Росія атакує дронами Румунію. Чи захоче Трамп підтримати Бухарест

"У 28 випадках повідомлялося про проникнення російських безпілотників у національний повітряний простір. У 47 випадках фрагменти безпілотників були виявлені на території Румунії. Цього року поблизу кордону зафіксовано 32 напади, у 15 випадках зафіксували несанкціоноване проникнення безпілотників у національний простір, у 12 випадках фрагменти безпілотників виявили на території Румунії", — цитує заяву румунського міністерства оборони видання DIGI24. Тобто інцидент, який стався у місті Галац, був не випадковим зальотом дрону, а вже 47-м загалом і 12-м цього року випадком порушення повітряного простору країни — члена НАТО. Нагадаємо, 26 лютого минулого року Сенат Румунії ухвалив закон, який дозволив збивати БПЛА та літаки, які несанкціоновано порушують повітряний простір країни. Чому ж не збили цей "шахед"?

У країн НАТО проблеми з антидроновою обороною

Представник міністерства оборони Георге Максим пояснив: румунська армія мала лише 4 хвилини на ідентифікацію та збиття дрона-порушника, а цього — замало. Крім того, додав він, Румунія не може вести вогонь так, щоб це зачіпати повітряний простір інших країн. Себто України. А третє пояснення взагалі мало б шокувати всі країни НАТО: системи ППО Румунії спроектовані та виготовлені до 2023 року, коли ще не почалася війна дронів. Подібні системи, очевидно, стоять на озброєнні і в інших державах військового блоку. Отже, цей Максим визнав, що натовці протягом останніх трьох років не займалися технологічною модернізацією систем протиповітряної оборони, адаптуючи її для ураження БПЛА типу "шахед", та не приділяли належної уваги виробництву власних дронів, у тому числі перехоплювачів.

Варто згадати, що у березні президенти України та Румунії Воолодимир Зеленський і Нікушор Дан підписали заяву про наміри спільного виробництва безпілотників у Румунії. Чи перетворилися наміри на реальність, наразі невідомо. Можливо тепер процес прискориться, адже румунський уряд і міністерство оборони безпосередньо отримали справедливу критику за те, що не збили путінський дрон. Військовим вражати такі об’єкти дозволив закон, але вони не впоралися. З іншого боку, чи є це виключно румунськими траблами, а не загальними для НАТО?

У ніч з 9 на 10 вересня минулого року близько 20 російських БПЛА увійшли у повітряний простір Польщі. Поляки непроханих гостей у переважній більшості позбивали. Згодом виявилося, що дрони не мали бойового спорядження. Варшава по гарячих слідах зажадала активування 4-ї статті НАТО (про консультації в рамках Альянсу в разі загрози комусь із членів блоку). "Це тільки початок, — заявляв тоді речник уряду Адам Шлапка. — Ми очікуватимемо значно більшої підтримки під час консультацій. Це конфронтація, яку Росія оголосила вільному світу". Проте союзники Варшави дійшли висновку: порушення російськими дронами повітряного простору Польщі не було нападом на Північноатлантичний альянс. Бо імітатори не несли бойового заряду? В Галаці підтвердилася правдивість відомого вислову — "непокаране зло завжди повертається".

Зрозуміло, що румунська влада інформувала керівництво Альянсу про всі 47 фактів, згаданих міністерством оборони. Можна припустити, що Бухарест радився з Вашингтоном та штаб-квартирою НАТО щодо своїх дій стосовно цілей, які залітають у повітряний простір країни, Чи отримав він якусь пораду і яку саме? Страх політичної помилки, можливо, і є головною причиною того, що дрон не вразили вчасно. Спочатку президент Дан розповів, що військові льотчики засікли ціль і супроводжували її, але не збивали через ризик для цивільного населення. Зараз чуємо іншу версію: буцімто БПЛА підбили ще в Україні, він змінив траєкторію та полетів на Галац. Схоже, відбувається відбілювання власних військових, а за підсумками розслідування ухвалять рішення визнати інцидент прикрою випадковістю, а не цілеспрямованою атакою росіян на країну НАТО.

Чи була випадковість?

Приблизно за 200 км від Галацу поблизу Констанци знаходиться авіабаза імені Михаїла Коґелнічану, яка виконує роль одного із найбільших в Європі хабів з підтримки України. Констанцу і тимчасово окуповані території півдня України розділяє приблизно 1000-1200 км. "Шахед"-136 або як його називають в Росії "Герань-2", має заявлену максимальну дальність польоту 2,5 тис. км. Ще одна авіабаза знаходиться у Борчі, вона далі від Констанци, але відстань до неї ворожі дрони цієї моделі також можуть здолати. Списуючи все на випадковість — не туди залетів або долетів, бо його підстрелили — в один прикрий момент можна проґавити не одного "шахеда", а цілу купу. Можливо, це була пробна куля для перевірки реакції НАТО на готовність жорстко реагувати на удари дронами.

Також це може бути схоже на провокацію для посилення політичної кризи в Румунії. "ДС" аналізувала причини та ризики від союзу соціал-демократів та ультраправих проти ліберального проєвропейського уряду. Головні інспіратори кризи соціал-демократи вимагають відставки міністра оборони Раду Міруце. Причому звинувачують не Москву, а своїх урядовців. Отже, Кремль свого досягнув — конфлікт у владних коридорах Бухаресту наростає. Не будемо оцінювати ступінь провини Міруце, пригадаємо лише те, про що йшлося вище — Румунія як член НАТО має діяти за протоколами організації та узгоджено з керівництвом Альянсу. Зміною міністра оборони на хвилі невдоволення громадян можна зробити гірше. Міноборони на чолі з Міруце буквально днями замовило дронів на 30,7 млн євро в рамках програми SAFE. Не виключено, Росія запустила БПЛА по Румунії, аби зірвати плани Бухареста.

Що ж до реакції на інцидент у румунському Галаці, цього разу було трохи більше різкості від Бухареста та союзників. Закриття генконсульства РФ у Констанці й оголошення російського посла персоною нон грата — гарний приклад іншим країнам НАТО, де під виглядом дипломатів продовжує діяти путінська агентурна мережа. На килим викликала російського посла і Франція, союзниця Румунії в Євросоюзі. Проте генсек Альянсу Марк Рютте, посол США в НАТО Метью Вітакер, керівництво ЄС відреагували загальним осудом дій Росії без наголосу на тому, якою буде відповідь. "Ми захищатимемо кожен сантиметр території НАТО", — пафосно заявив Вітакер. Румунія залишається серед тих європейських союзників США, хто не відмовив надати свої авіабази для розгортання сил військової операції проти Ірану. Побачимо, чи виявиться Трамп вдячним президенту Дану. Путін, нагадаємо, заперечив російське походження дрона, спихнувши все на Україну. Цинічна брехня диктатора мала б стати додатковим аргументом, щоб розлютити Вашингтон і Брюссель. Та от чи стане?..