святкування. Сиділи довго, кілька годин, багато випили. Вже вночі в ході розмови між Кокоревым і Бизоничем стався конфлікт — всі були вже добряче "підігрітими". Формально сварка почалася з того, що комбриг заявив своєму заступнику, що той забув привітати його з Днем ЗСУ. Слово за слово, почалася бійка. Комбриг вигнав майже всіх з приміщення, в ході бійки дістав ножа, яким спробував штрикнути Бизонича. До комбригу приєднався один з офіцерів, який вдарив його заступника стільцем по голові. Але Бизоничу вдалося вискочити з приміщення і втекти".

Також за інформацією у ЗМІ відомо, що сам побитий офіцер Бизонич викликав поліцію, яка склала протокол за фактом побиття і відкрила кримінальне провадження за ст 115 КК України ("спроба вбивства"). Потім він звернувся за медичною допомогою і був госпіталізований. Наразі справу передано до військової прокуратури, яка веде слідство.

Резюмуючи вищесказане, бачимо дві діаметрально протилежні позиції.

Згідно з заявою потерпілого Бизонича Кокорев наказав двом підлеглим схопити його, намагався вдарити Бизонича ножем, потім хтось ударив його по голові залізним стільцем, а потім Бизонич вирвався і втік. Зараз він у госпіталі.

За версією захисників Кокорева, відбулося з'ясування стосунків між офіцерами у позаслужбовий час на території лазні. Бизонич при цьому перебував у відпустці. Ніякої загрози життю Бизонича не було і замаху на вбивство теж. Події відбувалися за наявності свідків — інших військовослужбовців.

Третю версію озвучив у "Фейсбуці" журналіст Юрій Бутусов. За його даними, причиною конфлікту , за словами прихильників Кокорева, нібито стало отримання інформації Бизоничем про те, що Кокорев збирається його замінити на посаді заступника з тилу, а також ряд конфліктів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням.

Що характерно, сталася ця історія саме в 92-ій бригаді, за якою, крім бойових доблестей, таких як прорив з Іловайського котла, бої під Дебальцеве і на Луганщині (це її бійці 16 травня 2015 р. поблизу Щастя захопили в полон військовослужбовців 3-ї окремої бригади спецпризначення ГРУ РФ Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва, яких згодом обміняли на Надію Савченко), давно тягнеться досить неприємний шлейф каламутних історій.

Зокрема, відразу ж пригадується випадок з розстрілом мобільної групи волонтера "Ендрю" по боротьбі з контрабандою в зоні АТО в сірій зоні під Щастям. Сталося це 2 вересня 2015 р. біля села Трьохізбенка — саме в зоні тодішньої дислокації 92-ї бригади. Тоді загинули волонтер і співробітник СБУ Андрій "Ендрю" Галущенко і співробітник Державної фіскальної служби Дмитро Жарук, які займалися розкриттям шляхів контрабанди в зоні АТО.

Тоді в розстрілі мобільної групи підозрювали військовослужбовців 92-ї бригади: розвідників Олександра Свідрі (позивний "Змій"), Павла Долженко (позивний "Крим") та Андрія Асосова. Також в контексті даної історії фігурувало прізвище тодішнього комбрига 92-ї бригади Віктора Николюка (позивний "Вітер"), якого на цій посаді замінив у березні 2017-го Кокорев).

Однією з версій ситуації було перекриття наркотрафіку. Втім, у 2017-му підозри з бійців 92-ї ОМБр були зняті, але, як кажуть, осад залишився.

Ми не даремно зробили акцент саме на контрабандної історії. Як повідомив Depo.ua анонімне джерело, обидва фігуранти п'яного конфлікту в ніч з 6 на 7 грудня могли мати відношення до сумнівних справах і мали протиріччя в певних матеріальних питаннях.

Звісно, ця інформація ще потребує перевірки, але якщо вона отримає підтвердження, то стане очевидним, що ми маємо справу не з банальною ситуативної п'яною бійкою, а з перманентним конфліктом комбрига і його заступника на ґрунті розподілу матеріальних цінностей (судячи з усього, чималих), апофеозом якого і стала та сама п'яна бійка в ніч з 6 на 7 грудня. А судячи з того, що Бизонич зробив все від нього залежне, щоб надати справі офіційний статус і, як наслідок, розголосу, він неабияк злякався того, що замах на його життя може повторитися.

Варто відзначити, що в 92-й бригаді подібні речі далеко не рідкість.

Зокрема, 14 листопада 2014 р. біля села Бударкі Вовчанського району Харківської області, де підрозділ несло службу по охороні державного кордону з Росією, був убитий товаришами по службі солдат-доброволець Станіслав Прохоров.

За офіційною версією, у нього виник конфлікт з капітаном і двома сержантами, які перебували в стані алкогольного сп'яніння і кричали "Рассея!". Останні троє Станіслава розстріляли з автоматів, відтягли в бік кордону і закопали в траншеї, після чого втекли. Однак вбивці були затримані, проти них порушено кримінальну справу за ст. "Умисне вбивство" і "Дезертирство".

Потім 28 грудня 2016-го в госпіталі Харкова знайшли тіло бійця 92-ї бригади перерізаним горлом.

Depo.Харків тоді писав з посиланням на інформоване джерело в правоохоронних органах Харківської області, що чоловік 26 грудня отримав мінно-вибухову травму поблизу Макіївки у Донецькій області. На наступний день пораненого транспортували в госпіталь в Покровськ, а вже 28 грудня — у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону в Харкові з діагнозом "вогнепальні сліпі поранення м'яких тканин поперековій ділянці зліва і правого стегна, рвана різана рана п'ятого пальця правої кисті". Тобто поранення не були критичними. Відразу після прибуття до відділення невідкладної медичної допомоги в Харкові солдати пішли в їдальню, а молодший сержант пішов в туалетну кімнату, де через деякий час його тіло виявила офіціантка.

За офіційною версією, "при огляді тіла ознак насильницької смерті не виявлено", але відкрили кримінальне провадження за ст. "Умисне вбивство".

Крім того, 24 квітня 2017 р. ввечері в коридорі медичної частини в Чугуєві Харківської області на перилах знайшли повішеним 23-річного військовослужбовця строкової служби Олександра Ткачова, який в той же день вранці був госпіталізований з невротичним розладом. Що цікаво: його лише напередодні, 19 квітня, призвали до лав ЗСУ.

За словами батьків, у день смерті він їм подзвонив і сказав, що в учебці його стали гнобити й називати "сепаром" після того, як дізналися, що він з Донбасу (хлопець родом з с. Степанівка Волноваського р-ну).

За словами родичів, на тілі солдата виявили безліч гематом та подряпин. Особливо в області статевих органів і сідниць. "Там все відбите, суцільний синяк. Крім того, гематома на скроні", — розповіли вони.

Однак, за офіційною версією, було проведено розтин і "ознак насильницької смерті не виявлено".

Але повернемося до нашого інциденту 6-7 грудня. Як би то не було, розслідувати його повинна військова прокуратура, а ми будемо стежити за розвитком ситуації. А тим часом 12 грудня стало відомо, що командира 92-ї бригади Володимира Кокорева відсторонили від обов'язків після порушення справи за ст. 115 "Замах на вбивство" свого заступника Дмитра Бизонича.