Шок в Ужгородському ТЦК. Чи внесе Зеленський закон про зміни в мобілізацію

Чому реакція ТЦК на одні й ті ж викриття — різна

Результати перевірки Ужгородського ТЦК та СП, оприлюднені представником уповноваженого з прав людини на Закарпатті Андрієм Крючковим, подаються як шокуючі одкровення, хоча плюс-мінус схожу ситуацію можна знайти не тільки в Ужгороді. У жовтні минулого року інстаграм-блогерка Раміна Есхакзай опублікувала фото зі столичного розподільчого пункту на ДВРЗ. Умови, в яких там перебувають чоловіки, блогерка назвала "нелюдськими". Серед іншого вона розповіла, що людей утримують без зв’язку з рідними. У коментарях до її допису користувачі соцмереж писали, що схожий стан справ у багатьох інших центрах комплектації.

Перша реакція Київського міського ТЦК була наступною: немає підтвердження, що знімки саме зі збірного пункту на ДВРЗ, і взагалі — не треба займатися "дискредитацією". Бо насправді на "збірному пункті підтримується чистота та порядок". Нардеп-"слуга" Олександр Федієнко тоді направив депутатський запит до Міноборони, з відповіді можна зробити висновок, що даний пункт розосередили.

Реакція на скандал із Ужгородським ТЦК та СП — інша.,Фейком звіт правозахисників не називали. В ОК "Захід" навіть ініціювали спеціальну комісію для перевірки вказаних фактів та з’ясування інших правопорушень. "Усі зібрані комісією матеріали будуть скеровані до відповідних органів для надання правової оцінки та притягнення винних до відповідальності. Командування ОК "Захід" наголошує, що послідовно дотримується принципу нульової толерантності до будь-яких проявів порушень прав людини, службової недбалості чи перевищення повноважень з боку керівного складу та військовослужбовців ТЦК та СП", — запевнили військові. Чи була б такою самою відповідь, якби про неподобства заявив не омбудсмен Дмитро Лубінець, а звичайний громадянин? Відповідь — в реакції на допис згаданої блогерки.

Чим завершиться ця історія? Збірний пункт в Ужгороді косметично відремонтують, можливо, відпустять чоловіків, які у зібраному Крючковим матеріалі демонструють очевидні ознаки непридатності до служби, на час ремонту мобілізованих розосередять. Якщо Лубінець не зупиниться тільки на цій перевірці, а відправить ревізорів до інших пунктів комплектації, ремонти зроблять і там. Можуть навіть виділити гроші на нові матраци, закупити більше посуду, почати краще годувати та привести до ладу туалети. Але це не вирішить ключові проблеми з мобілізацією.

Коли депутати побачать диво-реформу від Федорова

10 січня керівник Офісу президента Кирило Буданов на нараді щодо протидії корупційним проявам у системі ТЦК та проблем СЗЧ пообіцяв ефективні рішення. За 20 днів потому президент Володимир Зеленський зустрічався з міністром оборони Михайлом Федоровим і доручив йому розібратися з "бусифікацією". Рівно місяць тому "ДС" аналізувала, якими можуть бути кроки влади для одночасного олюднення мобілізації та збільшення її ефективності. За час, який минув відтоді, жодних рішень узаконено не було. Що ж натомість? Розмови та анонси.

У першій половині березня міністр Федоров провів зустріч із членами парламентського комітету з питань безпеки, оборони та розвідки, де поділився певними пропозиціями та напрацюваннями. Депутати з президентської фракції назвали їх "цікавими та революційними", опозиціонери ж казали, що почули від міністра загальне бачення без обговорення конкретних законопроектів, які мають регулювати нові підходи. А секретар комітету Роман Костенко дав наступну характеристику ініціативам Федорова: його реформи мобілізації потребують значного фінансування, якого наразі немає. Особливо доречна ця характеристика на фоні побаченого в Ужгородському ТЦК, де на 40–60 осіб один туалет, один душ, лише три кружки та аж вісім металевих тарілок.

25 березня Федоров повідомив, що міністерство готує пакет змін в процесі мобілізації, рішення щодо самовільного залишення частини, а також окремі підходи для штурмовиків і піхотинців — щодо термінів служби та грошового забезпечення. А 2 квітня суспільство шокувала історія зі Львова, де співробітника ТЦК вбили у той час, коли він "здійснював заходи з оповіщення населення".

Отже, коли ж до парламенту внесуть диво-реформу, яка виведе мобілізацію в Україні з нинішньої скрутної ситуації? В інформаційному просторі періодично з’являються новини про нововведення, але потреби акцентувати на них немає до появи законопроекту чи цілого пакету законопроектів. Може статися, що співробітники ТЦК не займатимуться оповіщенням, цю функцію покладуть на поліцію. Замість того, щоб робити припущення, доречніше звернути увагу на заяви офіційних осіб. Так, заступник Федорова Євген Мойсюк дав зрозуміти, що реформа ТЦК — не на часі. За його словами, така реформа "складне і багаторівневе питання, яке неможливо вирішити швидкими діями. До нього потрібен системний комплексний підхід". Ще чеснішим був Буданов: поки триває війна, армії потрібні люди, "якщо люди не йдуть — їх доведеться мобілізувати". За його словами, не варто очікувати дива від зміни назви чи формату роботи ТЦК, сутність процесу залишиться тією ж.

Хто і коли внесе законопроект про зміни до мобілізації

Коли так, то хто виступить ініціатором законопроекту з непопулярними серед населення нововведеннями? Це перше питання, а друге — як ці новели Банкова збирається впроваджувати через парламент, який перебуває в глибокій політичній кризі. Якщо їх ухвалюватимуть не за скороченою процедурою, то до літа навряд чи буде хоч якийсь результат. Можна пригадати діючий закон, який ухвалили 11 квітня 2024 року. Його почали обговорювати в січні, у першому читанні прийняли 7 лютого, два місяці депутати вихолощували документ своїми поправками. Чинності він набув 18 травня 2024 року, а реальне його виконання розпочалося з червня. Умовно знадобилося півроку, і це тоді, коли Верховна Рада не перебувала в кризі, як нині.

Поза чергою узаконити зміни до мобілізації, прискорити їхнє ухвалення своїм законопроектом може президент як Головнокомандувач, але існують значні сумніви, що він стане суб’єктом законодавчої ініціативи з іміджево незручної теми. Так само він уникав відповідальності й під час відповідного процесу у 2024 році. Скоріше за все, і цього разу депутатам запропонують на розгляд урядовий законопроект, а не президентський.

Уявимо, що він з’явиться цього тижня або наступного з проханням розгляду за прискореною процедурою. В ідеалі, якщо вдасться зібрати депутатські голоси, законом ініціативи Міністерства оборони можуть стати наприкінці травня чи на початку червня, а реалізація розпочнеться восени, доколи на виконання закону уряд напрацює та ухвалить купу різних постанов.

До того часу суспільство періодично шокуватимуть історії з нападами на співробітників ТЦК, із силовою "бусифікацією", яка не є повальною, але дуже дратівливою для громадян, із викриттями корупції під час мобілізації і так далі. А уповноважені державою омбудсмени дивуватимуться, чому мобілізованих позбавляють можливості зв’язати з рідними, це ж кричуще порушення прав людини. Або як так сталося, що в одну з військових частин доправили відразу дві тисячі непридатних до військової служби. З цього факту обурюється військовий омбудсмен Ольга Решетилова.

А поки влада дуже повільно розмірковує, що і як робити з реформою ТЦК, кожен новий неоковирний випадок стає зброєю ворога у інформаційній війні проти України.