Соціологія на експорт. В чому Тимошенко намагається переконати Захід
Стимулювало чимось оточення Юлії Тимошенко соціологів з КМІС під час їх останнього дослідження настроїв українських виборців, достеменно довести в принципі неможливо. Однак цілком очевидним є факт того, що відразу після оприлюднення цього соцопитування і політики "Батьківщини", і партійні політтехнологи раптом як по одній команді стали активно тиражувати нові рейтингові дані, трактуючи їх у суто переможному і максимально вигідному для свого лідера ключі. Правда, робити це було дуже легко і вільно цифри говорили самі за себе.
Так чи інакше, але ця соціологія КМІС, демонструє хорошу електоральну динаміку особисто Тимошенко і її партії, отримані гучні відсотки вже стали своєрідною відправною точкою всієї передвиборної кампанії головної конкурентки Петра Порошенка. Причому центральні її "цифрові" меседжі розраховані не лише на українського споживача, але й орієнтовані на експорт. Тобто в надії заручитися на виборах-2019 необхідною підтримкою, насамперед, з боку західних партнерів.
Закріплення лідерського статусу
Власне, беззастережне перше місце в майбутній президентській гонці лідера "Батьківщини" є ключовим гаслом у виконанні команди Тимошенко щодо поточних результатів опитування КМІС. Більш того, педалювання цієї тези універсально у своїй ефективності і для внутрішнього, і для зовнішньої аудиторії чисто психологічно. Разом із звичайними виборцями починають звикати з думкою про неминучість прийдешнього тимошенківського президентства багато представників нашого політикуму, що спонукає їх шикуватися в чергу на важливі співбесіди власному політичному майбутньому якщо не з самою Юлією Володимирівною, то хоча б з її ближнім колом.
Провідні американські та європейські політики, ознайомившись з озвученими відсотковими показниками електоральної підтримки Тимошенко, також значно охочіше підуть на контакти з нею і її соратниками, особливо коли є в наявності непогана кредитна історія колишніх відносин. А вона напрацьована багаторічними дипломатичними зусиллями нинішніх нардепів від "Батьківщини", а в минулому - екс-віце-прем'єра з міжнародних справ Григорія Немирі і колишнього глави МЗС Бориса Тарасюка.
Тим більше що на свіжі зустрічі активно напрошується сама екс-прем'єр, як це, між іншим, вже відбулося під час її недавніх закордонних поїздок і на молитовний сніданок у Вашингтон, і на конференцію до Мюнхена з питань міжнародної безпеки, що завершилися цілком на мажорній для Тимошенко ноті. І це у неї на руках ще не було вражаючою соціології про відрив на цілих 9% від найближчого переслідувача, так що прийдешні її вояжі в західні столиці обов'язково будуть упаковані в цю красиву рейтингову обгортку.
Позиціонування Порошенко "кульгавою качкою"
Другий меседж політтехнологів "Батьківщини", жонглюють цифрами від КМІС, спрямований виключно проти основного конкурента в особі Петра Олексійовича. Його зміст абсолютно простий - він обумовлений суто механічним розташуванням Порошенко в цьому рейтингу на четвертій позиції, хоча ще у вересні 2017-го той же КМІС присуджував йому "золото". Дану інформацію всі недоброзичливці Банковій почали активно розкручувати спочатку як несподіванка і сенсацію, а потім пробуючи вже викрутити її в бік якоїсь констатації факту.
І на цій логіці базуються всілякі міркування команди Тимошенко, спрямовані в тому числі і за межі країни. Починаючи від нібито зафіксованого авторитетною соціологічною фірмою крутого рейтингового піку Порошенко (при цьому закриваються очі на всі об'єктивні претензії до коректності самого опитувальника, який неабияк розмив отриманий результат рейтингу цього конкретного політика). І закінчуючи припущенням, штучно превращаемым практично в аксіому, що чинному главі держави другий президентський термін вже й не світить в принципі. Тому, мовляв, потрібно всім, кому слід, відверто поспішити з відмовою від ставки на горезвісну "кульгаву качку".
Втім, нав'язати таку думку колективного Заходу виключно одним поллстерским дослідженням навряд чи вдасться. Для фіксації реальних тенденцій у передвиборній Україні потрібна ціла серія альтернативних соцопитувань, і лише тоді схожі цифри стануть по-справжньому враховуватися в Брюсселі і Вашингтоні. Таким чином, боротьба за уми західних політиків з допомогою вимірів електоральної популярності кандидатів в українські президенти тільки починається, але і в США, і в ЄС будуть дійсно дуже уважно спостерігати за перипетіями цього рейтингового змагання.
Фактор неудобоваримого Ляшко
Нарешті, ще однією політтехнологічної знахідкою штабістів з Турівської, подверстанной під озвучені дані КМІС, стала проекція другого туру президентських виборів-2019, де суперником Тимошенко виступає вже не Порошенко, а Олег Ляшко. Безумовно, такий варіант дуже тішить самолюбство і амбіції головного "радикала" країни, який тут же заговорив в дусі "коли я стану президентом, то...". Однак ні для кого не секрет, що такий епатажний спаринг-партнер не просто зручний для Тимошенко, він, по суті, взагалі ідеальний, причому з якої сторони на цю композицію не подивися.
В тому числі це стосується міжнародного сприйняття майбутньої виборчої гонки в Україні, де в цьому гіпотетичному випадку симпатії американців і європейців явно будуть не на боці Ляшко. Адже вони небезпідставно вважають його схильним до надмірної соціальної демагогії, тому занадто непередбачуваним і навіть абсолютно неоковирним. На тлі лідера Радикальної партії будь-яка західна критика Тимошенко повністю меркне, так що Захід при таких розкладах поставить на неї просто від банальної безвиході.
До речі, кандидатура Ляшко в якості головного конкурента цілком підходить і для Порошенка, про що явно вже призадумывались президентські політтехнологи. Тобто не рівна година, коли сприяти виходу головного "радикала" у другий тур в розрахунку на "легку прогулянку" своїх шефів стануть одночасно і на Банковій, і на Турівській. Тим самим повністю убезпечивши Ляшко від нанесення по ньому будь-яких іміджевих ударів зі свого боку. І в таких комфортних умовах рейтинг Олега Валерійовича буде справді рости як на дріжджах, виводячи його РПУ на нові політичні горизонти якраз напередодні парламентських виборів, наступних відразу за президентською гонкою.
Хто і за скільки лобіює інтереси Тимошенко в США
Згідно з недавно представленим контрактом в департамент юстиції США Юлія Тимошенко найняла в якості офіційного лобіста своїх інтересів у Вашингтоні Баррі Беннета. Цей досить відомий американський політтехнолог був у 2016 р. старшим радником президентської кампанії Дональда Трампа, а в 2004-му співпрацював з ще одним президентом США від республіканців - Джорджем Бушем-молодшим, будучи директором з комунікацій 30-го саміту G8 в американському курорті Сі-Айленд.
Сам Беннет пояснив агентству Bloomberg, що вважає Тимошенко реформатором, якого підтримує Захід, і його компанія Avenue Global Strategies LLC уявляє її не як лідера партії "Батьківщина", а в якості окремої особистості. У підсумку Тимошенко будуть організовані всі її поїздки в США для зустрічей з американськими політичними лідерами, включаючи контакти з членами адміністрації Трампа і Конгресу, крім того нададуть їй послуги щодо піару і стратегічного консультування.
За весь пакет, як записано в контракті, компанія Беннета буде отримувати щомісячно $65 тис. Між іншим, замовником лобістських послуг для Тимошенко, яка і буде за все розплачуватися, стала не вона сама, а фірма Two Paths LLC, зареєстрована також в Америці.
