Референдум про мирну угоду Трампа. Чому це пастка і кому вона вигідна

"Україна винесе цю угоду на ратифікацію парламенту у форматі та/або проведе всеукраїнський референдум для схвалення у форматі "так" чи "ні", — заявив Зеленський під час спілкування з пресою. Також він припустив одночасне проведення референдуму та виборів. Окрім того, за його словами, гарантії безпеки набудуть чинності лише за умови повної ратифікації угоди або її схвалення на референдумі. Він закріпить закінчення війни. Але для його проведення необхідно мінімум 60 днів і повне припинення вогню на цей термін. 

Перед тим, як серйозно думати про референдум для схвалення мирної угоди, потрібно відповісти на чотири питання. Перше: в чому сенс говорити про референдум, якщо перспективи самої мирної угоди, зі змістом якої Зеленський ознайомив суспільство, без згоди на неї Росії виглядають примарними. Простіше кажучи, навіщо поспіх із заявою про референдум. Друге питання: чи хочуть українці замість влади брати на себе відповідальність за документ, в якому містяться неприйнятні для більшості громадян пункти. Третє: чи можливо провести такий референдум без порушення Конституції України. Четверте: якими можуть бути наслідки в разі несхвалення українцями на референдумі запропонованої угоди.

Не тільки референдум, а й вибори

Відповідь на перше питання лежить у двох площинах. По-перше, на референдумі можуть наполягати американці та росіяни. Американці вважають, що у такий спосіб можна закріпити угоду, а як Зеленський проводитиме референдум — його проблеми. Головне — забезпечення схвалення угоди. Росіяни, навпаки, впевнені, що українці скажуть "ні" і тоді вони звинуватять Україну у зриві мирних потуг Дональда Трампа. Припиняти війну Путін не збирається, але йому потрібно крайніми зробити українців.

По-друге, викликає зауваження намір поєднати референдум із виборами. Це виглядає як політична технологія, суть якої полягає в тому, щоб використати підтримку мирного плану для просування кандидата, який цей мирний план виконуватиме. Себто діючого глави держави. Технологія ризикована, оскільки "ні" на референдумі може означати і "ні" кандидату, але не все так однозначно. Зеленський зацікавив значну частину українців заявою про скасування мобілізації в разі укладення угоди. "Мобілізацію можна трансформувати чи не робити в умовах, коли є угода і вона реалізується, а, може, робити частково і частково демобілізувати людей", — сказав він. Підтримай на референдумі угоду і мобілізацію скасують — смачний пряник для тієї частини населення, яка ухиляється від призову. А часткова демобілізація — для тих, хто воює, та їх родичів.

Також президент анонсував в наступному році запровадження нових механізмів прямої підтримки громадян. Можна припустити, що суми такої допомоги можуть зрости, а вдячні громадяни на референдумі скажуть угоді "так". Тож попри значні ризики отримати "ні", є й шанси отримати згоду. А заодно і перемогу на президентських виборах.

Хто підтримає референдум про здачу територій

Але чи хочуть українці, щоб на них перекладали відповідальність за дуже складні рішення? Звернемося до двох соцопитувань. Перше — проведене Київським міжнародним інститутом соціології. Згідно з отриманими результатами, 75% українців вважають будь-який "мирний план", що передбачає територіальні поступки з боку України, абсолютно неприйнятним.

Зеленський каже, що в разі домовленості за принципом "стоїмо, де стоїмо", себто замороження лінії фронту, референдум не знадобиться, а от в разі згоди на інший варіант, створення вільної економічної зони на частині території Донбасу, знадобиться. Але ідея американців про вільну економічну зону фактично те саме, що й втрата цих територій Україною, тільки вмотана в обгортку якоїсь химерної вигоди. Таке утворення потребує купи додаткових рішень, та його суть — Україна не контролюватиме в повній мірі ці землі. А хто контролюватиме, невідомо.

Друге опитування — "Ділової столиця" разом з New Image Groupe — присвячене готовності українців до участі у виборах. Згідно з його результатами, 47% опитаних не підтримують проведення виборів різних рівнів найближчим часом, підтримали таку ідею 36,5% респондентів. Ще 16,5% не змогли визначитись із відповіддю. Чи буде вищою підтримка проведення референдуму? Можливо, якщо про його необхідність багато говоритимуть, але не існує жодної гарантії, що більшість скаже "так" угоді. Люди, які підтримують вибори під час війни або той-таки референдум, очевидно, не зовсім розуміють, що повністю чесно і прозоро здійснити це зараз неможливо. Більше того, ніхто не вивчав цю категорію громадян, чому вони підтримують вибори, яка у них мотивація. Можна попустити, що ця група умовно складається з двох частин: втомлених від війни і протестно налаштованих щодо влади. Перші скоріше підтримають угоду, а другі з високою долею ймовірності висловляться проти. Організовувати референдум, не розуміючи природу підтримки громадянами самої ідеї виборів під час війни, все одно, що стрибати з мосту у воду, не знаючи глибини річки.

Робоча група у Раді замість звернення до Конституційного суду

Третя питання — чи законний референдум. Стаття 2 Конституції України каже: "Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною". Стаття 73 Конституції: "Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території Україн". Це не суперечність із статтею 2, бо коли батьки Конституції вписували цю норму, точно не йшлося про відмову від територій, скоріше про примноження територій, якщо хтось захоче приєднатися. Наприклад, історичні українські землі Кубані, Курщини чи Берестейщини. А є ще стаття 157: "Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану".

Тобто перед тим, як створювати робочу групу у Верховній Раді з розробки змін до законодавства щодо виборів і референдуму і ділити в ній портфелі, потрібно отримати висновок Конституційного суду, чи можливий такий референдум в принципі. Якщо ж його провести, поправши Конституцію, виникне непереборна загроза для майбутнього переглянути та скасувати результати волевиявлення.

А що коли українці на референдумі скажуть "ні"…

Четверта питання, про наслідки. Зеленський каже: "Тільки референдум може визначити, чи згодні люди на те, щоб був такий шлях, якщо пропозиція для України саме така — або це, або війна". Українці опиняються перед вибором, де обидва варіанти погані. Другий виглядає гіршим, оскільки нове вікно можливостей для переговорів може відкритися не скоро. Та й невідомо, на яких умовах.

Але штука в тому, чи зможе влада після пропагандистського накручування українців про кордони 1991 року запропонувати суспільству переконливу історію про гарне майбутнє в разі згоди на угоду, контролером виконання якої буде Рада миру на чолі з Дональдом Трампом. Не НАТО, а якась ефемерна структура, робота якої може припинитися у будь-який момент. У разі смерті президента США, його імпічменту або після завершення повноважень. Переконливі аргументи на користь підтримки українцями такої угоди на референдумі знайти буде дуже важко. Тому повну відповідальність за ратифікацію цієї угоди має взяти на себе політичний клас — президент і Верховна Рада. А українці своє слово скажуть на виборах.