• USD 27.6
  • EUR 33.5
  • GBP 39
Спецпроєкти

Ножем у спину. Чому деякі ветерани АТО стають вбивцями

В країні досі немає єдиної програми реабілітації учасників антитерористичної операції
Реклама на dsnews.ua

Від редакції. У суботу в Києві чоловік зарізав іншого через зауваження у свою адресу — він намагався пройти в автобус без черги. Чоловік зайшов в найближчий магазин, купив ніж, повернувся на зупинку і вдарив свого опонента. Той помер на місці злочину. Загиблим виявився шеф-кухар одеського ресторану Руслан Юрченко, вбивцею — військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, який служив на Донбасі. "Це наслідки війни, до яких сліпо держава", — заявив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.

Мова про посттравматичному розладі (ПТРС), з яким держава на четвертому році війни так і не почало системну боротьбу. Дійсно боєць, серед білого дня зарізав молодого чоловіка за резонне зауваження, страждав від ПТРС або ж у вбивства була інша причина, поки невідомо. Але цей жахливий випадок знову гостро поставив питання про те, чому людям, воюючим в зоні АТО, складно повернутися до мирного життя. І хто винен, що військові, які повернулися з фронту, стають вбивцями або вбивають себе самі.

"ДС" неодноразово писала про причини і проявах ПТРС, про відсутність державної програми по реабілітації військових. Однак ніяких серйозних кроків держава досі не зробив. Незважаючи на те, що цей текст написаний ще в червні минулого року, актуальності проблема не втратила. Навпаки, вбивство кухаря на зупинці громадського транспорту свідчить про те, що ситуація може прийняти куди більш загрозливі масштаби.

"Хоча війна ставить, бути може, метою спокій, але вона безсумнівне зло", — писав давньокитайський філософ Лао Цзи. За станом на червень 2017 р. з початку військової агресії Росії проти України на Донбасі загинули 2 696 українських військових. Всього ж в АТО вже взяли участь 280 тис. осіб. Таку інформацію оприлюднив нещодавно міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. За статистикою 90-95% учасників бойових дій мають медичні (пов'язані з нервовою системою) і соціальні проблеми, а у третини діагностується посттравматичний синдром, результатом якого нерідко бувають самогубства. За словами Авакова, на початок червня 2017 р. в Україні вже зареєстровано близько 500 випадків суїцидів учасників АТО. Однак ця цифра може бути значно вищою, оскільки в деяких випадках загибель ветеранів АТО не кваліфікується як суїцид.

Професор, доктор медичних наук, завідувач відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" Логановський Костянтин зазначає, що частота суїцидів серед бійців АТО на порядок вище, ніж в цілому в Україні.

"У порівнянні з рівнем суїцидів серед мирного населення частота самогубств серед ветеранів вище в 8,4 рази — 178,57 випадку на 100 тис. військових проти 21,2 випадку на 100 тис. цивільного населення", — зазначає Логановський.

При цьому немає достовірної інформації про "прихованих самогубства", наприклад, цілеспрямованих автокатастрофах з метою вчинення суїциду.

Реклама на dsnews.ua

Основна причина самогубств учасників АТО — посттравматичний синдром (ПТСР).

Психіатр, завідувач кафедри психології та суспільно-гуманітарних дисциплін у МАУП Сергій Вишниченко зазначає, що багато ветеранів АТО, повернувшись до мирного життя, відчувають розчарування, хто проявляє агресивність до тих, хто не служив на фронті, хто сумнівається в правильності своїх власних рішень. При цьому люди, які пішли в АТО добровольцями, значно менш схильні до змін психіки, ніж мобілізовані за покликом. За словами Вишниченко, за час проведення АТО значно зросла частота проявів психічних розладів.

"На жаль, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, часто страждають від наркологічних проблем, зокрема алкоголю", — каже психіатр.

На сьогодні в країні діє безліч установ, в яких допомагають людям, які прийшли з війни з посттравматичним синдромом. Це та відомчі установи МВС і Міноборони, і волонтерські ініціативи. Єдиної державної програми допомоги реабілітації постраждалих від ПТСР в країні досі немає, але глава МВС в минулу п'ятницю анонсував презентацію міністерством таких проектів.

"Це комплексна програма, яка має державне значення", — каже Аваков.

Професор Костянтин Логановський виділяє три етапи роботи з учасниками АТО.

"По-перше, контроль на допуск до бойових дії з точки зору стану психічного здоров'я, зловживання психоактивними речовинами, а головне — суїцидального мислення та поведінки. По-друге, постійний моніторинг стану психічного здоров'я. По-третє, лікування та реабілітація", — стверджує професор.

Найчастіше психічні та психологічні проблеми у учасників АТО діагностують після того, як вони з тих чи інших причин (травми, хронічні хвороби) потрапляють на лікарняне ліжко. Незалежно від того, в яке відділення госпіталізований пацієнт, він обов'язково проходить огляд у психолога і психіатра. Що ж стосується ветеранів, у яких немає фізичних травм, то вони за психологічною допомогою не поспішають.

"Як правило, вони намагаються не потрапляти у поле зору ні психологів, ні психіатрів", — говорить Вишниченко.

Однак в основі надання допомоги при ПТСР лежить саме психотерапія, тоді як медикаментозне лікування має допоміжне значення.

Одне з головних завдань у питанні лікування ПТСР, а значить, і відвернення суїцидів серед ветеранів, — зміна ставлення до психологів і психотерапевтів. Надто вже живучий стереотип про те, що візит до психолога — це демонстрація слабкості. Між тим таке переконання лише шкодить, посилюючи проблему.

Крім того, у підмога до психологічної реабілітації повинна бути налагоджена робота і соціальних програм, зокрема, допомога у працевлаштуванні ветеранів. Буквально днями Кабмін затвердив порядок організації соціальної і професійної адаптації учасників АТО. Вона, зокрема, передбачає створення механізмів відновлення професійних навичок учасників АТО, право на освіту впродовж життя, а також комплекс заходів щодо підвищення конкурентоспроможності ветеранів на ринку праці.

Комплексний підхід до реабілітації ветеранів — це не тільки шанс поліпшити якість їх життя, але й у прямому розумінні шлях до порятунку людських життів. Причому фахівці підкреслюють: уважно спостерігаючи за ветераном, які повернулися з фронту, можна помітити ознаки ПТСР та суїцидальної поведінки.

Що таке ПТСР

Вперше психологічні зміни в людей, які пережили ту чи іншу екстремальну ситуацію, були описані Якобом Мендесом Та Костою у 1871 р. у солдатів під час Громадянської війни в Америці і було названо "синдромом солдатського серця". У 1941-му американський психоаналітик і антрополог Абрам Кардинер назвав це явище "хронічним військовим неврозом". Він вперше дав комплексне опис симптоматики: збудливість і дратівливість; нестримний тип реагування на раптові подразники; фіксація на обставинах травматичної події; відхід від реальності; схильність до некерованим агресивних реакцій. У 1980-му синдром отримав назву "посттравматичного стресового розладу" і став класифікуватися як самостійний синдром.

У сучасній науці серед основних симптомів ПТСР виділяють повторні, нав'язливі спогади про події (травмуючу подія переживається знову і знову, повторювані тривожні сновидіння, психологічний дистрес під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників (реакція жертв нацистських концентраційних таборів на вигляд свастики), втрата інтересу до значущим раніше видів діяльності або участі в них, відчуття відгородженості від оточуючих, звуження діапазону афективних реакцій (поганий настрій, постійне невдоволення собою і оточуючими, дратівливість, апатія, втрата інтересу до навколишньої дійсності), нездатність орієнтуватися на довготривалу життєву перспективу (відчуття "безперспективного майбутнього"), дратівливість і спалахи гніву.

    Реклама на dsnews.ua