Радіоелектронна війна. Чим небезпечні нові російські системи РЕБ на Донбасі та як їх знищувати
Якщо в Сирії є можливість випробовувати нові зразки ударного озброєння — типу новітніх модифікацій літаків, вертольотів, ракет — без ризику втратити їх від впливу противника (через відсутність у сирійських повстанців системи протиповітряної оборони як такої), то на Донбасі росіяни можуть тестувати в досить широкому діапазоні свої новітні розробки у галузі радіоелектронної війни, артилерійських і безпілотних систем.
Особливо "донбаський полігон" важливий для систем радіоелектронної боротьби, так як за останні роки наша армія отримала достатню кількість різноманітних зразків як радіостанцій, так і радіолокаційних станцій контрбатарейної боротьби західного виробництва. Досить багато з'явилося зразків і вітчизняного виробництва, але знову-таки на західній елементній базі. І такий досвід протидії, до того ж придбаний в бойових умовах, критично важливий для Росії, яка нині готується воювати з НАТО на всіх фронтах.
Крім того, в небі Донбасу в інтересах самих різних силових структур застосовується просто величезну кількість найрізноманітнішої безпілотної техніки. І якщо комерційні зразки китайського виробництва не представляють ніякого інтересу для російських військових, то ті ж польські або американські безпілотники можуть бути цікаві в плані розробки нових засобів і відпрацювання існуючих для протидії їм.
Взагалі російські зразки радіоелектронної війни почали з'являтися в ході бойових дій на Донбасі ще з літа 2014 р. Спочатку все обмежувалося "глушилками" для мобільного та армійської зв'язку різної потужності і на різній базі — від армійських джипів до Камазів.
Потім, коли зв'язок угруповання на Донбасі з допомогою західних союзників була переведена на цифровий стандарт, то в хід пішли більш сучасні зразки. З'явилися і спеціальні засоби для боротьби з безпілотниками. Причому їх наявність на лінії протистояння постійно фіксували як представники місії ОБСЄ (як візуально, так і з допомогою безпілотників), так і численні спостерігачі типу "Інформаційного опору".
І ось днями своє розслідування на сайті bellingcat опублікувала дуже авторитетна на Заході група розслідувачів DFRLab. При цьому не можна не відзначити, що, по суті, вони просто продублювали дані моніторингової групи ОБСЄ і ці відомості були доступні і раніше для всіх дослідників, хто цікавиться подіями на фронті.
Вперше повідомлення про появу в районі протистояння на Донбасі в одному місці новітніх систем радіоелектронної боротьби "Леєр-3" РБ-341В, 1Л269 "Красуха-2", РБ-109A "Билина" і "Репелент-1" з'явилися ще 28 липня 2018 р. Тоді їх виявив безпілотник малої дальності СММ ОБСЄ в Україні у населеному пункті Чорнухине (в районі Дебальцеве).
Найважливіше в цьому повідомленні було те, що тільки одна система ("Леєр-3") раніше спостерігалася в Україні, а інші три на окупованих територіях Донецької та Луганської областей офіційно не фіксувалися.
Що цікаво, всі ці системи були прийняті на озброєння російської армії відносно недавно — та ж система боротьби з БПЛА "Репелент-1" розроблена в 2016 р. і здатна відображати масові атаки безпілотників на відстані 30-35 км
Найсучасніша система, помічена ОБСЄ на окупованому Донбасі, це "Билина". Вона представлена широкій публіці тільки на навчаннях "Захід-2017" і невідомо прийнята на озброєння російської армії взагалі. З уривчастих даними, "Билина" буде використовувати "можливості штучного інтелекту на основі машинного навчання" для розстановки пріоритетів і придушення електронних сигналів.
Порівняно старше "Репеленту-1" і "Билини" система "Красуха-2", яка перебуває на озброєнні Росії з 2014 р. Ця система може глушити різні цілі, у тому числі літаки, ракети і радари літаків, на відстані у сотні кілометрів.
І вже зовсім старенька, хоча від цього не менш ефективна система "Леєр-3", яка застосовується на Донбасі з 2014 р. і технічно складається з одного автомобіля "КамАЗ" з відповідною начинкою і двох-трьох безпілотників "Орлан-10". Завдяки змінним модулів комплекс може використовуватися як для придушення мобільного зв'язку, так і для ведення розвідки шляхом визначення точок випромінювання апаратів в мобільних мережах. Тобто фактично можна стверджувати, що заяви наших бійців про те, що противник при коригуванні артилерійського і мінометного вогню орієнтується на випромінювання мобільних телефонів, мають під собою серйозні підстави.
Мало того, судячи з російським ЗМІ, за результатами використання комплексу у ході війни на Донбасі, "Леєр-3" серйозно модернізований, і з 2017 р. розрахунок має можливість впроваджуватися в мережі і імітувати роботу базової станції мобільного зв'язку не тільки в стандартних діапазонах GSM 900, 1800, 2000, 2500, але 3G і 4G.
Варто сказати, що боротися з цими комплексами навіть при наявності західних технологій досить складно. На сьогодні практично єдиним реальним варіантом є виявлення тим чи іншим способом — або за допомогою безпілотника, або агентурним шляхом — такого об'єкта у прифронтовій зоні (а радіус ефективного застосування раніше невеликий і становить від 20 до 35 км) і нанесення вогневого ураження. І до речі, таким чином на Донбасі в 2016-2018 роках було знищено кілька російських комплексів РЕБ, хоча офіційної інформації про такі випадки за зрозумілих причин немає.
Ще одним перспективним напрямком для боротьби з противником є масове використання на фронті вітчизняних систем радіотехнічної розвідки "Мандат" і "Кольчуга". За деякими даними, їх серійне виробництво після втрати технологічної бази "Топаз" у Донецьку вдалося розгорнути в Запоріжжі. Але складається враження, що ця тема ще більш секретна, ніж ті ж ракетні розробки і достовірної інформації у відкритих джерелах катастрофічно мало.
