• USD 27.3
  • EUR 32.6
  • GBP 38.2
Спецпроєкти

Розпилення ресурсів. Навіщо КБ ім. Морозова витрачати час і гроші на проєкт роботизованого БТР

Навіть американці поки що тільки експериментують із середніми безпілотними бойовими машинами вагою до 10 т

В Україні працюють над створенням роботизованого наземного комплексу на базі БТР-4Е/morozov.com.ua
В Україні працюють над створенням роботизованого наземного комплексу на базі БТР-4Е/morozov.com.ua
Реклама на dsnews.ua

Проблема вітчизняної військової промисловості в тому, що вона генерує велику кількість проєктів, які часто навіть не доходять до стадії дослідного зразка, а якщо і доходять — серійне виробництво наші підприємства освоїти вже не можуть. Яскравий приклад — поява на озброєнні польського бронеавтомобіля Oncilla, який по суті є поліпшеним варіантом нашого «Дозору-Б».

Замість того щоб займатися модернізацією тих нечисленних зразків, які освоєні у виробництві і знаходяться на озброєнні, наші конструкторські контори віддають перевагу більш легким способам залучення державного фінансування, пропонуючи сумнівні прожекти. Чого варта, наприклад, поява збройного варіанту легкого вертольота Мі-2. Або взяти свіжу новину — ДП ХКБМ спільно з Центральним науково-дослідним інститутом озброєння і військової техніки ЗСУ розробляє тактико-технічне завдання для створення роботизованого наземного комплексу на колісному шасі БТР-4Е.

Начальник організаційно-аналітичного сектора підприємства Сергій Стримовський міркує про те, яким вдалим є шасі БТР-4Е для такого проєкту. Тут і автоматична коробка передач, і дистанційно керований бойовий модуль «Парус». Загалом, може скластися враження, що поява в армії такого роботизованого монстра — справа найближчого майбутнього.

Хоча навіть американці — набагато більш розвинена в технологічному відношенні країна — поки що тільки експериментують із середніми безпілотними бойовими машинами вагою до 10 т, а польові випробування легкого безпілотного танка вагою 20-30 т планують на 2023 р.

Відзначимо, що сміливі міркування представника ДП ХКБМ відбуваються на тлі того, що армія так і не отримала бажаної кількості БТР-4 (звичайних, не безпілотних) і змушена розглядати варіант прийняття на озброєння піхотних частин для підстраховки бронетранспортера «Отаман» від НПО «Практика».

Також поки не зовсім зрозуміло, чи вдалося харків'янам створити плаваючий варіант БТР-4. Так, БТР-4М, який відправили на конкурс на переозброєння морської піхоти Індонезії, в ході випробувань зазнав фіаско. За неофіційними даними, не вразили наших військових і випробування БТР-4 з додатковими поплавками, які пройшли в кінці 2020 р.

Плаваючий БТР-4
Плаваючий варіант БТР-4// morozov.com.ua
Реклама на dsnews.ua

У підсумку, знову-таки за непідтвердженими даними, на рівні Генерального штабу було ухвалено рішення переозброїти частини морської піхоти ВМСУ на БТР-80, які будуть зібрані з усіх ЗСУ. Таке рішення викликане тим, що нині тільки «вісімдесятки» потрапляють в розряд плаваючих.

Втім, цілком може виявитися, що ДП ХКБМ вдасться допрацювати свої машини як плаваючі. Побічно про це свідчить і твердження Стримовського про те, що підприємство виробляє партію БТР-4Е для підрозділів морської піхоти. Як це може бути на фоні відомостей про те, що військові не дуже задоволені результатами десантування на воду бронетранспортера БТР-4 з катера «Сватове», поки не зовсім зрозуміло.

В той же час не так давно були повідомлення, що в числі замовлених армією в рамках Державного оборонного замовлення бронетранспортерів є і 60 машин «морської» серії. Втім, як фінансується і виконується ДОЗ, — це тема для окремої розмови.

Повертаючись до БТР-4, відзначимо, що виробник серед іншого хвалиться створенням цілої лінійки спеціальних машин, в тому числі командирського БТР-4К, командно-штабного БТР-4КШ, ремонтно-евакуаційного БРЕМ-4РМ і санітарного БММ-4С, проте нині всі вони не затребувані армією. Так, в контракті від грудня 2020 року на поставку 75 бронетранспортерів БТР-4Е фігурує тільки один БТР-4К і один БРЕМ-4РМ.

Окремо варто сказати про те, скільки часу завод буде виробляти ці 75 БТРів. Так, минулий контракт на 45 БТР-4Е, підписаний в грудні 2016 р. з датою закінчення поставок в червні 2019 р., завершили тільки в серпні 2020 р. після втручання на рівні президента. Тобто якщо такі темпи виробництва збережуться, то всі 75 машин армійці побачать років через шість...

Звертає на себе увагу і те, що Міністерство оборони купує БТР-4Е, а не набагато сучасніший БТР-4МВ1, який був представлений в Києві на виставці «Зброя та безпека-2017». По всій видимості, довести його до серійного виробництва підприємство виявилося нездатним і зазвичай все обмежилося демонстрацією виставкового зразка.

    Реклама на dsnews.ua