Розмір має значення. Яка перевага дадуть ЗСУ на Донбасі гранатомети Натовського калібру
Регулярно різні підприємства звітують про результати роботи, про яких ті, хто уважно стежить за подіями на фронті вже знали або здогадувалися. Так, сталося, наприклад, з інформацією, яку "вкинув" "Укроборонпром" буквально вчора.
Згідно з інтерв'ю директора Шосткинського казенного заводу "Імпульс", що входить в "Укроборонпром", на його підприємстві запустили серійне виробництво боєприпасів для 40-мм автоматичного гранатомета УАГ-40 виробництва київського заводу "Кузня на Рибальському". Зазначимо, що гранатомет має білоруське коріння, освоєно у виробництві для експорту ще до війни - поставлявся як мінімум в Нігерію.
Офіційно прийнятий на озброєння ЗСУ до 2017 р. Причому поки незрозуміло, в який модифікації - з лютого на УАГ-40 встановлювався радянський оптичний приціл ПАГ-17, а в 2015 р. був представлений варіант з інтегрованою планками Пикатинни і поліпшеним механізмом подачі боєприпасів. До речі, варто відзначити, що спочатку харчування для гранатомета складається з гранат у металевій стрічці М16.
Зазначимо, що виробництво гранатометів і боєприпасів для них дуже серйозний прорив для української армії. По-перше, 40-мм гранати з типорозміром 40х53 мм відповідають встановленим в НАТО стандарту. По-друге, нарешті розпочато планове переозброєння частин з радянських 30-мм автоматичних гранатометів АГС-17 "Полум'я" (прийнятий на озброєння радянської армії у 1971 р.).
Справа в тому, що в ході активних бойових дій влітку 2014 р. і практично безконтрольною видачі гранатометів АГС-17 і боєкомплекту для формування нових мотопіхотних бригад, так і добровольчим підрозділам, де найчастіше вони були єдиним засобом підтримки піхоти, їх кількість на складах різко зменшилася. А закупівлі боєприпасів у Східній Європі (переважно в Болгарії) були вимушеним заходом.
На фото і відео зафіксована граната осколково-фугасної дії ПГОФ-40, яка порівняно з 30-мм "радянськими" гранатами має велику потужність і розліт осколків, а значить, потрібно буде менше боєприпасів для знищення тієї чи іншої мети. Так і дальність ураження новими боєприпасами буде істотно вище - за деякими даними на цілих 500 м. А якщо врахувати, що в російсько-окупаційних формуваннях складаються на озброєнні все ті ж АГСы, то перевага буде на нашому боці.
І ще. Надходження на озброєння УАГ-40 дозволяє говорити про те, що незабаром ми зможемо побачити його встановленим на різних зразках як бронетехніки, так і бойових кораблів. Так, на виставці "Зброя та безпека" тоді ще заводом "Ленінська кузня" був представлений бойовий модуль "Кіборг" з встановленим 12,7-мм кулеметом "Утьос" і 40-мм гранатометом УАГ-40. А ще раніше миготів бронеавтомобіль "Козак" з встановленим на даху гранатометом. На торішній виставці в Києві був представлений варіант встановлення на бойовий катер.
Крім того, існує кілька непоганих зразків ручних гранатометів від вітчизняних виробників, які використовують 40-мм гранати. Тепер, швидше за все, буде дано "зелене світло" для їх прийняття на озброєння. А таку зброю різко підвищить вогневі можливості підрозділів рівня "взвод".
І ще. В цьому ж відео стверджується, що на Шостці також освоєно виробництво ВОГ-25В, які призначені для стрільби з підствольних гранатометів ДП-25. Проблеми з боєприпасами цього типу також неодноразово відзначалися військовими - і знову таки їх недолік ми були змушені компенсувати закупівлями з-за кордону - як мінімум з Польщі та Болгарії.
Зазначимо також, що невеликими партіями боєприпаси вітчизняного виробництва (насамперед ВОГи) відзначалися на фото і відео з фронту, починаючи з 2016 р. По всій видимості, це були передсерійні партії, на яких відпрацьовувався весь непростий механізм замкнутого циклу виробництва.
Після повідомлень про можливе серійне виробництво артилерійських боєприпасів калібру 155-мм чекаємо повідомлень про розгортання заводу з виробництва стрілецьких боєприпасів. І зовсім не здивуюся, якщо вони будуть калібру 5,56×45-мм.
І в руслі політики забезпечення власними боєприпасами і розвитку ракетної програми цікавим виглядає повідомлення від Кабінету Міністрів України, який передав з мобілізаційних резервів Павлоградському хімічному заводу просто величезна кількість цікавих хімічних інгредієнтів, в тому числі 9 т тетрила, 40,6 т флегматизированного гексогену, 1,2 т гекфола-5, тонну вибухової суміші До-991 85 кг олов'яно-свинцевого припою. Як говориться в офіційному документі, все це сировина призначене для виробництва ракетного палива в рамках програм "Вільха", "Ківш" і "Камелія". І якщо з "Вільхою" і "Камеліями" все більш-менш зрозуміло - це нова РСЗВ на базі "Смерчу", яка, по всій видимості, вже прийнята на озброєння і пускову установку і ракети ми побачимо на параді 24 серпня, а "Камелія" - це не що інше як коригований артилерійський боєприпас "Квітник" (по всій видимості, калібру як 152, так і 155-мм).
Що таке "Ківш" поки залишається незрозумілим - є думка, що це може бути проект оперативно-тактичного ракетного комплексу "Сапсан", хоча може ховатися і той же противокорабельный "Нептун".
У будь-якому випадку ці факти свідчать про те, країна потроху "стає на ноги" у справі забезпечення боєприпасами власного виробництва, ракетна програма досить успішно розвивається і якщо все триватиме такими темпами, то через два-три ми перейдемо на зовсім інший рівень забезпечення обороноздатності держави.