• USD 39.2
  • EUR 42.4
  • GBP 49.6
Спецпроєкти

"Стіна" на кордоні. Чи зможуть українські прикордонники зупинити російське вторгнення

Загострення ситуації на російсько-українському кордоні, що пов'язане з посиленням угруповання російських військ, змусило суспільство згадати про напівзабутий проєкт "Стіна" — зміцнення кордону як такого

Державна прикордонна служба України
Державна прикордонна служба України
Реклама на dsnews.ua

Днями про хід реалізації проєкту розповів голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко.

На початок російської агресії в Криму і війни на Донбасі навесні 2014-го Прикордонна служба із збройного формування перетворювалася в службу європейського зразка — у прикордонників практично повністю забрали важке піхотне озброєння і бронетехніку. Але головною проблемою стало навіть не відсутність озброєння — не була проведена делімітація кордону з Росією, не вистачало технічних засобів, а робота прикордонників полягала в патрулюванні нарядами і організації спостережних пунктів. Все це було малоефективно як проти нелегальної міграції, так і незаконного переміщення вантажів.

Такий стан речей дозволив незаконним збройним формуванням у Донецькій і Луганській областях практично без проблем отримувати з Росії зброю, боєприпаси і "добровольців". Уже влітку 2014-го були спроби почати інженерне забезпечення умовного кордону — тодішній глава Донецької ОДА Сергій Тарута на власні гроші став копати протитанковий рів. "Ми з братом на вихідних за власні кошти вирили рів шириною чотири метри, уздовж всієї ділянки кордону", — заявив тоді Тарута. Але практичного значення ця ініціатива, по суті, не мала.

У 2015-му з подачі прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка був запущений масштабний проєкт — планувалося серйозно зміцнити сухопутний і морський кордони України з Росією, адміністративний кордон континентальної України з Кримом, а також придністровський сегмент кордону з Молдовою. В цілому — майже 2200 км.

На ці роботи планувалося виділити до 2020-го 4,19 млрд грн (близько $143 млн), потім сума була зменшена до 2,5 млрд грн (близько $90 млн). У графік не вклалися і станом на початок травня 2021-го облаштовано всього близько 400 км протитанкового рову, 330 км рокадної дороги, 70 км колючого дроту і 100 км металевого паркану.

Темпи робіт, звичайно, дуже повільні — ще чотири роки тому прикордонники звітували про те, що облаштували 273 км протитанкового рову, 47 км контрольно-слідової смуги, 83 км загороджень і 153 км рокадних доріг.

При цьому нині Дейнеко заявляє, що роботи близькі до завершення тільки в Харківській області, в Чернігівській вони знаходяться в стадії роботи, а в Сумській ще навіть не починалися (грошей вистачило тільки на початок проєктно-вишукувальних робіт). Причому нічого не говориться про Луганську область, де загроза флангового удару російських військ дуже велика, і де організовувати оборону потрібно в першу чергу.

Реклама на dsnews.ua

Низькі темпи реалізації проєкту, очевидно, пов'язані з відсутністю бюджетного фінансування — мабуть, державні мужі вважають, що "Велике будівництво" набагато важливіше зміцнення кордону з державою-агресором.

При цьому дуже примітивно представляти проєкт "Стіна" тільки як огорожу кордону колючим дротом і протитанковий рів. Це комплексна програма, деталі якої секретні. Але з відкритих джерел можна зробити висновок, що, перш за все, мова йде про організацію системи оповіщення та спостереження. На додаток до "старої доброї" контрольно-слідової смуги у вигляді розораної смуги землі вздовж кордону і наглядовим вишкам з сенсорними камерами, які працюють на енергії сонячних і вітрових генераторів, у процесі робіт додається металеве загородження з інфрачервоними камерами і закопаний в землю сенсорний кабель, який реагує на вагу більше 50 кг.

Є ще і організація лінії оборони з опорними пунктами, траншеями і окопами, капонірами для бронетехніки, а також вогневими точками. Причому робиться це все за правилами сучасної фортифікації з урахуванням залучення частин ЗСУ та можливістю ведення кругової оборони.

Крім того, це організація рокадних доріг, що дозволяють маневрувати силами і засобами прикордонної — за останні роки вона перетворилася в досить добре озброєну структуру з сучасним озброєнням та обладнанням. Так, авіація прикордонників почала отримувати легкі вертольоти Airbus моделі H125, модернізовані вертольоти Мі-8МСБ, які планують використовувати в якості бойових. У прикордонників нарешті з'явилася безпілотна авіація — є інформація про масову закупівлю БПЛА "Лелека 100", Spectator-M вітчизняного виробництва і DJI Matrice 200 зарубіжного.

На гроші Європейського Союзу масово закуповуються автомобілі спеціального призначення — перш за все Renault Duster, мобільні тепловізійні комплекси на базі повнопривідних автобусів Torsus Praetorian 4х4.

Що стосується озброєння, то у прикордонників на передових заставах за останні роки з'явилися протитанкові ракетні комплекси з навченими розрахунками, прикордонний спецназ першим в країні отримує стрілецьку зброю натовського калібру, в складі комендатур швидкого реагування з'явилися мінометні розрахунки з 60-мм і 82-мм мінометами вітчизняного і зарубіжного виробництва.

Зупинити російське вторгнення прикордонники не зможуть, але таке завдання перед ними і не стоїть — вони повинні нанести противнику максимальної шкоди, відійти з мінімальними втратами, давши частинам ЗСУ час розгорнутися в бойовий порядок.

    Реклама на dsnews.ua