Репетиція зриву виборів. Навіщо ЦВК згадала про мертвий закон

Центральна виборча комісія, відмовившись оголошувати вибори в ОТО, вирішила показати зуби. І ось навряд чи таке рішення Охендовський і До приймали самостійно
Фото: УНІАН

9 серпня Центрвиборчком майже одноголосно — проти були чотири члена комісії — прийняв постанову №122, в якому звернувся до комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя, щоб там розтлумачили, призначати вибори об'єднаних громад після визнання неконституційним закону "Про всеукраїнський референдум", пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Нагадаємо: 26 квітня Конституційний суд прийняв рішення, яким визнав неконституційним сумнозвісний закон про референдум, прийнятий за часів Віктора Януковича. Михайло Охендовський і компанія тепер вважають, що скасування закону авторства екс-"регіонала" Дмитра Шпенова відновлює дію попереднього закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми". Той має інший підхід до об'єднання громад. Зокрема, з цього питання повинен бути обов'язковий місцевий референдум. І в ЦВК відмовилися призначати вибори в ОТО, поки в парламенті не розтлумачать, як їм чинити.

Тобто Охендовський і ті, хто голосував за постанову, прикрившись мертвим законом, порушили чинний Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Ним визначається прямий обов'язок Центвиборчкому оголошувати вибори при отриманні відповідних висновків від обласних державних адміністрацій. Такі висновки є.

На дії ЦВК відреагували громадські організації. Зокрема, у Комітеті виборців заявили, що розглядають позицію комісії як юридично необґрунтований і таку, що перешкоджає здійсненню виборчих прав громадян. На думку КВУ, дії Центрвиборчкому перешкоджають здійсненню виборчих прав громадян. "За попередньою інформацією, на жовтень 2018 року заплановані вибори в більш ніж 100 об'єднаних громадах, в яких проживає 1 млн осіб. Однак мова також йде про загрозу зриву виборів і в інших громадах, голосування в яких мають відбутися пізніше. Таким чином, дії ЦВК ставлять під загрозу подальше проведення реформи децентралізації в Україні", — підкреслив голова КВУ Олексій Кошель. Він також уточнив: закон "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" офіційно втратив чинність, повідомлення про що міститься на сайті Верховної Ради.

Додамо: він толком і не діяв. Восени 2011 р. жителі Лазірок, що на Полтавщині, провели консультативний референдум про від'єднання села від Оржицького району і приєднання до Гребінківському. У голосуванні взяли участь 1352 жителя населеного пункту з 1967, внесених у списки. 88% висловилися за перепідпорядкування села. Однак ніхто на думку сільських жителів уваги не звернув.

Вже є негативна реакція на рішення ЦВК з боку західних партнерів. А вчора ситуацію прокоментував прем'єр-міністр Володимир Гройсман. "Закликаю Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення і знайти можливість сприяти проведенню виборів у тих громадах, де вони були заплановані. Децентралізацію можна зупиняти!" — підкреслив він. Але політичні партії і їх лідери немов води в рот набрали. Що не тільки ставить під сумнів декларовану ними підтримку реформи місцевого самоврядування, але і викликає логічне запитання: а чи не вигідно їм неадекватне рішення ЦВК? Відповімо: вигідно.

Існують підстави припустити, що насамперед вигоду отримує Банкова. У нівелюють вплив райдержадміністрацій на процеси на місцях, а отже, послаблюють адмінресурс. Як показали попередні вибори об'єднаних громад, а в Україні вже працюють 705 таких об'єднань, партійна гамма там досить строката. Лідируючі позиції у БПП і "Батьківщини", однак виборці в громадах висловили довіру і десяткам інших політсил. Не виключено, що хтось вирішив призупинити цей розгул демократії, принаймні, до президентських виборів. Але тим самим викликав гучний скандал, відлуння якого ще будуть і будуть.

Також не слід скидати з рахунків ще один момент: ВР пішла на літні канікули, так і не оновивши склад ЦВК. Конфлікт, який виник між пропрезидентською фракцією, яка наполягає на зміні команди, очолюваної Охендовским, і ситуативною більшістю фракцій, які зі своїх міркувань проти запропонованого президентом формату нового складу Центрвиборчкому, не вирішився, навіть попри демарш БПП. "Народний фронт" вимагає ще однієї вистави з необхідною кількістю персон, хоча експерти підозрюють "фронтовиків" до гри з метою не допустити дострокових виборів Ради. "Оппоблок" взагалі не хоче голосувати за це питання, поки не отримає своїх людей у ЦВК. Є своя вигода від залишення старого складу комісії і в інших гравців — напівлегітимні рахівники голосів дають шанс оскаржити результати виборів у судах.

Одним словом, історія з кадрової перезавантаженням Центрвиборчкому зайшла в глухий кут. І виходом з нього може стати скандал навколо постанови ЦВК №122: пропрезидентська сила отримує відмінний козир, щоб натиснути на незговірливих колег, щоб внести до порядку денного ВР питання про нових членів виборчкому вже на першому пленарному тижні у вересні. Інакше блокувальники перезавантаження виявляться і блокувальниками децентралізації.