Санітарні конструктори. На чому доводиться евакуювати поранених з Донбасу
Не стала виключенням і ситуація з війною в Україні. Після 2014 р. десятки (якщо не сотні) насамперед приватних фірм всіляко намагаються отримати фінансування від Міністерства оборони. Особливо в цьому стараються "контори", які не займаються безпосереднім виробництвом, а чи не поштучним тюнінгом техніки великих виробників.
Ось і днями в одній з частин Національної Гвардії України відбулася презентація ще одного такого "чуда-апарату" - повнопривідного медичного евакуаційного автобуса класу 4 х 4 Torsus Praetorian. Представляла її фірма зі Словаччини, заснована в 2014 р. вихідцями з нашої країни - Pulsar Expo. Фірма останні пару років займається тим, що намагається створювати з вантажівок позашляхові автобуси, також іншу техніку і просувати їх на цивільний і військовий ринок.
Схема досить проста - засновники фірми замовляють розробку ескізу, а потім на орендованих виробничих площах у Братиславі збирають такі собі "конструктори лего" з запчастин великих виробників. При цьому їм вдалося вийти на уряд США і структурні підрозділи ООН, які за досить пристойні гроші купують техніку. До речі, за такою ж схемою фірма вже "засвітилася" в Україні - в 2015 р. американці в рамках програми військово-технічної допомоги поставили для Держприкордонслужби 10 машин технічної допомоги MASTER (зібрані на базі вантажівки Iveco Trakker).
Тепер ось - медичний автобус-евакуатор на базі вантажівки MAN з дизельним двигуном MAN D0836LFL40 потужністю 240 л. с. Медична версія може перевозити до шести лежачих поранених (хворих) та 9 медичних працівників і обладнана механізмом завантаження і вивантаження. При цьому час повного підйому нош з землі на місце для транспортування досить вражаюче - 25 секунд.
Не можна не сказати, що незважаючи на запевнення про мільйонні контракти, масштаби переобладнання більш, ніж скромні - на сьогодні фірмою зібрано всього 8 автобусів і ще 17 нібито знаходяться в роботі.
При тому, що збройні сили вже сьогодні гостро потребують заміни застарілих санітарних автобусів АС-66 на базі ГАЗ-66, однак і пропонована модель досить спірна. Насамперед, варто відзначити її висоту - 3,7 м, що значно вище, наприклад, того ж медичного Кразу з хірургічним кабінетом.
Викликає подив повна відсутність медичного обладнання - тобто автобус може бути використаний тільки для перевезення. І то з-за свого розміру і характеристик (корпус у нього виконаний з композитних матеріалів) він годиться тільки для перевезення поранених з другої лінії оборони в польовий госпіталь. А з таким завданням впорається практично будь-який невеликий автомобіль за типом банальної "швидкої" або популярного волонтерського "Фольсксвагена" Т4. В такому випадку є сенс купувати таку дорогу машину - а за словами власників фірми ціна на цивільний варіант стартує з ціни $100 тис, а з великою часткою ймовірності умовно "військовий" варіант буде коштувати ще дорожче.
Взагалі варто відзначити, що медичні частини пройшли величезний шлях. Нині в зоні проведення АТО функціонують чотири мобільних госпіталю і десять передових медичних груп. Нині відпрацьована схема - поранений з "нульовою" лінії евакуюється броньованими медичними машинами до другої лінії, а далі евакуація йде за звичайним цивільним дорогах небронированными машинами (часто навіть цивільного зразка).
Чого не вистачає на передку, так це броньованих "швидких" - в армії всього кілька десятків медичних машин на базі легкоброньованого артилерійського тягача МТ-ЛБ-З, 13 британських "Саксонов" і буквально кілька санітарних варіантів БТР-4.
Так, у МТЛБ-С порівняно з МТ-ЛБ внутрішній об'єм корпусу машини істотно збільшений за рахунок висоти десантного відділення. Машина може перевозити чотирьох важко поранених в положенні лежачи на ношах, вісім легко поранених в положенні тільки сидячи або чотирьох осіб сидячи і двох лежачи. Важливо те, що бронемашина оснащена всім необхідним для надання першої медичної допомоги (медикаменти, перев'язувальні матеріали та джгути, шини для іммобілізації, кисневий інгалятор і т. д.), лебідкою довжиною троса 50 м (для витягування поранених через обстрілом ділянки місцевості) з електроприводом і п'ятьма носилками.
Екіпаж МТ-ЛБ-С становить два або три людини: командир машини, механік-водій, а при необхідності санітар-носильник. Час навантаження-розвантаження одного пораненого на ношах становить не більше однієї хвилини. Перші машини пішли в армію в 2016 р., отримали дуже позитивні відгуки. Нині маловідома приватна фірма з Василькова реалізує контракт на переобладнання 120 машин.
А ось на етапі евакуації з другої лінії не все так сумно - таблетки" УАЗ-452 досить ударними темпами замінюються на спеціалізовані санітарні автомобілі "Богдан"-2251, які за першими результатами армійської експлуатації вже доопрацьовані виробником. Є в наявності та 40 медичних варіантів "Хамві" з кунгом BURTEK B4731.
Тобто наголос "словацької фірми на Національну Гвардію цілком може бути виправданим - гвардійці принаймні поки не беруть активної участі в бойових діях, несучи службу на другої та третьої лінії оборони на Донбасі. А тут цілком може бути і місце для такого автобуса для евакуації хворих в тилові госпіталі. Хоча питання з ціною і подальшим технічним обслуговуванням (їм явно не будуть займатися "словаки") все одно залишається.