Будапешт+ і аудит всієї України. ТОП-5 нездійсненних обіцянок Зеленського

По-перше, в команді Зеленського пообіцяли "аудит" всього за три-чотири місяці. Про що тут йде мова - складно зрозуміти. Провести можна аудит окремих структур, органів влади, компаній - наприклад, "Укрзалізниці", "Нафтогазу", або того ж НАБУ.

Але, по-перше, на аудит всієї країни потрібно дуже багато грошей - про джерела такого фінансування нічого не говориться, а в бюджеті зайвих грошей, як відомо, немає. По-друге, про успішних випадках аудиту навіть багатьох окремих структур до цих пір говорити не доводиться.

По-друге, комік вирішив почати "рішучий наступ" на закордонному фронті, і тут його ідеї викликають враження суміші планів попередників з нерозумінням самого сенсу передбачуваних дій.

Зеленський хоче розширити "нормандський формат" за рахунок Великобританії і США - ідея, багато разів звучала під назвою "Будапешт плюс" у Юлії Тимошенко і гарно виписана, але не має абсолютно ніяких перспектив з-за опору Росії - учасниці обох конфігурацій. До того ж США воліють приєднання до "нормандскому формату" переговори у складі Волкер-Сурков, і гіпотетична поїздка Зеленського до Трампу навряд чи змінила б це. Що стосується поїздки до Меркель і Макрону, то в Берліні і Парижі теж навряд чи прагнуть змінювати формат і учасників переговорів.

Проведення ж "прямих переговорів" з Росією за участю міжнародних партнерів - взагалі оксюморон, адже прямі переговори на то і прямі, що не припускають ніяких інших учасників і посередників, крім двох договірних сторін.

Ситуація з поінформованістю Зеленського про те, що відбувається в державі та поза його, так і не покращилася, і про це свідчить ще один підпункт його міжнародної програми - виведення з переговорного процесу екс-глави АП Віктора Медведчука, який вже давно не представляє Україну в Мінську.

По-третє, командою актора анонсований якийсь "секретний план" для Ради та налагодження співпраці Зеленського з депутатами. Тут вбачається явне протиріччя з політикою "прозорості", яку всіляко декларує Зеленський. Крім того, у "налагодженні співпраці" без конкретики чується явний корупційний мотив, а в інших варіантах, які обіцяють впровадити в разі провалу співпраці, - і зовсім загроза, яку актор явно поспішив озвучити одразу після обіцянки "пряника". Іншими словами, план утопічний трохи більше, ніж повністю.

По-четверте, у блоці економічних законопроектів ми бачимо просто "фонтан" ідей, які просто неможливі у даний момент.

До таких належить ідея про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, бурхливо обговорювалася експертами і політиками на різних майданчиках. Впроваджений лише в Грузії, Естонії та Литві - країнах, не сумірних за масштабом у Україною, він до того ж викликав різку критику МВФ з-за можливого падіння доходів бюджету, яке неможливо буде компенсувати. Варто було б прислухатися до представників структури, завдяки якій українська економіка все ще на плаву...

Що ж стосується п'ятивідсоткової податкової амністії з 2020 року, деталей якої в штабі розкривати не захотіли, - це, по суті, "прекрасне далеко", якого всі на словах хочуть, але конкретних дій не роблять. Головна умова для здійснення цієї ідеї - згода ключових політичних сил і гравців, пов'язаних з впливовими бізнесменами, які не поспішають давати амністії капіталів зелене світло.

По-п'яте, в команді Зе турбувалися врегулюванням загальнонаціональних і місцевих референдумів і "прямою демократією" у вигляді народних петицій, а також процедурами відкликання нардепів. Ця "збірна солянка" нездійсненних обіцянок об'єднана одним - у своїх передвиборних обіцянках її використовують уже багато років популісти самого різного штибу, а прийшовши до влади якось дуже швидко про це забувають.