Редут Аденауера. Як "блокадники" Семенченко програли Конотопську битву
У минулу суботу очолювана нардепами Семеном Семенченко, Єгором Соболєвим та Володимиром Парасюком "блокада торгівлі на крові" вийшла на черговий новий рівень. В цей раз редут спорудили дуже далеко від лінії зіткнення — в місті Конотопі, де розташована вузлова залізнична станція, в 70 км від російського кордону. Таким чином, "блокадники" впритул підійшли до виконання своєї обіцянки заблокувати не тільки переміщення товарів між Україною і окупованими територіями Донбасу, але і зупинити усяку торгівлю з Росією.
Спочатку все у "блокадників" йшло за сценарієм, обкатаним. Увечері 4 березня вони браво відрапортували про встановлення редуту в Конотопі, заодно повеселив своїх шанувальників яскравим і оригінальним назвою. Новий редут отримав ім'я першого федерального канцлера ФРН Конрада Аденауера. Як пояснили "блокадники" канцлер удостоївся такої честі за те, що "в кінці 40-х років допоміг затвердити свободу, що дало можливість у майбутньому повернути єдність країни", тобто Німеччині. Ось такий вийшов інтернаціоналізм в дусі брежнєвського совка. Так що такі редути "блокадників", якщо такі все ж відбудуться, будуть носити імена Анжели Девіс, Нельсона Мандели чи Дуайта Ейзенхауера.
Правда, з Аденауером вийшла невелика проблема. Заслуги рейхсканцлера перед німецьким народом і європейською демократією, зрозуміло, незаперечні. А що стосується торговельних блокад як способу вирішення політичних питань, то тут все зовсім навпаки.
Обрання Аденауера і, власне, створення ФРН передував так званий Перший Берлінський криза, коли СРСР, в запалі боротьби з світовим імперіалізмом, організував блокаду Західного Берліна і Аденауер, як і більшість західних німців, з радянської блокадою боролися, "затверджуючи свободу", в тому числі і переміщення людей і товарів.
Але повернемося в Конотоп. На наступний день після відкриття редуту Аденауера, в неділю, "блокадники" зупинили на час кілька товарних поїздів, витребували якісь документи, в яких нічого не зрозуміли, і до 17:00 блокаду зняли. Ну, не те що б зовсім зняли... Як пояснив головний "блокаднік" Семенченко, редут Аденауера з самого початку встановлювався як наглядова і далі він буде працювати виключно в режимі спостереження, а вже потім, коли такі наглядові редути будуть встановлені на всіх восьми гілках повідомлення з Росією, можна буде і рейки перекривати.
При цьому Семенченко виявився не настільки революційно рішучий, як при блокаді ОРДЛО. За його словами, блокувати Росію потрібно не відразу, а поетапно, оскільки ряд товарів стратегічного значення, одержуваних з РФ, поки нічим замінити. Це стосується і палива для АЕС та добрив для аграріїв, і інших важливих позицій.
Як бачимо, в Конотопі блокада різко забуксувала, і причини цього не тільки у браку людських ресурсів, на які публічно поскаржився Семенченко. Є й інший, більш важливий аспект, на якому можна зупинитися докладніше.
Конотоп на відміну від Донбасу прифронтовою смугою не є. І якщо на Донбасі можна влаштувати блокаду десь між позиціями наших військових і населеними пунктами, з яких втекло більшість жителів, то на мирній Сумщині треба брати під контроль як раз вузлову станцію майже в 100-тисячному місті. Не потрібно зайвий раз нагадувати, що Конотоп далеко не самий процвітаючий в економічному відношенні райцентр і для багатьох жителів міста працює ж/д станція — єдине джерело доходів. Не треба бути великим пророком, щоб спрогнозувати, як конотопцы поставляться до перспективі отримати замість робочих місць редут Аденауера.
Реакція місцевих жителів не змусила себе довго чекати. Відразу ж після установки редуту до нього стали підтягуватися місцеві жителі з зовсім не добрими намірами щодо "блокадників". На чиєму боці в цьому конфлікті будуть місцеві правоохоронці, також цілком очевидно. Так що рішення Семенченко і компанії обмежитися спостереженням зумовлене не лише браком ресурсів і хитрим задумом поетапного блокування, але й елементарним бажанням не нариватися на неприємності. Так що народної підтримки в Конотопі "патріотична блокада" прогнозовано не отримала.
Що стосується блокади Донбасу, то і тут у Семенченко все не так гладко, як було раніше. Наприклад, де-небудь в Авдіївці ніяких редутів ніхто з "блокадників" влаштовувати не зважився. Інакше все для них закінчилося б сумно. Тим не менш жителі Авдіївки не стали стояти осторонь і вже вийшли з антиблокадным мітингом і гімном України. Це щоб ніхто не спокусився ідеєю записати їх з ходу в ватники і сепары.
Таким чином, конотопська пробуксовка показала, що перспективи "блокади торгівлі на крові" далеко не такі райдужні, як намагаються показати Семенченко товаришами, а народна підтримка, на яку постійно посилаються лідери блокади, далеко не така масова і одностайна. І цілком ймовірно, що Конотоп стане для "блокадників" початком безславного кінця.