Швидкий мир на Донбасі. Чому це найгірший сценарій для України
Зараз усі почали говорити про мир і про те, що у нас з'явилося вікно можливостей для швидкого врегулювання конфлікту на Донбасі. Завищені очікування і піар на мирі створюють дуже складний фон для розуміння того, що насправді потрібно Україні, аби після настання миру не увійти у реальний громадянський конфлікт.
Хочу почати не з України, а з аналогічних історій у світі. За останні роки було три умовно-позитивних кейси з врегулювання схожих конфліктів. Це Ірландія, Колумбія та Хорватія. Що спільного у вирішенні цих конфліктів? Мир будувався на двох ключових речах: на дуже довгому багаторічному діалозі і на відчутті справедливості (правди). У нас немає ні першого, ні другого. Особливо я боюся того, що зараз хочуть застосувати дуже швидкі рішення, до яких ми не готові.
Давайте уявимо собі, що завтра буде підписаний умовний мирний договір, а про це багато говориться. До цього частково готові окуповані території, однак до цього взагалі не готові неокуповані території. Ми можемо отримати колосальну проблему всередині країни. Петро Порошенко програвав інформаційну війну по Донбасу, у тому числі і через те, що не запропонував свій план дій, який би він піарив не лише на Заході, але й всередині країни. Зараз є велика загроза того, що Володимир Зеленський може наступити на ті самі граблі. Проста апеляція до Мінська, на жаль, нічого не дас. Аморфні речі "продаються" тільки у короткостроковій перспективі. Більше того, це не має бути план Зеленського - це має бути план групи людей, який підтримує діюча влада і нав'язує Заходу та українцям.
Я щиро вважаю, що цей мир буде найстрашнішим для нас і для ЄС. Амністія, поява бойовиків у Києві, Полтаві чи Вінниці не зможе не викликати різкого невдоволення. Перекоси в фінансуванні відновлення Донбасу, створення корупційних схем і легалізація федералістських запитів породить нові конфлікти. На жаль, без довгого і нудного діалогу про майбутнє при поверненні цих територій ми можемо отримати достатньо серйозну загрозу тероризму в центрі та на заході. І головним джерелом фінансування цього тероризму стане саме Росія.
Росіяни не змінили ні тактики, ні стратегії. Їм потрібна слабка країна, яку вони будуть називати fail state. Заява Путіна про кінець лібералізму - це не просто заява. Це його глибоке переконання, що всіх у цьому світі можна купити. Цією заявою він сказав, насамперед європейцям: "Давайте торгуватися", і він впевнений, що ЄС піде на ці торги.
Зараз є всього два варіанти розвитку: дотиснути Україну і змусити її піти на мир в обмін на умовні 20 млрд на оновлення Донбасу із майбутніми конфліктами безпосередньо на кордоні з ЄС, або ж дотиснути Росію і призупинити конфлікт на сході і увійти в дуже довгий переговорний процес. Причому цей процес треба починати тільки після зупинки вогню. Тому, коли ми говоримо про мир, я завжди згадую Декрет про мир Володимира Леніна: після його підписання загинуло щонайменше 5 мільйонів людей.
Текст виступу, виголошеного на конференції What policy environment and institutional framework for a successful reintegration of the Donbas region? (13 липня, Європейський університет в Італії (Флоренція)
