• USD 39.8
  • EUR 42.4
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Суркіси проти ПриватБанку: Міністр юстиції підозріє змову між суддями й олігархами

Реклама на dsnews.ua

Міністр юстиції Денис Малюська помітив у судовому процесі шести британських компаній, пов'язаних із родиною Суркісов, проти ПриватБанку ознаки домовленності ціною у мільярди гривень

Про це говориться в повідомленні міністра юстиції Дениса Малюська у Facebook, передает "ДС".

"Тихенький договорняк на мільярди гривень. У головних ролях: судді, олігархи та "активісти". І ризик перетворення України на арену боїв без правил", — зазначив Малюська, коментуючи засідання 14 серпня Печерського районного суду у справі за позовом шести британських компаній до ПриватБанку та Мінфіну.

Зокрема, як нагадав міністр суть спору, позивачі вимагають зобов'язати ПриватБанк продовжувати обслуговувати їхні депозити. ПриватБанк заперечує, оскільки депозитів не існує, вони були конвертовані у акції банку під час процедури неплатоспроможності.

Водночас суд виніс ухвалу про забезпечення позову, і Приват зобов'язали обслуговувати депозити. Однак Приват ухвалу про забезпечення не виконав, оскільки, як наголосив Малюська, депозитів не існує.

При цьому у процесі, за словами міністра юстиції, були задіяні практично усі можливі судові маніпуляції: формальний відповідач фізична-особа (щоб змінити підвідомчість справи); маніпуляція з судовим збором (позов не про стягнення коштів, а про обслуговування депозитів); маніпуляція з вибором судді (ідентичні заяви подавалися одна за одною, аж поки система не розписала справу на певного суддю); маніпуляція зі способом забезпечення (забезпечення було практично ідентичним позовним вимогам).

"Зараз суд розглядає питання законності та обґрунтованості останньої та найбільш нахабної маніпуляції: позивачі просять встановити Порядок виконання ухвали про забезпечення, якою стягнути тіло депозитів і нараховані проценти на користь позивачів. Тобто, у якості забезпечення суд просять стягнути кілька мільярдів з ПриватБанку на користь шести британських компаній, заснованих офшорами з BVI", — обурюється міністр.

За його словами, така позиція виходить за межі того, що можна робити для забезпечення позову (ст.150 ЦПК). "Вона, до того ж, не полегшує, а навпаки, робить неможливим подальше виконання рішення суду. Адже якщо кошти стягнути з Приватбанку, то банк, у випадку задоволення позову, ніколи не зможе обслуговувати їх як депозити. Нагадую – позовні вимоги заявлені не як стягнення коштів, а як зобов'язання обслуговувати депозити", — зазначив Малюська.

На його думку, виглядає весь цей процес "вкрай погано" з кількох причин. Зокрема, як зазначив міністр, враховуючи, скільки галасу довкола процесу та які ризики для репутації він створює, природним була б швидка відмова у задоволенні заяви позивачів, однак суд тримає "драматичну паузу", намагаючись уникати будь-яких процедурних порушень процесуальних прав відповідачів – "очевидно, очікується, що апеляційну скаргу подавати будуть саме вони, а не позивачі".

Також Малюська звернув увагу, що слухання справи призначили на кінець робочого дня, у п'ятницю, посеред серпня у період відпусток – імовірно, з розрахунку на мляву реакцію публіки; справу поставили слухати останньою, що вказувало на готовність слухати справу хоч до ночі і таки отримати результат.

За словами глави Мінʼюсту, суд попри неявку двох відповідачів у справі, заслухав кілька клопотань та один відвід і лише після цього, не заслуховуючи думку учасників процесу, відклав слухання у зв'язку з тим, що відповідачі не були належним чином повідомлені про засідання у справі. Складалось враження, як додав Малюська, що "рішення про відкладення було прийнято (або погоджено) не одразу, і не особою, яка була присутня у залі судового розгляду".

Крім того, міністр юстиції вказав на відсутність "активістів", які повністю проігнорували ключове і найпроблемніше судове засідання, хоча раніше ледь штурмом не брали суди під час другорядних і неважливих розглядів щодо Привату.

Таким чином, як вважає Малюська, у справі "усі ознаки такого собі тихенького договорнячку ціною у мільярди гривень".

Як повідомлялося, 14 серпня Печерський суд переніс на 2 вересня засідання у справі за позовом шести британських компаній, повʼязаних з сімʼєю Суркісів, проти ПриватБанку.

У квітні Апеляційний суд Києва відхилив скаргу державного ПриватБанку на рішення Печерського райсуду про фактичне стягнення з банку 250 млн дол., які зберігалися на депозитах шести компаній, повʼязаних з бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами в кіпрській філії ПриватБанку до націоналізації.

Згідно з розʼясненням суду, банк повинен виконати умови депозитних договорів, укладених з цими компаніями.

Водночас ПриватБанк наполягає, що виконання договорів неможливо, оскільки депозити були конвертовані в капітал банку під час націоналізації як кошти, що належать особам, повʼязаним із ексвласниками Приватбанку.

Кабінет Міністрів 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про входження держави в капітал ПриватБанку. У межах націоналізації банку його зобовʼязання перед повʼязаними особами підлягали процедурі bail-in і були обміняні на акції додаткової емісії банку.

Окружний адміністративний суд Києва 17 травня 2017 року визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання повʼязаними з ПриватБанком особами родини Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора ПриватБанку, які стосувалися рахунків фізосіб.

Родина Суркісів, а також повʼязані з ними особи подали 42 позови проти Національного банку України.

тихенький договорняк на мільярди гривень.у головних ролях: судді, олігархи та "активісти".і ризик перетворення України...

Gepostet von Denis Malyuska am Samstag, 15. August 2020

Нагадаємо, колишній власник Приватбанку Ігор Коломойський спільно з бізнесменами Ігорем і Григорієм Суркісами під час націоналізації Приватбанку виводив з нього кошти. Kroll — компанія, яка займається корпоративними розслідуваннями, викрила їхню схему.

    Реклама на dsnews.ua