• USD 44.7
  • EUR 51.55
  • GBP 60.31
Спецпроєкти

Рік після Аляски. Чи існує небезпека "Анкориджу-2"

Сьогодні виповнюється рік, як президент Дональд Трамп зустрічав на червоній доріжці російського диктатора Володимира Путіна. Домовленості, досягнуті за спиною України, не спрацювали. Чи змінилося щось за цей час у голові Трампа?

Саміт Трампа і Путіна на Алясці, 15 серпня 2025 року
Саміт Трампа і Путіна на Алясці, 15 серпня 2025 року
Реклама на dsnews.ua

Як Трамп дійшов до зустрічі з Путіним на Алясці і що сталося потім

Коротко пригадаємо, що передувало зустрічі та якими були її наслідки. 12 лютого 2025 року відбулась перша публічно оголошена телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним після повернення Трампа на посаду президента США. До цього президент США ухилявся від відповіді, чи контактував із російським диктатором. Вже 16 лютого в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді за одним столом сиділи глава Держдепу Марко Рубіо, тодішній радник глави Білого дому з національної безпеки США Майк Волтц та посланник із питань Близького Сходу Стів Віткофф від американців, а від росіян — глава МЗС Сергій Лавров, помічник кремлівського диктатора Юрій Ушаков й очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Останній згодом окремо займався "човниковою дипломатією", пропонуючи американцям пропозиції щодо співпраці з РФ. З українською делегацією представники США зустрілися 11 березня в Джидді. За підсумками цих перемовин Україна погодилася на запропоноване США 30-денне припинення вогню за умови згоди Росії (яка на це, зрештою, не погодилась), а США відновили обмін розвідданими та безпекову допомогу Україні. Далі було ще два раунди переговорів у різних місцях, зокрема, у Стамбулі 16 травня і 2 червня. Єдиним результатом став обмін між Україною та Росією полоненими та тілами загиблих.

Коли переговори зайшли у глухий кут, Трамп почав погрожував Москві додатковими санкціями та 100-відсотковими митами країнам, які купують російську нафту. Проте 8 серпня замість того, аби втілити свої погрози в реальність, президент США анонсував зустріч із Путіним на Алясці. Вона відбулася в Анкориджі на військовій базі Ельмендорф-Річардсон. Російського гостя зустрічали на червоній доріжці з найвищими почестями.

Закрита частина переговорів тривала майже три години, переговорники під час спільного брифінгу обмежилися короткими і неконкретними заявами. Реакція американської та світової преси на цю подію була вкрай негативною, її найкраще охарактеризував німецький дипломат Вольфганг Ішингер: "Путін отримав червону доріжку, а Трамп не здобув нічого". Втім, американський президент наполягав, що вчинив правильно. Протягом наступних днів до Сполучених Штатів прибула велика делегація європейських партнерів України — почути, про що ж президент США домовився. Невдовзі з’явився так званий "мирний план Трампа" — антиукраїнський за змістом документ. Втім, очільник Білого дому зрештою заявляв, що стосунку до цього плану немає.

Після провалу "мирного плану" Трамп помітно охолов до теми переговорів, а 28 лютого цього року знайшов собі нове заняття — війну на Близькому Сході. Лише влітку, починаючи приблизно з саміту НАТО в Анкарі, в політиці глави американської адміністрації щодо України почалися певні зрушення, які оцінюють з дуже обережним оптимізмом. А саме — помер так званий "дух Анкориджу", конструкт російської пропаганди, в якому чільне місце посідав міф про буцімто домовленість росіян із американцями щодо відмови України від всього Донбасу в обмін на перемир’я.

Навіщо на сцену знову хочуть випустити Віткоффа?

Згідно з даними Управління ООН з прав людини, за перші шість місяців 2026 року в Україні було зафіксовано загалом 1 396 загиблих та 7 978 поранених, що на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і майже вдвічі більше, ніж у 2024 році. Йдеться про цивільних осіб. А днями Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила статистику за липень: загинули щонайменше 437 цивільних осіб, ще 2 610 були поранені, що на 30% більше порівняно з попереднім місяцем і на 70% більше порівняно з липнем 2025 року. Кількість загиблих є найвищою зафіксованою з травня 2022 року. Інформація щодо загиблих і поранених постійно уточнюється, однак оприлюднені цифри свідчать про суттєве посилення ескалації з боку Росії за час припинення переговорного процесу. Тож самоусунення американців від пошуку шляхів припинення війни в Україні Путін витлумачив як слабкість Трампа.

Реклама на dsnews.ua

Судячи із останніх заяв президента США, його риторика стосовно російсько-української війни не дуже змінилася. Він і далі звинувачує свого попередника Джо Байдена за те, що той віддав Україні "багато зброї", розповідає, що наша війна десь далеко за океаном, та він хоче її зупинити, бо гине багато людей, при цьому не поспішає допомагати ракетами-перехоплювачами для ППО Patriot. Протягом останніх восьми місяців було кілька зустрічей, під час яких Трамп спілкувався із Зеленським, остання — у липні. Експерти відзначають потепління в українсько-американських відносинах, на доказ чого наводять, наприклад, ухвалення Сенатом законопроекту Ліндсі Грема і Річарда Блументаля. Тепер закон про "пекельні санкції" має схвалити Палата представників Конгресу. Здається. Трамп дуже зацікавлений в ухваленні цього документу, який, проте, може і не запрацювати або працюватиме, як нафтові санкції — саме глава Білого дому вирішуватиме, застосовувати мита чи не застосовувати і проти кого конкретно.

Виглядає так, що Трампу потрібен інструмент, за допомогою якого він спробує натиснути на Путіна. Наразі це 100-відсоткові вторинні мита на товари, які країна-покупець російської нафти експортує до США. Українці сподіваються, що цей інструмент застосують відразу після схвалення законопроекту у Палаті представників Конгресу, а не перетворять на інструмент для погроз.

Днями з'явилась інформація про можливий візит до Москви Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які стали особистим переговорним каналом Трампа щодо війни в Україні. Лавров уже заявив, що Путін готовий їх прийняти, та треба зрозуміти, з чим приїдуть представники Трампа. Окремі ЗМІ припускають, що з ультиматумом Кремлю. Втім, участь Віткоффа, який своєю "човниковою дипломатіє" фактично привів Трампа до ганьби на Алясці, ставить під сумнів припущення про ультиматум. У кращому випадку це буде торг: Трамп підпише закон Грема-Блюменталя, якщо Путін відмовиться повернутися до мирних переговорів. Республіканець Борис Пінхус висловив версію, що Віткофф і Кушнер вимагатимуть від Кремля припинення бойових дій і заморозки конфлікту по нинішній лінії фронту. Та чи є в Трампа інші інструменти, окрім закону Грема-Блюменталя, якими він може натиснути на Путіна задля такого результату? Тобто, чи готовий він надати Україні ППО, зброю? Іншими словами, чи готовий до ескалації з Москвою? Попри смерть "духу Анкоріджа", відповідь на останнє запитання українців наразі не радує.

    Реклама на dsnews.ua