Революція в Ірані. Скільки залишилося режиму Хаменеї
Протистояння іранців та ісламістського режиму дійшло тієї стадії запеклості, коли примирення вже неможливе
Революція чи реставрація?
Формально кажучи, нині в Ірані відбувається контрреволюція — якщо, звісно, можна назвати революцією те, що сталося 1979 року. Ісламістський режим називає ті події революцією, і найкривавіша організація, яка його захищає, гордо іменує себе КВІР — Корпус вартових ісламської революції.
Ісламські революціонери не просто захопили владу в країні. Вони ліквідували стару державу на чолі з шахом і заснували нову — з новою назвою (ІРІ — Ісламська Республіка Іран), новою конституцією та новим прапором.
Нинішнє повстання вже, очевидно, не може задовольнитися "реформацією" чи "лібералізацією" режиму. Чому це очевидно? Хоча б тому, що символом свого протесту іранці зробили старий прапор своєї країни — з Левом і Сонцем.
Набагато складніше питання — про бажану форму державного устрою. У разі краху ісламістського режиму іранцям у будь-якому разі знову доведеться ліквідовувати стару державу й створювати нову. Але яку? Тут можливі три варіанти: реставрація монархії з повнотою влади шаха, запровадження парламентської монархії (за британським зразком) або створення повноцінної (не "ісламської") республіки.
Схоже, що повсталі не мають єдності в цьому питанні. "Реза Пехлеві — вигнаний син шаха Ірану, поваленого внаслідок революції 1979 року, — став об’єднавчою фігурою за відсутності будь-яких гідних довіри альтернатив. Його одночасно висміювали й возвеличували, але його заяви на підтримку протестувальників, здається, надали протесту ще більшого імпульсу", — вважає агентство Bloomberg. Воно цитує учасницю протесту в Тегерані, яка пояснила, що Реза Пехлеві — лише символ протесту, але не лідер. "Він мене не цікавить, як і багатьох моїх друзів, але річ у тім, що тепер це нікого не хвилює — важливіше повалити нинішню систему", — сказала вона, додавши, що майже щовечора цього тижня вона чула, як люди скандують "Хай живе шах!" за вікном.
Реставрація монархії на практиці мала б означати передачу влади 65-річному спадковому принцу Резі Пехлеві, який нині живе у США. Але навряд чи це влаштує лідерів нинішнього повстання, які поки що тримаються в тіні.
До речі, їхня анонімність — ще одна ознака того, що компроміс неможливий. Лідери могли б "вийти в світло", якби почалися переговори, але жодного діалогу між двома сторонами немає. Протест або переможе, або буде придушений. У будь-якому разі переможці влаштують переможеним криваву розправу.
Два погані знаки для Хаменеї
Нинішнє повстання — далеко не перше, але всі попередні ісламістський режим успішно придушував, утопивши їх у крові. Хіба цього разу може бути інакше? Може, адже верховний правитель ІРІ аятола Хаменеї отримав два погані знаки. Спершу його зрадив тегеранський Базар, а потім — рідне місто Мешхед.
Базар з великої літери — це серце Тегерана. Серце, як відомо, не мозок: думати не вміє, але здатне спонукати до безрозсудних дій. 1979 року консервативно налаштовані власники крамниць Базару профінансували радикальних ісламістів, які завдяки цьому прийшли до влади. Відтоді Базар був надійною опорою ІРІ й під час народних повстань традиційно підтримував правлячий режим.
Однак цього разу традиція зламалася. 28 грудня повстав саме Базар. Приводом стала різка девальвація національної валюти — ріала, що спричинила стрибок цін. Торговці закрили свої крамниці й вийшли на вулиці, до них приєдналися інші мешканці Тегерана. Незабаром протест охопив більшість провінцій країни.
8 січня почали з’являтися повідомлення про захоплення повсталими цілих міст. Саме того дня влада Ірану відключила в країні інтернет, тому достовірної інформації небагато. Та все ж дещо просочується назовні. Найважливіші відео надійшли з Мешхеда — другого за величиною міста країни з населенням понад 4 млн осіб. Це одне з головних священних міст для мусульман-шиїтів. І це рідне місто аятоли Хаменеї.
У ніч на 8 січня видання Iran International опублікувало відео, на якому в Мешхеді група протестувальників зняла з флагштока й розірвала навпіл величезний прапор ІРІ. Увечері 8 січня ізраїльський "13-й канал" повідомив, що в Мешхеді "понад мільйон людей вийшли на демонстрацію: друге за величиною місто Ірану перейшло під контроль протестувальників, сили режиму залишили місто".
"У протестах у другому за величиною місті Ірану — Мешхеді — взяли участь понад мільйон людей. Не витримавши тиску протестувальників, сили безпеки були змушені залишити місто. У соціальних мережах поширюються відеозаписи, на яких демонстранти, переважно молодь, скандують гасла проти правлячого режиму. Протестувальники заявляють, що клерикальний режим незабаром буде повалено і Реза Пехлеві повернеться до влади. Протестний рух, що почався через девальвацію іранської національної валюти та різке зростання цін, триває вже 11 днів. Хоча під час сутичок із силами безпеки були жертви серед демонстрантів, це не призвело до спаду протестів; навпаки, кількість протестувальників зростає з дня на день. Кілька міст уже перейшли під контроль протестувальників. У містах спалюють портрети верховного лідера Алі Хаменеї", — розповів телеканал, коментуючи свій відеосюжет.
Попередження від Трампа
Звісно, сюжети ізраїльського "13-го каналу" нечасто привертають глобальну увагу. Але цього разу промоутером став сам президент США. Дональд Трамп перепостив це відео у своїй соціальній мережі Truth Social.
9 липня, спілкуючись із журналістами в Овальному кабінеті, Трамп продовжив цю тему: "Отже, Іран у великій біді. Мені здається, що люди захоплюють деякі міста — те, що ще кілька тижнів тому ніхто не вважав можливим. Ми дуже уважно стежимо за цією ситуацією. Я чітко заявив, що якщо вони почнуть убивати людей, як робили це раніше, ми втрутимося — ми завдамо їм дуже сильного удару по болючому місцю. І це не означає висадку військ, але означає дуже сильний удар по болючому місцю".
Днем раніше в інтерв’ю ведучому Fox News Шону Хенніті Трамп торкнувся теми протестів в Ірані, заявивши: "Я стежу за протестами. Верховний лідер Алі Хаменеї шукає місце, куди можна втекти. Це цілком може статися — крах режиму. Раніше вони починали стріляти в людей. Люди без зброї стоять там, а по них стріляють з автоматів, або їх забирають до в’язниць, вішають і вбивають. Я сказав, що якщо вони це зроблять, ми завдамо їм дуже сильного удару. Ми до цього готові".
У ніч на 10 січня Трамп написав у Truth Social: "Іран прагне свободи, можливо, як ніколи раніше. США готові допомогти!!!" За даними Wall Street Journal, чиновники адміністрації Трампа вже провели відповідні дискусії щодо можливості нападу на Іран. Один із чиновників відзначив, що серед варіантів — масований повітряний удар по кількох іранських військових цілях. Це можна зробити, якщо буде потрібно виконати попередження Трампа.
Ми знаємо, що ціна слів Трампа невелика, доки він не переходить до справи. За даними Human Rights Activists News Agency, за два тижні антиурядових протестів в Ірані загинули щонайменше 65 осіб і понад 2300 були заарештовані. Інакше кажучи, якщо Трампу потрібен привід для авіаударів по бункерах, де ховаються Хаменеї та ватажки КВІР, то він вже є.
Інша річ, що в Білого дому є й підстави не поспішати. Якщо втрутитися занадто рано, багато іранців можуть повірити аятолі Хаменеї та іранській державній пропаганді, які твердять, що бунтівниками керують США та Ізраїль. Тому для Трампа "потрібна" кількість жертв, імовірно, вимірюється не десятками, а сотнями й тисячами — щоб у очах самих іранців він виглядав рятівником від кривавого режиму.
В інтерв’ю газеті New York Times іранський чиновник, який побажав залишитися анонімним, визнав, що чимало високопосадовців уряду не знають, як упоратися з інтенсивністю протестів. Він сказав, що високі урядові та силові структури "дзвонять і переписуються між собою, намагаючись зрозуміти, як стримати ситуацію". Він також зазначив, що вперше розглядається можливість активної участі сухопутних військ КВІР, які зазвичай відповідають за охорону кордонів, у придушенні демонстрацій усередині міст.
Навряд чи хтось зараз візьметься передбачити, чим усе закінчиться. Наразі можна констатувати, що ісламістський режим в Ірані зіткнувся з найсерйознішою кризою за свою майже півстолітню історію. Але чи повернуться Лев і Сонце — це все ще під великим питанням.