Схема місцевих виборів. Яку гру з мерами почав Зеленський

Схоже, Банкова відмовилася від прямого тиску і вибрала більш м'який сценарій своєї участі в обранні влади в регіонах

Фото: УНІАН

У черговому відео, оприлюдненому в середу, 6 травня, президент України несподівано розкритикував озвучені народним депутатом і головою партії "Слуга народу" Олександром Корнієнком заяви про намір ускладнити участь партій у місцевих виборах, запланованих на кінець жовтня цього року, — пише Depo.Ua.

Зокрема, Зеленський запевнив, що не допустить встановлення на місцевих виборах штучних барʼєрів для регіональних партій. При цьому Зеленський (або автори тексту, який він озвучив у ролику) не стримував себе в оцінках: "В окремих політичних партіях активізувався вірус, який сидить у них останні 28 років. Цей вірус називається "хитрозробленість", — сказав президент. — Розуміючи свої мізерні шанси на місцевих виборах, деякі партії намагаються змінити законодавство і встановити надумані барʼєри для регіональних партій. Таким чином старі політики хочуть, незважаючи на політичну волю жителів області, "пролізти" у місцеві органи влади. Фактично позбавити невеликі партії і безпартійних громадян можливості змінити свій регіон на краще". Гарант Конституції запевнив, що є гарантом в тому числі і конституційного права кожного громадянина бути обраним. "Тому ніяких "двох третин", чи "пʼяти відсотків", або інших "схем "не буде. Це позиція моя і партії "Слуга народу", — заявив він. А хто ж ці "хитрозроблені"?

Приводом для раптового "наїзду" президента стала заява Олександра Корнієнка про плани монобільшості внести "технічні і політичні" зміни до Виборчого кодексу щодо правил проведення місцевих виборів. Перша особа "Слуги народу" закликала міських голів взяти на себе політичну відповідальність і створити загальнонаціональну партію мерів, а не лобіювати, як зараз, свої інтереси через Асоціацію міст України (головою якої є київський міський голова Віталій Кличко).

Що ж стосується конкретних змін у Виборчий кодекс, то планувалося знизити барʼєр в 90 тис. жителів між населеними пунктами, вибори яких проводяться за пропорційною і мажоритарною системами. І головним бажанням "слуг" було привʼязати місцеві еліти до існуючих загальнодержавних партійних "монстрів" і позбавити регіональних політиків можливості спертися на партії, які реально існують тільки в одному або кількох регіонах. Зробити це мали намір через введення 5%-го загальнонаціонального барʼєра прохідності для партій і вимогу охоплення партосередками не менше 2/3 країни. Ще одна планована новація, якої вже, очевидно, не буде, — введення вимоги партійності для кандидатів у міські голови.

"У нас як гриби після дощу ростуть партії мерів. У рамках одного міста або регіону. Коли ми говоримо про такі тенденції в центральних областях країни, це ще півбіди. Але коли йдеться про прикордонні райони — всі ми розуміємо, які області маються на увазі, — то це вже може бути зовсім інша історія", — говорив в інтервʼю "Дзеркалу тижня" Корнієнко, попереджаючи про загрозу посилення сепаратизму в Україні внаслідок надмірної "самостійності" місцевих еліт. Також формальний лідер "слуг" нагадав про стан ст. 3 закону про партії, яка передбачає створення в Україні тільки загальнонаціональних партій і фактична заборона регіональних.

Але, як виявилося, реальний керівник партії влади, яким є президент Зеленський, був протилежної думки про доцільність привʼязки мерів до загальнодержавних партій.

Нагадаємо, на останніх місцевих виборах в Україні, які відбулися в 2015 р., мав місце ряд прецедентів створення "кишенькових" партій регіонального значення, які кандидати в мери використовували як трамплін для потрапляння на посаді. У цьому контексті говорили, скажімо, про партії "Довіряй справам" міських голів Харкова і Одеси, двох Геннадіїв — Кернеса і Труханова, частково про партії "Відродження" з харківським корінням тощо.

На хвилі невдоволення озвученими Корнієнком намірами "слуг" місцеві еліти замислювалися над можливістю створення нової партії, яка виражала б їхні інтереси в масштабах держави. Відповідні натяки звучали з вуст міського голови Києва. ЗМІ писали, що вже відбулися попередні консультації голів великих міст щодо можливості їх злиття в такій партії.

Але заява Зеленського, схоже, ставить під великий знак питання необхідність появи нового "Нашого краю" або чогось на кшталт "Рідного міста". Поки все залишається по-старому, і мери, й інші лідери місцевих еліт можуть спокійно готувати вже наявні під їх прапорами структури регіонального значення для участі у виборчих баталіях.

Для чого ж "слуги" виступали проти дрібних партій? Справа в тому, що за рік існування "партія центральної влади" так і не змогла створити і розвинути свої осередки, які були б хоч більш-менш впливовими на місцях. Місцеві організації "слуг" або малопомітні, або існують лише на папері, а керують ними найчастіше особи, навіть з числа нардепів-мажоритарників, які не мають впливу на ситуацію у своїх регіонах. Поки не дала очевидного ефекту і недавня спроба партії влади закріпити кураторів за областями. А треба врахувати, що, вибираючи собі місцеву владу, українці голосують не за партійний бренд, як на парламентських виборах, а за впізнавані обличчя, господарників, а не політиків. Таких людей в активі "слуг" майже немає.

Насправді у "Слуги народу" є два сценарії виступу на виборах-2020. Перший — це повторити або хоча б наблизитися до свого загальнонаціонального тріумфу річної давності. Для цього партії влади потрібні нові сенси для виборця і розкручені в регіонах фігури. Замість цього за обома напрямками проглядаються великі нулі. Дуже яскраво продемонстрували це проведені в березні цього року довибори у Верховну Раду по округу на Харківщині, де "слуги" фактично віддали перемогу представниці однієї з місцевих груп впливу Юлії Світличній.

"Кадровий ліфт" з добору кандидатів вивіз дві з половиною сотні "слуг" у депутати парламенту, після чого зупинився десь між поверхами владної будівлі. Спроба запустити його шляхом проведення наради голови Офісу президента Андрія Єрмака з головами обласних держадміністрацій (які через напівзруйновану дилетантизмом "нових облич" систему кадрових призначень в основному дуже далекі від реального впливу на свої області) схожа на імітацію діяльності дещо розгубленим центром.

Іншим сценарієм для "слуг" під місцеві вибори є включення у свою орбіту дійсно впливових "на землі" персон. А також інкорпорація своїх людей у політичні проєкти місцевого значення. "Слуга народу" може створювати потужні і помітні коаліції в місцевих радах з фракціями, які реально впливають на розклади в областях і містах. І, схоже, саме на цей план і буде робитися ставка на Банковій. Тому що реалії виключають озвучування партією влади дійсно цікавих людям смислів. Тим більше що на осінь багатьма експертами прогнозується загострення економічної кризи.

І взагалі складається враження, що керівники нинішньої влади слабо уявляють, для чого потрібні і як функціонують місцеві ради. Відмова від "плану Корнієнка" насправді може свідчити про намагання Банкової задіяти мʼякий сценарій політичного підкупу регіональних еліт. Схема така: "Ми, Київ, даємо вам можливість взяти своє у місцевих радах, а за це ви потім не створюєте нам проблем". В українських реаліях таку "високу довіру" може бути (і буде) сприйнято регіональними "князьками" як слабкість центральної влади і можливість грати у свої ігри. Тоді ми зможемо сповна зрозуміти сенс виразу "Техас мають грабувати лише техасці". Та й це ще не найгірши вірогідний наслідок.

Можемо зіткнутися з наростанням відцентрових настроїв і тенденцій, що особливо небезпечно в умовах війни на сході і взагалі перебування України в оточенні країн, принаймні частина яких має своє бачення перспективи перебування у складі нашої держави тих чи інших територій. І не факт, що завтра-післязавтра на тлі економічних проблем і непрофесіоналізму центру хтось із сусідів не запропонує місцевим елітам більш суттєві преференції, ніж здатні запропонувати "нові обличчя" з Києва. Але ці загрози, схоже, не надто турбують Банкову. Вона продовжує діяти, не передбачаючи нові виклики і прогнозуючи реакцію держави на них, а в режимі тактичного гасіння пожеж, які спалахують з гідною подиву регулярністю не тільки в Чорнобильській зоні.