Таємна "Нота": Що за танк нового покоління може створити Україна
Танк "Нота", або ж "Об'єкт 477А1" може стати гучним проектом українського оборонпрому в наступні роки. З цієї техніки досі не знято гриф секретності, незважаючи на те, що неодноразово планувалося продемонструвати зразок танка на військових парадах до Дня Незалежності, навіть ще до 2014-го року. Станом на сьогодні відомо про виготовлення 10 зразків цієї техніки, які зберігаються на ХКБМ (Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова) і в Росії. Фотографії деяких просочувалися в Інтернет. Як і окремі деталі розробки, передає "ДС" з посиланням на Depo.ua.
В ефірі програми "Лінія оборони" експерт з питань бронетехніки компанії "Science technology" Сергій Березуцький, який у свій час брав участь у розробці танка, розповів, що Саудівська Аравія останні 10 років цікавиться цією бронемашиной. Логічно, що саме сьогодні, після виконання тайського контракту з виробництва "Оплот-Т" на харківському заводі ім. Малишева (спільно з заводом працюють два харківських спеціалізованих конструкторських бюро: КП ХКБМ ім. Морозова і КП ХКБД), можна було б взятися за нову розробку, навіть незважаючи на державне замовлення техніки для ЗСУ у вигляді 10 "Оплотів".
Що це за танк
Коріння проекту "Нота" тягнуться з першої половини вісімдесятих років минулого століття. СРСР, "Холодна війна" і гонка озброєнь на тлі м'ясорубки в Афганістані. Тоді радянські танкостроительные підприємства займалися обробкою вигляду бойової машини нового покоління. Харківське конструкторське бюро з машинобудування з 1984 року розробляв проект під назвою "Об'єкт 477". Його первісним найменуванням було "Боксер", яке згодом замінили на "Молот". Згодом до цифр у позначенні "477" додалася літера "А".
Стабільна розробка танка "Молот", або ж "477А", тривала до початку 90-х. Планувалося також зібрати першу дослідну партію бронемашин і провести державні випробування. Але далі був розвал СРСР, фінансування проекту прикрутили. Всі наявні "Молоти" вирушили на зберігання.
Вже через кілька років після розвалу Радянського Союзу військові відомства та оборонні підприємства України і Росії відновили співпрацю. Розвиток харківського проекту продовжилося. Наявний танк "Молот" планувалося доопрацювати з використанням нових систем. Було змінено і позначення бронемашини. Танк став об'єктом "477А1" і отримав ім'я "Нота". Роботи тривали, хоча обсяги фінансування в порівнянні з часами СРСР були непорівнянні і дуже обмежені.
Замовником нового проекту виступало міноборони Росії. Головним розробником було ХКБМ. Ще кілька підприємств залучили до робіт на правах постачальників окремих систем і комплектуючих. Роботи тривали до початку 2000-х. У проміжку між 1998-му та 2001-му роками в Харкові були виготовлені кілька секретних прототипів "Ноти". Потім проект закрили через відмови росіян його фінансувати.
Але розробка бронемашини була дійсно цікавою. Корпус "Ноти" пропонувалося будувати за традиційною схемою, але з розміщенням всього екіпажу під захистом бортів і даху. Планувалася максимальна автоматизація процесів управління і підготовки до пострілу. Лобова частина корпусу мала наведену товщину броні близько 1 м. Борту були захищені комплексно, з використанням п'яти різних засобів. Використовувалася як динамічна так і активний захист.
"Нота" оснащена гарматою у 152 мм. Як писав український військовий експерт Сергій Згурець, її можна замінити на натовську під новий боєприпас в 140 мм.
Танки сімейства "477" пропонувалося комплектувати двигунами потужністю 1500 к. с. На більшості досвідчених зразків використовувалися дизельні мотори. Але серед них були і ті, які оснастили в рамках експерименту газотурбінними.
Керувати "Нотою" має екіпаж з трьох чоловік. У передній частині корпусу розташовувався механік-водій. У бойовому відділенні, поруч з автоматом заряджання, перебували навідник і командир. Всі члени екіпажу мали власні люки в даху корпусу і куполі вежі, які були оснащені оглядовими приладами.
Габарити "Ноти" - великі, як і в інших танках сімейства "477". Довжина машини з гарматою вперед перевищувала 10,5 м, висота - близько 2,5 м. Ширина обмежувалася вимогами залізничного транспорту. Маса бронемашини впритул наблизилася до максимально допустимим 50 т. З-за надмірного збільшення маси танка частина сталевих деталей замінили титановими.
Також в проекті "Нота" пропонувався комплекс управління озброєнням, який включав безліч різних приладів. Це і приціли з різними оптичними і тепловими каналами, і розвинений бортовий обчислювач, система супутникової навігації, засоби розпізнавання цілей. Більш того, в планах конструкторів ХКБМ було створення засобів керування танком.
У чому складність
Як писав Сергій Згурець, проект розробки танка треба відновити, а також оновити бортову техніку з використанням сучасної елементної бази. Також 152-мм гармату замінити 140-мм зарубіжної, натовської. Про це вже було сказано.
Варто нагадати, що з часів розвалу СРСР в Україні існували постійні проблеми з виготовленням танкових стовбурів. Після отримання контракту на 49 бойових машин "Оплот", перед Україною постала проблема з виробництвом гладкоствольних танкових гармат. Виготовлення стволів у нас освоїв "Краматорський завод важкого верстатобудування".
З початком російської агресії підприємство почало виготовляти стовбури до мінометів, а в минулому році була представлена 155-мм самохідна артилерійська установка "Богдана" з українським нарізним стволом.
Важливо, що в Краматорську виготовлення йде на обладнанні власного виробництва - спеціальному нарізній верстати з цифровим програмним управлінням. На ньому можуть виготовлятися стовбури калібром від 80 до 205 мм, гармати калібром 155-мм, а також стовбури майже всіх наявних на озброєнні української армії артилерійських систем - стовбур до 152-мм гарматі 2А36 системи "Гіацинт". Якщо мова йде про 140-мм гармати, то можна згадати українську розробку "Багіра", яка все одно досі є експериментальною.
Свого часу зупинка проекту "Нота" стала ініціативою саме росіян. Так чи інакше, для продовження розробки танка в тому вигляді, в якому він планувався, необхідні російські комплектуючі. Враховуючи розрив військово-технічного співробітництва з росіянами, проект танка "Нота" доведеться переробляти. Тому що потрібні будуть нові оптико-електронні системи, так само, як і електроніка системи управління та інші речі. Частина комплектуючих, як наприклад, системи захисту, комплекс електронно-оптичного протидії від керованого озброєння до стовбурів, в перспективі зможе забезпечити українська промисловість. По електроніці також можлива взаємодія з польськими компаніями. Але на все це потрібен час, гроші і проектування переробки танка. Якщо ж вдасться залучити фінансування Саудівської Аравії, як це було у випадку з "Грім-2", то на виході ми можемо отримати дійсно перспективну розробку. Зовсім не таку "мертву", як танк "Ятаган" стандартів НАТО.
