Штабні заготовки Порошенко. Ющенко, Керченський прорив-2 і кінець Путіна

Від Порошенка буде багато цікавих сюрпризів, включаючи "Керченську протоку-2" та економічний піар. А ще порохоботы обіцяють "кінець Путіну", але тільки якщо Порошенко переможе
Фото: УНІАН

З 31 грудня в Україні йде офіційна виборча кампанія. Поки тільки почалося висунення кандидатів на президентський пост, але штаби вже щосили працюють, і, поки народ був зайнятий святами і Томосом про автокефалію, встигли понапридумывать всякого різного для виборців, ну і для конкурентів.

Про найцікавіші штабних заготівлях "ДС" вирішила розповісти в серії публікацій, присвячених окремим кандидатам. Почнемо ми з Петра Порошенка.

Повернення Ющенка

У складі делегації, яка прилетіла разом з президентом Петром Порошенко в Стамбул (Константинополь) для участі в церемонії підписання Томосу, дві людини викликали здивування у журналістів: екс-президент Віктор Ющенко та міністр оборони Степан Полторак. Про Полтораке скажемо трохи пізніше, а про ролі Ющенко розповів блогер Борис Кушнірук.

"Ющенко останні два роки виконував неймовірно важливу, але непомітну для більшості громадян місію. Він за домовленістю з Петром Порошенком об'їхав всі православні церкви і вів переговори з предстоятелями православних церков щодо надання Томосу. З деякими з них він зустрічався кілька разів. Він також зустрічався з провідними західними політиками, для того щоб заручитися їх підтримкою в питанні надання Томосу. Про це майже ніхто не знав. Це була дуже корисна, в чомусь навіть безцінна дипломатична діяльність", - розповів Кушнірук. Тому, стверджує він, "Ющенко має повне моральне право вважати себе одним з головних натхненників цієї перемоги. У той же час деякі українські політики, очевидно за дорученням Путіна, їздили Православної Церкви з прямо протилежною місією".

Зараз Ющенко свою місію боротьби за Томос вже завершив, а значить, звільнився для участі в передвиборній кампанії Порошенко. Втім, його завдання буде не стільки в тому, щоб розхвалювати гідності Порошенко, скільки в тому, щоб розповідати виборцям про те, як боролася проти отримання Томосу і проти вступу України в НАТО Юлія Тимошенко.

Власне, він вже почав це робити. 5 січня в інтерв'ю телеканалу "Прямий" Ющенко заявив, що за часів його президентства процесу надання Томосу про автокефалію Української помісної церкви перешкоджала тодішній прем'єр Тимошенко. Зокрема, за словами Ющенка, вона обговорювала питання створення Української помісної церкви з патріархом Єрусалимським і говорила йому, щоб "він не поспішав".

Звичайно, Ющенко - стараннями тієї ж Тимошенко - зараз не найпопулярніший політик в Україні. Але його свідоцтва як безпосереднього учасника найважливіших переговорів про Томосі і про НАТО можуть бути переконливими для чималої частини патріотичного електорату. А для Порошенка дуже важливо відштовхнути від Тимошенко саме цей електорат.

Керченська протока-2

"ДС" вже писала про те, що секретар РНБО Олександр Турчинов анонсував ще одну спробу проходу українських військових кораблів через Керченську протоку. І що спроба ця, за неофіційною інформацією, готується на середину січня, причому супроводжувати українські кораблі з Одеси до Керченського мосту будуть три бойових кораблі США, Великобританії і Туреччини, а серед членів українських екіпажів будуть спостерігачі з Німеччини і Франції. "Лінія оборони" підтверджує, що обіцяний Турчиновим захід катерів ВМС України в акваторію Азовського моря через Керченську протоку має відбутися днями.

7 січня в румунський порт Констанца вже прибув десантний корабель ВМС США USS Форт McHenry. Планується, що 10 грудня він покине Констанцу, до нього приєднається фрегат ВМС Румунії ROS Regele Ferdinand для серії навчань в румунських і міжнародних водах Чорного моря. "Транзит USS Форт McHenry в Чорне море підтверджує нашу колективну рішучість забезпечити безпеку Чорного моря і зміцнює наші міцні відносини з нашими союзниками і партнерами в регіоні", - заявила командувач шостим оперативним флотом ВМС США віце-адмірал Ліза Франчетті.

На борту 190-метрового корабля можуть розміщуватися близько 500 американських морпіхів, також судно забезпечене доковой камерою для п'яти транспортних катерів на повітряній подушці, призначених для висадки морської піхоти і бойової техніки. Крім цього, корабель оснащений зенітною артилерією і ракетною зброєю.

Раніше Великобританія відправила свій корабель-розвідник HMS Echo в підтримку України в акваторію Чорного моря. 19 грудня він прибув в Одесу, 23 грудня зайшов в Констанцу, 29 грудня - грузинського Батумі, 2 січня - у Стамбул, звідки відбув 6 січня. Подальший його маршрут не розголошується, але не виключено, що про нього знає Степан Полторак, який якраз в ті дні побував у Стамбулі (крім присутності на підписання Томосу) мав можливість обговорити майбутні події з турецькою стороною, яка, нагадаємо, теж повинна взяти в них участь.

Економічні сюрпризи

"А тепер давайте порівняємо переговори Порошенка з Меркель і Макроном за напрямом їхніх спостерігачів на українські плавзасоби, резолюцію ООН, яка, по суті, легалізує міжнародні операції з підтримання України в Азово-Чорноморському регіоні, недавні разведполеты американських і британських літаків-розвідників у районі Криму з наближенням до зони конфлікту плавучого форпосту дядечки Сема. Зіставили? І добре, бо буде цікаво", - коментує блогер Helgi Sharp.

Втім, за його інсайдерської інформації, у час, що залишився перед виборами час буде і багато інших цікавих сюрпризів від Порошенка. Включаючи економічні кроки і навіть swift advance (швидке просування) в Європу.

"От що я вам скажу... Порошенко пішов ва-банк, і Томос - тільки початок його танкового походу за Україну. У найближчі три місяці ви побачите ще багато цікавого, на тлі чого його конкуренти будуть виглядати блідими тінями на клоунських підмостках передвиборчого шапіто. І це, до речі, стосується певних економічних кроків, які (буду чесним - заради піару) дотримувалися до останніх перед виборами місяців. Навіть не знаю, чим його конкуренти зможуть перебити цей танковий swift advance в Європу - знову будуть юзати Мальдіви, Липецьк і офшори? Та й нехай нам своє робити", - зазначив блогер.

Кінець Путіну

Втім, є у команди Порошенка та заготовки чисто психологічного характеру. Ефективність подібних заманух для виборців не варто недооцінювати - згадаймо, як у травні 2014-го спрацювала простацька, на перший погляд, ідея, вкинута в маси: оберемо Порошенко в першому ж турі - і заощадимо три тижні часу для звільнення Донбасу та заодно купу грошей для армії. Зараз та ж ідея отримала нове обґрунтування: оберемо Порошенко в першому ж турі (31 березня 2019 р.) - і Путіну прийде кінець.

Блогер Василь Бойко стверджує: "Вже на вищому політичному рівні ходять чутки. Якщо Порошенко обирають на другий президентський термін 2019-2024, то в такому разі - Путіна як "страшилку" ліквідують свої ж спецслужби. Так як він вже відіграв свою роль і все програв. На Росії поставлять нового президента, який вже буде йти на поступки Заходу і повертатися в міжнародне право. А це і повернення окупованих територій і виплати багатомільярдних контрибуцій. 31 березня 2019 р. - остання битва імперської Росії за своє право бути Імперією. І остання битва для Путіна. Ставки дуже високі. Прошу всіх громадян України поставитися до виборів Президента України 31.03.2019 - дуже серйозно. Помилки нам вже ніхто не пробачить. На кону вся Україна і наше Майбутнє".

А твитторец PastorKopf вже навіть запустив голосовалку про долю ВВХ (Володимира Володимировича Х-ла, тобто Путіна): "Переживе ВВХ 2 квітня 2019 р., коли Порох піде на другий термін?" До речі, 70% опитаних відповідають, що не переживе.

Ще один варіант тієї ж ідеї: оберемо Порошенко - і прийде кінець Московської імперії. "Упевнений, що навіть самі упоротые в рахе починають на рівні підкірки розуміти, що другого терміну Порошенко раха може не пережити. Принаймні їхній звичний устрій може впасти, якщо не сама недоимперия. Уявіть на що вони готові піти, щоб цього не сталося", - пояснює твитторец Homer.

Ну а блогер Олег Леусенко знайшов переконливе доказ у російського шовіністичного військового експерта Ель-Мюридів (Анатолія Несмияна), який згідно з українським Томосом констатує нові реалії, які настали для Росії в 2018 р.: "Від санкцій і тиску Захід саме у 18 році перейшов до проведення якісно іншої політики - блокадній і облогової... В цьому сенсі стратегічно путінський режим вже зазнав поразки, - за нього взялися всерйоз і вже без дурнів. По суті, саме 18 рік став роком, коли об'єднаний Захід при всіх своїх внутрішніх розбіжностях прийшов до консенсусу по відношенню до путінського режиму... як саме буде розвиватися стратегія блокади Росії, стане зрозуміло в цьому і, мабуть, наступного року. Поки ми бачимо лише контури процесу. Але абсолютно точно можна сказати, що у 18 році точка неповернення була пройдена... І вже якщо Захід запускає незворотні процеси - це означає перехід у якісно інший стан у відносинах з путінським режимом. "Томос" в цьому випадку - просто окремий випадок загальної стратегії. Одне з багатьох рішень, які формують щільну і максимально жорстку блокаду, вибудовується навколо путінського режиму в Росії. Мета блокади - максимально виснажити противника перед коротким, але дієвим штурмом (або взагалі не доводити до нього, дочекавшись білого прапора)".

Чим більше буде подібних панічних публікацій у російській блогосфері - тим правдоподібніше будуть звучати оповідання українських блогерів про те, що перемога близька - потрібно лише проголосувати за Порошенка.