• USD 27.8
  • EUR 33.4
  • GBP 38.7
Спецпроєкти

"Біла книга" СЗР. Які нові прийоми війни РФ проти України виявила наша розвідка

"Росспівробітництво" на чолі з Примаковим-молодшим зараз активно шукає союзників серед українських медіа та громадських організацій

Реклама на dsnews.ua

Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила «Білу книгу 2021». До речі, зі вступним словом Володимира Зеленського. Відразу скажемо: складається враження, що над цим документом безжально познущатися цензор з Банкової, який вирізав все найсоковитіші місця.

Проте, «Біла книга» СЗРУ навіть в тому вигляді, в якому вона постала перед читачами, містить чимало родзинок. У документі виділяються кілька загроз, які загострилися за останній рік. На особливу увагу заслуговують прийоми інформаційної війни РФ. «Росія прагне домінувати в українському інформаційному просторі. Це є однією з передумов підготовки до агресії проти України», — підкреслює СЗРУ.

Ми наведемо кілька фрагментів «Білої книги», а також згадаємо деякі подробиці, які в книгу не ввійшли.

"Активні заходи" ФСБ

«Деструктивні інформаційні впливи з боку РФ парадоксальним чином поєднують в собі, з одного боку, високі технології, а з іншого — архаїчні ідеологічні підходи, побудовані на апробованому досвіді "активних заходів" Служби «А» ПГУ КДБ СРСР. Таке поєднання високотехнологічності і архаїки в цілому характерно для неототалітарної путінської державної моделі», — констатує СЗРУ.

Звичайно, тут необхідні пояснення. ПГУ — це Перше головне управління КДБ СРСР, яке працювало в тісному контакті з Міжнародним відділом ЦК КПРС. Служба «А» — це служба активних заходів. У КДБ СРСР активними заходами називалися «дії контррозвідки, що дозволяють їй проникнути в задуми противника, завчасно попередити його небажані кроки, ввести противника в оману, перехопити у нього ініціативу, зірвати його підривні акці ... В практиці контррозвідувальну діяльність органів державної безпеки до активних заходів відносять заходи по створенню агентурних позицій в таборі супротивника і його оточенні, ведення оперативних ігор з противником, з дезінформації, компрометації та розкладу сил противника, виводу на територію СРСР осіб, що представляють оперативний інтерес, з добування розвідувальної інформації і т. д.»

Ця цитата взята з «контррозвідувального словника» — зараз він є у вільному доступі в інтернеті, а колись це було цілком таємне видання Вищої школи КДБ СРСР — нинішньої Академії ФСБ РФ, яку, до речі, в 1993-му закінчив нинішній народний депутат України Андрій Деркач.

Реклама на dsnews.ua

Як приклад використання активних заходів нинішніми російськими спецслужбами можна привести втручання російської розвідки в передвиборну гонку в США в 2016 р., коли, за твердженням ЦРУ, витік закритих матеріалів Демократичної партії міг вплинути на результат виборів. Зрозуміло, що в 2020 р. президентські вибори в США знову стали об'єктом активних заходів російських спецслужб. І горезвісні плівки Деркача, виготовлені з метою дискредитації Джо Байдена (і заодно Петра Порошенка), теж можна розглядати під цим кутом зору.

Однак в «Білій книзі» СЗРУ ці подробиці не згадані (або ж були викреслені цензором з Банкової) — напевно, тому, що в історію з плівками Деркача вляпався «слуга народу» Олександр Дубинський, та й сам Зеленський теж.

"Росспівробітництво" Примакова-молодшого

Ще один важливий фрагмент «Білої книги» висвітлює «діяльність спеціальних (що фінансуються з бюджету РФ) структур російської зовнішньої дезінформації і пропаганди». Йдеться, зокрема, про діяльність «спеціальних установ по просуванню російської «м'якої сили» на кшталт "Росспівробітництва ". Прихід до керівництва "Росспівробітництва" близького до спікера Держдуми РФ В. Володіна Євгена Примакова (онук колишнього прем'єр-міністра РФ, глави МЗС та директора Служби зовнішньої розвідки) показав відмову Кремля від планів кардинально його реформувати. Тому в статусі федерального агентства "Росспівробітництво" залишається окремим гібридним інструментом РФ, перш за все в контексті впровадження "м'якої сили" на пострадянському просторі і в Східній Європі. Після певного аудиту агентства, діяльність якого завжди характеризувалася суттєвою корупційною складовою, в т. ч. і на українському напрямку, почалися спроби здобуття діяльністю "Росспівробітництва" наступального характеру», — попереджає СЗРУ.

Відзначимо, що українська розвідка абсолютно правильно акцентує на тому, що керувати «Росспівробітництвом» поставлений Євген Примаков-молодший — онук залишив по собі недобру пам'ять Євгена Примакова, який був останнім в історії СРСР начальником ПГУ КДБ СРСР і першим в історії Росії директором Служби зовнішньої розвідки РФ. Указ Путіна про призначення Примакова-молодшого на посаду керівника «Росспівробітництва» вийшов 25 червня 2020 р. Сам Примаков-молодший про свої функції говорить так: «"Росспівробітництво"- федеральне агентство, ми не маємо права нічого засновувати: ні ЗМІ, ні неурядові організації. Ми можемо тільки шукати союзників». І він, можна не сумніватися, активно цим займається. І гроші на пошук союзників серед українських медіа та громадських організацій у нього чималі.

Канали для кремлівських наративів

«Характерно, що, крім приховано фінансованих з РФ медійних структур (за прикладами в Україні далеко ходити не потрібно, достатньо ввімкнути телевізор), до цього ж сегмента належать і суб'єкти (медіа, експерти), які використовуються "в темну", — розповідає« Біла книга». — Справжнім проривом для РФ став інструмент "анонімних" Тelеgram-каналів. Зокрема, в Україні та інших країнах фіксується робота такого роду каналів, які нібито працюють "проти всіх", нещадно критикують і владу, і опозицію, і проєвропейський, і навіть проросійський сегменти політикуму. Реальною метою діяльності таких каналів є підрив довіри до державних інституцій і демократичних процедур як таких, а також формування домінуючого стереотипу поведінки населення як "тотальної неспроможності цього народу до державності"».

СЗРУ привела також досить великий перелік кремлівських наративів, що просуваються в Україні по всіляких каналах. Зокрема, «активно просуваються тези "русского мира" з акцентом на спільному історичному минулому і політико-економічних зв'язках України з Росією».

Окремо розроблені наративи щодо Донбасу: «нібито "київська влада свідомо саботує виконання Мінських домовленостей, оскільки не хоче припиняти війну, що дозволяє переводити з себе відповідальність за погіршення соціально-економічної ситуації в Україні"; нібито президент і правляча партія "не виправдали надій народу України" в частині, що стосується припинення "громадянської війни" на сході України; нібито політика чинної української влади "відрізала всі шляхи для політичного повернення Донбасу"; нібито головним бенефіціаром "громадянської війни" на Донбасі є США, які зацікавлені в ослабленні РФ через створення "дуги нестабільності" у її кордонів».

Також «активно просувається наратив протиставлення народу України і "київської влади". Це подається як реалізація сформульованого Путіним принципу "один народ, одна історія, одна культура". Для неприхованого нав'язування цих наративів активно використовується ряд центральних українських телеканалів».

На жаль, в «Білій книзі» не згадуються (або викреслені) назви телеканалів і прізвища політиків, через яких в наші вуха вливаються всі ці кремлівські наративи. Можливо, справа в тому, що довелося б згадувати канали не тільки Фірташа і Медведчука, а й Коломойського. І приводити прізвища не тільки діячів ОТЗЖ, а й видних «слуг народу» і чиновників з Банкової.

Проте, при всіх цих недомовок «Біла книга СЗРУ» викликала бурю емоцій в медіа, використовуваних в якості каналів для кремлівських наративів. Дуже нервово сприйняли вихід «Білої книги» деякі нібито українські видання. Наприклад, «Страна.Ua» заявила, що «творіння Служби зовнішньої розвідки — це чиста пропаганда. В якій абсолютно всі проблеми внутрішнього життя України списуються на підступи Кремля». Правдивість цієї заяви неважко перевірити. Та ж «Страна.Ua» нещодавно повідомляла: «Серед причин економічної кризи більше 60% українців називають некомпетентність влади». Перевіряємо, чи дійсно в «Білій книзі» СЗРУ некомпетентність української влади списується на підступи Кремля. І бачимо: ні, не списується, таких тверджень в цьому документі немає. Тобто «Страна.Ua» в своєму бажанні дискредитувати «Білу книгу» опустилася до такої брехні, яку легко викрити за пару хвилин.

    Реклама на dsnews.ua