Закреслити Росію. Чому Захід не втомлюється від України

До американців та європейців починає приходити усвідомлення того факту, що мирне співіснування з Росією взагалі неможливе

Сотні людей зібралися в манхеттенському парку Вашингтон-сквер, щоб засудити російське вторгнення та продемонструвати свою підтримку Україні / Getty Images

У свідомості країн Заходу стався перелом. Хороший для нас і поганий для Росії. Можна було побоюватись, що Захід втомиться від України. Але цього не сталося, а навпаки, Захід уперше став сприймати нас своєю невід'ємною частиною.

Два соцопитування

Про перелом, що стався у США, розповіла 12 березня The New York Times. "Ще рік тому багато американців не знали, як їм ставитися до України, якщо вони взагалі щось про неї знали. Третина респондентів не змогли сказати, дружня вона чи недружня щодо США. Вже ні. Сталася вражаюча — хоча, можливо, і не дивна зміна після вторгнення Росії: переважна більшість американців тепер вважають Україну дружньою країною. У новому опитуванні YouGov 81% американців кажуть, що Україна є або дружньою, або союзною, і ця цифра повторює або навіть перевершує результати багатьох давніх союзників США, таких як Франція чи Японія. Тільки Великобританія, Канада та Австралія отримали більш позитивні оцінки респондентів.

І ще. Майже 70% американців тепер вважають Росію ворогом — більше, ніж будь-яку іншу країну в опитуванні, включаючи Північну Корею та Іран.

Про перелом у свідомості європейців розповів Французький інститут громадської думки (IFOP). 3-7 березня він провів масштабне опитування мешканців Німеччини, Франції, Італії та Польщі (на ці країни припадає близько 55% від населення Євросоюзу). Наведемо деякі запитання та відповіді.

Ви особисто хорошої чи поганої думки про Україну? про Росію? Гарної думки про Україну – 84%, про Росію – 16%.

Ви особисто схвалюєте чи не схвалюєте економічні та фінансові санкції, запроваджені європейськими країнами проти Росії? Схвалюю – 79%, не схвалюю – 14%.

Ви особисто схвалюєте чи не схвалюєте постачання зброї до України європейськими країнами? Схвалюю – 67%, не схваляю – 24%.

Ви особисто за чи проти кандидатури України на вступ до Євросоюзу? За – 71%, проти – 29%.

Ви особисто за чи проти вступу України до Євросоюзу? За – 71%, проти – 29%. Тут уже питання було не про кандидатство, а про членство, але рівень підтримки виявився таким самим. Тобто переважна більшість європейців готова не просто прийняти нас до ЄС, але прийняти одразу, без жодних "випробувальних термінів".

Три переломні фактори

Першим чинником, який зрушив суспільну свідомість на Заході, стало, мабуть, співчуття до України — невинної жертви раптового нападу ґвалтівника-психопата.

Втім, цей фактор, мабуть, міг би досить швидко згаснути. Серця черствіють і звикають до трагічних новин.

Але у Путіна не вийшов бліцкриг, і він почав зривати свою злість на мирному населенні, вдаючись до масованих бомбардувань та обстрілу житлових кварталів, лікарень, пологових будинків. Дедалі жахливіші руйнування в українських містах — це те, чим Путін сподівається зламати наш опір. Але цим же він домігся того, що увага західних медіа до російсько-української війни не слабшає, а негативне ставлення до Росії та росіян зашкалює. Так, у неділю, 13 березня, у Берліні на антиросійський мітинг вийшли понад 100 тисяч людей.

Саме тому західні компанії одна за одною біжать із Росії — тут справа навіть не в санкціях, а в тому, що гроші пахнуть. Якщо гроші заробляються в Росії, вони пахнуть кров'ю українців, і це дуже брудна пляма на іміджі будь-якої компанії. З огляду на це втеча західних компаній із Росії стала повальною.

Другим фактором стало здивування та захоплення. Попри песимістичні прогнози західних військових експертів, Україна змогла чинити серйозний опір агресору. Нам пророкували капітуляцію за три дні, проте ми тримаємося вже третій тиждень. Ворожий наступ захлинається, а де-не-де ми змусили ворога відступити. Наші військові на всіх рівнях (від головнокомандувача до солдата) показали чудові вміння вести війну та знищувати ворога.

Не секрет, що Захід раніше сумнівався у нашій єдності. І для таких сумнівів, напевно, були підстави. Але Путін допоміг нам згуртуватися та власноруч знищив проросійський вектор в українській політиці. Цей вектор не просто втратив підтримку — у прямому сенсі йому б'ють пику всі українці, в т.ч. російськомовні.

Коротше, якщо раніше Захід був упевнений у нашій слабкості, то тепер він відкриває собі нашу силу. Відкриває з кожним днем нашого спротиву.

Нарешті, третій фактор – це антипатія до Росії. Антипатія у всіх її проявах: страх, ненависть, бридливість.

Якийсь час у поведінці Заходу домінувало бажання уникнути війни з Росією. Але поступово на перший план виходить інший мотив: бажання Росію знищити. Наразі йдеться про знищення двома способами: по-перше, шляхом економічної війни, по-друге, шляхом допомоги Україні фінансами та озброєннями. Зрозуміло, нам цього мало, але і на Заході громадська думка постійно тисне на свої уряди, і це призводить до того, що обсяги допомоги нам дедалі більше зростають.

Фактично можна говорити про глобальну зміну парадигми. Раніше для Заходу пріоритетом було мирне співіснування. Але зараз починає приходити усвідомлення того факту, що мирне співіснування з Росією взагалі неможливе, бо Росія — це екзистенційна загроза, глобальне зло. Тому слабо віриться у можливість якогось компромісу у просторі та в часі. І зовсім не віриться в те, що Путін дотримуватиметься якихось домовленостей, якщо їх буде досягнуто.

Звісно, це не означає, що з Росією буде покінчено за один день. Процес займе деякий час. Але ми протримаємось — ми не маємо іншого вибору.