"Слуга" Потураєв стверджує, що законопроєкт "Про медіа" не містить загроз цензури
Проєкт закону "Про медіа" №2693-д не містить загроз для медіа і не розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення
"Цей законопроєкт не містить загроз для медіа. Він містить абсолютно конкретний перелік обмежень, які знаходяться в 36-й статті цього закону. Вона проста, в ній всього 12 пунктів. Вони абсолютно чіткі, прозорі і зрозумілі. Більш того, ці обмеження фактично зібрані нами з уже ухваленого та чинного законодавства. Нічого нового в цих обмеженнях немає. Вони аж ніяк не створюють загрози цензури, тиску на медіа. Більш того, значна частина українських медіа — таких як телебачення, радіомовлення, друковані ЗМІ — вже й так працюють з урахуванням таких тематичних обмежень", — пояснив нардеп.
Він зазначив, що новим є розділ про російську агресію, який з'явився, оскільки в Україні йде війна і треба захищати інформаційний простір. Його поява пов'язана з тим, щоб через регулятора більш ретельно вивчати питання власності медіа, прозорості їх фінансування.
У той же час Потураєв назвав "дивним міфом" твердження, що Національна рада, відповідно до законопроєкту, отримує якісь додаткові повноваження.
"Що стосується інструментів регулятора, то, навпаки, закон зробив їх набагато ліберальнішими і гнучкішими, оскільки поява, зокрема, такого засобу реагування, як припис, дозволить зробити політику регулятора і його стосунки з медіа значно демократичнішими і прозорішими", — зазначив нардеп.
Потураєв пояснив, що припис — це інформативний інструмент, коли помічено якесь порушення, і якщо медіа це порушення виправляє, то це розпорядження анулюється, а накопичуються лише невиконані приписи.
"Якщо якесь медіа порушує законодавство і не виконує приписів, тільки тоді вони починають накопичуватися. І тільки після накопичення певної кількості приписів регулятор може вдатися до більш жорстких санкцій, а саме: до штрафів, які, до речі, можуть бути оскаржені в суді, а потім і до позбавлення ліцензій та заборони на поширення інформації, які також можуть бути оскаржені в суді. І ці механізми прописані в законі. Тому регулятор не є ніяким каральним або репресивним органом, а лише стоїть на сторожі інтересів суспільства і української держави", — підкреслив глава гуманітарного комітету.
